Що таке психічні розлади та їх особливості?

Психічне (ментальне) здоров’я є невід’ємною складовою здоров’я та добробуту. Відповідно до визначення ВООЗ, здоров’я - це стан повного фізичного, психічного й соціального добробуту, а не лише відсутність захворювань чи фізичних порушень. 

Психічне здоров'я – це стан психічного добробуту, що дозволяє людям справлятися зі стресовими ситуаціями в житті, реалізовувати свій потенціал, успішно вчитися, працювати, і навіть робити внесок у життя суспільства. Крім того, психічне здоров'я має вирішальне значення для особистого, суспільного та соціально-економічного розвитку.

ВООЗ визначає 7 компонентів психічного здоров'я:

• усвідомлення постійності та ідентичності свого фізичного і психічного Я;
• усвідомлення постійності та ідентичності свого фізичного і психічного Я;
• постійність і однаковість переживань в однотипних ситуаціях;
• критичне ставлення до себе і своєї діяльності;
• адекватність психічних реакцій впливу середовища;
• здатність керувати своєю поведінкою відповідно до встановлених норм;
• планування власної життєдіяльності і реалізація її;
• здатність змінювати свою поведінку залежно від зміни життєвих обставин.

За даними ВООЗ, половина всіх психічних захворювань починається у віці близько 14 років, але часто їх не виявляють і не лікують. Дедалі більше фахівців визнає: необхідно формувати психічну витривалість людини змалку, аби вона вміла долати життєві труднощі в дорослому віці. 

До детермінант психічного здоров’я належать не лише індивідуальні характеристики, такі як здатність керувати власними думками, емоціями, поведінкою та взаємодією з іншими, а й соціальні, культурні, економічні, політичні й екологічні фактори, наприклад, національні політики, соціальний захист, стандарти життя, умови праці та соціальна підтримка громади. Встановлено, що несприятливі обставини в ранньому віці є фактором ризику розвитку психічних розладів.

Переважно виділяють кілька основних типів психічних розладів: тривожні розлади, біполярний розлад, депресивний розлад, шизофренія. 

Залежно від місцевого контексту, деякі люди й групи людей у суспільстві можуть мати значно вищий ризик розвитку проблем із психічним здоров’ям. До таких уразливих груп можуть належати (але не обов’язково належать) члени родин, що живуть у бідності, люди з хронічними захворюваннями, немовлята та діти, до яких неналежно ставляться та якими нехтують, підлітки, які вперше зазнають впливу психоактивних речовин, групи меншин, корінне населення, люди старшого віку, люди, які зазнають дискримінації й порушень прав людини, представники ЛГБТ-спільноти, ув’язнені люди, а також люди, що страждають унаслідок війн, конфліктів, стихійних лих та інших гуманітарних надзвичайних ситуацій (НС).

Так, багато людей, які постраждали від НС, відчувають психологічний стрес, вираженість якого в більшості людей з часом знижується. У кожної п'ятої (22%) людини, яка в останні десять років пережила війну або інші збройні конфлікти, розвивається депресія, тривожний, посттравматичний стресовий, біполярний розлади або шизофренія. Люди з тяжкими психічними розладами вкрай вразливі в умовах надзвичайних ситуацій і потребують доступу до психіатричної допомоги та забезпечення інших основних потреб.

Серед людей із психічними розладами спостерігаються непропорційно вищі рівні інвалідності й смертності. Так, люди з великим депресивним розладом і шизофренією, порівняно із загальним населенням, мають на 40–60% вищий ризик передчасної смерті від проблем із фізичним здоров’ям (онкологічних, серцево-судинних захворювань, діабету й ВІЛ) та самогубства. Наприклад, існують докази того, що депресія робить людей більш схильними до інфаркту міокарда й діабету і навпаки — ці два стани підвищують ризик розвитку депресії. А самогубство є другою за поширеністю причиною смерті серед молоді у світі. 

Причини психічних розладів часто мають багатокомпонентний характер. Протягом усього життя на людину впливає ціла низка факторів ризику, зокрема спадковість, індивідуальні особливості, соціальні обставини, фактори довкілля, прийом психоактивних речовин та поведінкові патерни тощо.
Багато факторів ризику, як-от: низький соціально-економічний статус, вживання алкоголю й стрес, підвищують ризик розвитку як психічних розладів, так і інших неінфекційних захворювань. Більше того, психічні розлади часто виникають разом із розладами, пов’язаними з вживанням психоактивних речовин.

Психічні розлади має одна з чотирьох осіб у всьому світі. Так, за оцінками, 450 млн людей мають той чи інший психічний розлад або розлади. Їх виявляють у всіх країнах, серед жінок і чоловіків, на всіх етапах життя, серед багатих та бідних, в сільських і міських громадах. Психічні розлади складають 13% глобального тягаря хвороб, а до 2030 року це число зросте майже до 15%. Психічні розлади також асоційовані з 90% самогубств, що відбуваються щороку. Насправді ця цифра, ймовірно, ще більша.

Психічні, неврологічні та пов’язані із вживанням психоактивних речовин розлади виникають у великої кількості людей. На саму лише депресію, яка є однією з найпоширеніших причин інвалідності у світі (11% від загальної кількості років, прожитих з інвалідністю), особливо серед жінок, припадає 4,3% глобального тягаря захворювань.

Розлади у сфері психічного здоров’я дітей і молоді також досить поширені: 5% дітей і 10% молодих людей мають той чи інший психічний розлад або розлади. Утім, попри те, що ці розлади є такими поширеними, багато із них не виявляють вчасно. Приблизно 80% дітей і молоді з психічними розладами не отримують належної і вчасної допомоги. Саме на це число вказують дослідження, проведені в деяких західних країнах: лише 20% дітей та молоді з психічними розладами отримують відповідну допомогу, а звернення по неї теж дуже часто запізніле – інколи до кількох років. Згідно з даними досліджень, 75% психічних розладів у дорослому віці (за винятком деменції) починаються до 25 років, 50% – до 15 років.

За статистикою, у 2020 році в Україні частка населення, яке повідомляло про тривогу або депресію протягом життя, становила 27%, що суттєво вище за цей показник у світі.

Серед основних типів психічних захворювань у світі у 2019 році найбільш пошреними були тривожні та депресивні розлади.

Згідно з соціологічними опитуваннями, понад 90% українців мають хоча б один із симптомів тривожних розладів, а понад 50% перебувають у зоні ризику розвитку проблем з психічним здоровʼям. За оцінками спеціалістів, 40-50% громадян можуть потребувати психологічної допомоги та психосоціальної підтримки різного ступеня інтенсивності.

Рівень споживання антидепресантів у 2022 році сягнув піку, а на безрецептурні заспокійливі засоби українці щомісяця витрачають близько 300 млн грн.

Попри важкі обставини повномасштабної війни, суб’єктивна оцінка власного психологічного добробуту українців є досить високою – 6,7 бали з 9 можливих. Майже половина (41%) вважають свій ментальний стан задовільним.

Відповідно до результатів першого дослідження психологічного стану населення після початку повномасштабної війни (2022 рік), 31% українців не вважають свої ментальні проблеми вагомими і важливими для інших, особливо в умовах війни: наразі це основний бар’єр для звернення по психологічну допомогу; 66% респондентів не знають, куди вони могли б звернутися по допомогу в разі необхідності.

* За даними статті Хаустової О.О. «Тривожно-депресивні розлади в умовах дистресу війни в Україні», 2022 р.

Дослідницька компанія Gradus провела дослідження «Психічне здоров’я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни: хвиля 3» у динаміці років війни у 2022-2024 роках серед чоловіків та жінок віком 18-60 років, які проживали в містах з населенням 50 тис. і більше на території України до початку повномасштабної війни та мешкають у них зараз.

Як і прогнозували спеціалісти, найпоширенішими негативними станами протягом усієї війни залишається тривожність та напруга (це відзначали близько 50% респондентів щороку), а також поганий настрій (про що сказали 45% опитаних у 2022 році, 51% - у 2023 році та 47% у 2024 році). Разом з тим, при високій потребі у психологічній допомозі (40-42% респондентів говорили про це), по неї зверталися лише 5-8% респондентів, а думають над цим 26-28% респондентів.

Ще одне дослідження, проведене серед 11 країн, включно з Україною, показало, що самодопомога важливий чинник для підтримання стресостійкості українців. Так, найбільше допомагає час, проведений з іншими людьми (в Україні про це сказали 52% респондентів), зокрема, у соціальних мережах (26% респондентів з України). Це дослідження щодо психічного здоров’я та ставлення до нього в різних країнах світу проведено авторитетною британською компанією Alligator Digital на замовлення третього Саміту перших леді та джентльменів, який відбувся в Києві у 2023 році за ініціативою першої леді Олени Зеленської. Усього охоплено 11 країн, серед яких: Аргентина, Бразилія, Велика Британія, Ізраїль, Німеччина, Польща, США, Туреччина, Україна, Хорватія, Японія. Проведено 11 тис. інтерв’ю – по 1 тис. в кожній країні серед респондентів віком від 13 років.

Порушення психічного здоров’я мають масштабні економічні наслідки: у ході дослідження, проведеного у 2011 році, було виявлено, що глобальні наслідки психічних розладів із точки зору втраченого обсягу виробленої продукції з 2011 по 2030 роки сягатимуть 16,3 трлн доларів США. 

Економічні та соціальні витрати, пов’язані з психічними розладами, також суттєві. У США прямі витрати на лікування психічних розладів оцінюють приблизно в 2,5% від валового національного продукту. Непрямі витрати на лікування – у 2-6 разів вищі. У країнах, що розвиваються, сім’ї несуть значну частину як економічного, так і соціального тягаря через відсутність фінансованої державою мережі комплексних послуг у сфері психічного здоров’я. Сім’ї також страждають через соціальну ізоляцію та стигматизацію. 

При цьому для низки психічних розладів доступне ефективне лікування. Багатьох людей із депресією можна успішно лікувати за допомогою недорогих антидепресантів або психологічних втручань, а антипсихотичні препарати першого покоління є ефективними та економічно виправданими для лікування шизофренії. Доказові методи лікування для різних груп за типами захворювань (шизофренія, біполярний розлад, депресія та панічний розлад) вимагають у країнах із низькими доходами додаткових інвестицій на суму лише 0,20 доларів США на душу населення на рік, а в країнах із рівнем доходів від низького до середнього – 0,30 доларів США.

У 2017 році Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року.

Це один із найбільш вагомих документів у сфері профілактики психічних розладів, адже він окреслює основні напрями та кроки, які мають бути здійснені для того, щоб зберегти та покращити психічне здоров’я населення України.

Концепція включає розробку та виконання плану, конкретних кроків, які передбачають:

• зменшення прямих та непрямих втрат національної економіки через повну або часткову непрацездатність осіб, що мають проблеми з психічним здоров’ям;
• приведення стандартів освіти у сфері охорони психічного здоров’я у відповідність з міжнародними стандартами;
• запровадження систем моніторингу та оцінки якості послуг у сфері охорони психічного здоров’я;
• забезпечення доступності допомоги щодо психічного здоров’я на рівні територіальних громад;
• розроблення та впровадження програм профілактики проблем психічного здоров’я;
• зменшення інституціалізації і, як наслідок, - сегрегації осіб, що мають проблеми з психічним здоров’ям;
• створення структурованої, інституційно організованої служби судової психіатрії;
• поетапне впровадження державних гарантій щодо підтриманого проживання, асистованого працевлаштування осіб з психічними та інтелектуальними порушеннями;
• забезпечення доступу до освіти дітей, які не підлягають направленню до закладів освіти через психічні та інтелектуальні порушення;
• усунення бар’єрів доступу до реабілітаційних і соціальних послуг для осіб з психічними та інтелектуальними порушеннями;
• зменшення рівня смертності внаслідок самогубств та нещасних випадків;
• забезпечення здійснення ефективного контролю за дотриманням прав людини у сфері охорони психічного здоров’я;
• підсилення ролі громадського сектору у сфері охорони психічного здоров’я.

У 2023 році створено Координаційний центр з психічного здоров’я задля узгодження зусиль та забезпечення взаємодії міністерств, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, неурядового сектору, міжнародних партнерів та донорів, експертної і наукової спільноти у розробленні та впровадженні Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» за ініціативою Олени Зеленської.

Для усіх учасників освітнього процесу МОН України розробило методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» для допомоги дітям, вчителям, батькам у попередженні та подоланні психологічних проблем.