Фактори ризику НІЗ

Вживання тютюну є одним із основних факторів ризику розвитку неінфекційних захворювань, зокрема серцево-судинних, онкологічних, респіраторних хвороб і цукрового діабету, а аткож передчасної смерті від цих захврювань. Пасивне куріння також становить загрозу для здоров’я, особливо для дітей і людей із хронічними хворобами. Протягом останніх років спостерігається зниження поширеності куріння звичайних сигарет, хоча споживання нових електронних пристроїв для куріння зростає, особливо серед підлітків та молоді. Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну є основним документом, який визначає напрям руху задля профілактики вживання тютюну.

Вживання алкоголю є фактором ризику виникнення серцево-судинних хвороб, цирозу печінки, різних видів раку та психічних розладів. Надмірне споживання алкоголю спричиняє підвищення артеріального тиску, порушення обміну речовин і ослаблення імунної системи, що збільшує ризик інфарктів, інсультів і діабету. Окрім того, вживання алкоголю має соціальний аспект, адже часто в стані алкогольного сп’яніння трапляються самогубства, аварії, домашнє насильство, злочини тощо. Відповідно до даних ВООЗ, безпечної дози алкоголю не існує. Запровадження комплексу заходів для профілактики вживання алкоголю є важливим для зменшення загального тягаря як для суспільства, так і окремих домогосподарств і осіб.

Нездорове харчування є важливим фактором ризику розвитку неінфекційних захворювань, зокрема ожиріння, цукрового діабету 2-го типу, серцево-судинних хвороб і деяких видів раку. Надмірне споживання насичених жирів, солі, цукру та ультраоброблених продуктів призводить до порушень обміну речовин, підвищеного рівня холестерину та артеріального тиску. Водночас, нестача овочів, фруктів, клітковини та корисних жирів погіршує стан імунної системи та сприяє розвитку хронічних запальних процесів. Збалансоване харчування, багате на натуральні продукти, є основою профілактики цих захворювань та підтримки загального здоров’я.

Недостатня фізична активність є одним із головних факторів ризику розвитку неінфекційних захворювань, зокрема ожиріння, серцево-судинних хвороб, цукрового діабету 2-го типу, остеопорозу та деяких видів раку. Малорухливий спосіб життя спричиняє порушення обміну речовин, зниження м’язової маси, ослаблення серцево-судинної системи та погіршення психоемоційного стану. Регулярна фізична активність, навіть помірна, сприяє покращенню кровообігу, зміцненню кісток і м’язів, зниженню рівня стресу та підвищенню загального рівня енергії. Забезпечення умов та стимулів для занять фізичною активністю є важливим кроком на шляху до покращення здоров’я населення.

Забруднення атмосферного повітря є значним фактором ризику розвитку серцево-судинних, респіраторних та онкологічних хвороб. Вдихання дрібнодисперсних частинок (PM2.5, PM10), оксидів азоту, діоксиду сірки та інших шкідливих речовин призводить до хронічного запалення, пошкодження легеневої тканини, розвитку бронхіальної астми, хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та підвищення ризику інсульту й інфаркту. Довготривалий вплив забрудненого повітря також асоціюється з когнітивними розладами та передчасною смертністю. Зменшення рівня забруднення через екологічну політику, розвиток зеленої енергетики та зменшення використання викопного палива є важливими заходами для покращення здоров’я населення та профілактики хронічних хвороб.