Хронічні респіраторні захворювання
Хронічні респіраторні захворювання (ХРЗ) — це патології дихальних шляхів та інших структур легень. Одними з найпоширеніших хронічних респіраторних захворювань є хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), астма, рак легенів і професійні захворювання легенів. ХРЗ не виліковні, однак різні форми лікування, які допомагають відкрити дихальні шляхи та зменшити задишку, можуть допомогти контролювати симптоми та покращити повсякденне життя людей, які живуть із цими захворюваннями.
Типи хронічних респіраторних хвороб
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) — це поширене хронічне респіраторне захворювання, якому можна запобігти та яке можна вилікувати, і під час якого малі дихальні шляхи легенів звужуються, що призводить до обмеження повітряного потоку в легенях і з них. ХОЗЛ вражає приблизно 300 млн людей, або 4% населення світу. У всьому світі це третя за поширеністю причина смерті. У 2019 році від ХОЗЛ померло 3,2 млн осіб, що становить 81,7% від загальної кількості смертей від хронічних респіраторних захворювань.
Однак ці цифри можуть бути значно вищими, оскільки як недодіагностика, так і неправильна діагностика є поширеними, особливо в умовах обмежених ресурсів, де доступ до базової ефективної допомоги ХОЗЛ недостатній. Майже 90% випадків смерті від ХОЗЛ в осіб віком до 70 років припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу (LMIC).
Загальні симптоми ХОЗЛ, включно з задишкою або утрудненим диханням, хронічним кашлем і втомою, розвиваються з середини життя й далі. У міру прогресування ХОЗЛ людям стає все важче займатися своєю звичною діяльністю. У деяких випадках це захворювання може призвести до інвалідності, а лікування може бути надзвичайно дорогим.
Люди, які живуть з ХОЗЛ, можуть мати загострення, коли їхні симптоми стають набагато гіршими та можуть потребувати додаткового лікування вдома або в медичному закладі. Важкі спалахи можуть бути небезпечними для життя. Люди, які живуть з ХОЗЛ, часто мають інші хронічні захворювання, як-от: хвороби серця, остеопороз, захворювання опорно-рухового апарату, рак легенів, депресію та тривогу.
Разом із людськими жертвами, ХОЗЛ через свою високу поширеність і тяжкість завдає важкого економічного тягаря. Наприклад, у Європейському Союзі ХОЗЛ спричиняє збитків на приблизно 48,4 млрд євро на рік.
Астма — це серйозне хронічне респіраторне захворювання, за якого дихальні проходи в легенях звужуються через запалення та напруження м’язів навколо дрібних дихальних шляхів, що викликає кашель, хрипи, задишку та стиснення в грудях. Причини астми різноманітні та до кінця не вивчені, але тригерами можуть бути дим, особливо тютюновий, забруднене повітря, застуда, пил, хімічні речовини, зміна погоди, пилок трав і дерев, шерсть і пір’я тварин.
Астма вражає як дітей, так і дорослих. Це найпоширеніша хронічна хвороба серед дітей, яка протікає важче в тих, хто живе у країнах із низьким і середнім рівнем доходів, де часто діагностика та лікування є недостатніми, а ефективні ліки можуть бути недоступними. За оцінками дослідників, у 2019 році від астми постраждали 262 млн людей, хоча деякі експерти називають інше число — 350 млн. Астма є причиною майже 500 тис. смертей на рік або понад 1300 смертей на день, причому велика частка з них настає в дітей.
Легенева гіпертензія — це хронічний стан, за якого спостерігається високий тиск крові в легеневих артеріях. Не завжди зрозуміло, як саме починається хвороба, але артерії стають вузькими, і кровоток зменшується. З часом деякі артерії можуть затвердіти й повністю закупоритися.
Звуження легеневих артерій змушує правий бік серця працювати інтенсивніше, щоб перекачувати кров через легені. Згодом серцевий м’яз втомлюється і не може перекачувати достатньо крові для потреб організму. Додатковий стрес також призводить до того, що серце збільшується й настає гіпертрофія міокарда. Це може призвести до серцевої недостатності, яка є однією з найпоширеніших причин смерті людей із легеневою гіпертензією.
Легенева гіпертензія зустрічається приблизно в 1% населення світу (від 50 до 70 млн дорослих) і до 10% людей, старших за 65 років. Це часто пов’язано з наявними хронічними захворюваннями легенів, але шистосомоз, ВІЛ-інфекція, ревматична хвороба серця та серповидноклітинна анемія є іншими відомими причинами.
Рак легенів є основною причиною смертності від раку в усьому світі з глобальним тягарем у 2,2 млн нових випадків і 1,8 млн смертей у 2020 році. Незважаючи на значні успіхи в діагностиці та лікуванні, рак легенів залишається дуже смертельним захворюванням. Це значною мірою викликано змінюваними факторами ризику, переважно курінням тютюну.
Історично склалося так, що тягар раку легенів був вищим у країнах з високим рівнем доходу, що відображає культурну толерантність до куріння, яка останнім часом значно зменшилася. Ситуація змінюється, оскільки тютюнова промисловість виходить на нові ринки в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Сьогодні понад 80% людей, які палять, живуть у цих країнах, і очікується, що рак легенів стане там захворюванням з високою поширеністю.
Хоча тютюн вважається причиною більшості випадків раку легенів, інші канцерогени сприяють підвищенню ризику в некурців. За оцінками експертів, від 5% до 10% смертей внаслідок раку легенів пов’язані з професійними канцерогенами, як-от азбест, і побутовим забрудненням повітря внаслідок спалювання біопалива. Забруднення зовнішнього повітря також збільшує вплив канцерогенів.
Величезними є і глобальні економічні втрати раку легенів. Економічні дослідження США та ЄС показали, що рак легенів має найвищі витрати серед усіх видів раку, які були оцінені в 21,3 млрд доларів у Сполучених Штатах у 2015 році та 18,8 млрд євро в Європейському Союзі у 2009 році. Хоча світові дані обмежені, щорічні глобальні економічні втрати, пов’язані з раком легенів, оцінюються в 180 млрд доларів.
Поширеність і смертність від хронічних респіраторних захворювань
У всьому світі ХРЗ вражають щонайменше 550 млн дорослих (хоча за оцінками дослідників, ця цифра становить близько 1 млрд) і спричиняють щонайменше 7% усіх смертей у світі (4,2 млн). Рак легенів додає до цього числа ще 1,4 млн смертей щорічно (2,4% світових смертей). Діти також хворіють на ХРЗ, причому астма є найпоширенішим хронічним захворюванням серед дітей. Вона вражає близько 14% дітей, і ця кількість зростає. Захворювання легенів у дітей віком до п’яти років, враховуючи як гострі інфекційні захворювання, як-от пневмонія, так і хронічні захворювання, як-от астма, є одними з найпоширеніших причин смерті серед дитячого населення. За оцінками експертів, за останні три десятиліття поширеність ХРЗ зросла на 40%. Хронічна обструктивна хвороба легень є найпоширенішим хронічним респіраторним захворюванням і третьою за поширеністю причиною смерті у світі.
За офіційними даними, в Україні майже 4% дорослого населення (420 тис.) страждає на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Проте неофіційні дані свідчать про те, що ця цифра може досягати 7% (3 млн), а деякі фахівці навіть припускають, що поширеність ХОЗЛ становить 15–30%, зважаючи на поширеність куріння. Україна входить до низки країн з найвищим рівнем смертності від ХОЗЛ (749 випадків на 100 тис. населення). Насамперед це пов’язано з недостатньою доступністю діагностики на первинному рівні та пізнім виявленням ХОЗЛ (лише 25% випадків діагностується на ранніх стадіях).
Поширеність бронхіальної астми в Україні становить приблизно 515 випадків на 100 тис. дорослого населення, і цей показник щорічно зростає. В Україні доступні дані Центру медичної статистики МОЗ за 2017 рік - на той час було зареєстровано 212 883 випадки бронхіальної астми, з них — 37 427 серед дітей.
Економічні втрати, пов’язані з ХРЗ
У розвинутих країнах вартість ХОЗЛ оцінюється в діапазоні від 1 млрд доларів США в 2010 році до 2,2 млрд доларів США у 2030 році, тоді як у країнах, що розвиваються, ці витрати становитимуть 2,6 млрд доларів США у 2030 році. Витрати на людину, яка живе з ХОЗЛ, сягнуть 4 800 доларів США у 2030 році. Приблизно 10% глобальної втрати продуктивності були пов’язані з ХОЗЛ, і ці втрати можуть становити 6700 доларів США на пацієнта з ХОЗЛ.
Фактори ризику ХРЗ та їх профілактика
Постійний вплив часток хімічних і забруднювальних речовин в повітрі навколо нас робить наші легені дуже вразливими до хронічних захворювань. Найбільший фактор ризику для легень — це тютюнокуріння.
Найбільш важливим фактором ризику розвитку більшості хронічних респіраторних захворювань, а також інших НІЗ, є куріння. Понад 1,3 млрд людей в усьому світі вживають тютюн, наражаючи власне оточення на шкідливе пасивне куріння. Вживання тютюну спричиняє 8 млн смертей, яких можна уникнути, переважно від серцево-судинних або хронічних респіраторних захворювань. Із цих смертей 800 тис. припадає на пасивних курців.
Забруднення повітря є ще одним ключовим фактором ризику хронічних захворювань легенів і серця. У всьому світі принаймні 2,4 млрд людей зазнають побутового забруднення повітря, зазвичай через спалювання палива з біомаси в печах або камінах із поганою вентиляцією. У багатьох частинах світу рівень забруднення зовнішнього повітря залишається небезпечно високим. За даними ВООЗ, дев’ять із десяти людей дихають повітрям, що містить високий рівень забруднювальних речовин, і 7 млн людей щороку помирають від впливу забрудненого повітря, хоча інші оцінки є набагато вищими й становлять понад 10 млн смертей. Це робить забруднення повітря майже таким же смертоносним, як тютюн, якщо не більше. Профілактичні заходи, як-от адекватна вентиляція та раннє виявлення, є життєво важливими для боротьби з професійними захворюваннями легенів. Дуже небезпечним є поєднання забруднення повітря із зовнішніми факторами довкілля та курінням. Так, куріння в декілька разів підвищує небезпеку повітря, яке вдихає людина.
Вплив шкідливих хімічних речовин, як-от азбест, на робочому місці є ще одним фактором ризику хронічних респіраторних захворювань.
Покращення технології кухонних плит може допомогти зменшити вплив забрудненого повітря в приміщеннях. Законодавство про заборону куріння захищає якість повітря на робочих місцях, у громадських місцях, закладах охорони здоров’я, навчальних закладах та громадському транспорті. Інші засоби контролю якості повітря можуть зменшити та усунути вплив промислових викидів, транспорту тощо.
Повідомлялося про взаємозв’язок дієти та харчування із хронічними респіраторними захворюваннями. Також було встановлено зв’язок між хронічними респіраторними захворюваннями та дієтою, а також курінням матері під час вагітності, що негативно впливає на функцію легенів дитини під час народження.
Ресурси та джерела щодо хронічних респіраторних захворювань