В Україні ухвалена низка нормативно-правових документів щодо профілактики й контролю неінфекційних захворювань. Частина з них – це ратифіковані міжнародні протоколи чи конвенції або документи, ухвалення яких було продиктоване міжнародними зобов’язаннями. Водночас, є досить багато українських документів, розроблених для регулювання тієї чи іншої проблеми.
Нижче зазначено основні національні керівні документи у сфері профілактики та контролю НІЗ.
Національний план заходів був ухвалений у 2018 році з метою знизити тягар неінфекційних захворювань та покращити добробут населення України. До завдань плану було включено: сприяння формуванню та розвитку системи громадського здоровʼя; посилення санітарно-просвітницької роботи в початкових та середніх навчальних закладах; збільшення обізнаності населення щодо факторів ризику неінфекційних захворювань, шляхів їхнього зменшення; зниження передчасної смертності від неінфекційних захворювань; створення реальних передумов для покращення медико-демографічної ситуації в країні.
Впровадження Національного плану заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку мало б дозволити Україні до 2030 року
- на третину зменшити передчасну смертність від НІЗ (серцево-судинних захворювань, раку, діабету та хронічних респіраторних захворювань);
- щонайменше на 10% зменшити зловживання алкоголем;
- на 10% зменшити поширеність низької фізичної активності;
- скоротити на 30% споживання солі;
- знизити до показника 18,5% поширеність споживання тютюнових виробів населенням віком понад 15 років;
- зупинити зростання захворюваності на ожиріння та діабет;
- на 25% знизити смертність від ДТП.
Ухвалення Національного плану передбачено в межах виконання Угоди про Асоціацію України та ЄС у напрямку реформи системи громадського здоров’я.
На виконання Національного плану на рівні кожного з регіонів мали бути розроблені регіональні плани, які передбачали б низку заходів за основними напрямами для конкретної області.
На жаль, не було створено ефективну систему моніторингу та оцінки плану, що не дозволяє відслідковувати прогрес у його виконанні. У 2023 році експерти проєкту «Діємо для здоров’я» провели оцінку виконання Національного плану, яка показала, що окрім певного прогресу у виконанні поставлених завдань, є багато труднощів, на подоланні яких потрібно сфокусувати зусилля. Окрім того, Національний план потребує оновлення з урахуванням контексту, що змінюється (пандемія COVID-19, повномасштабна війна тощо).
Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які виробляють, продають товари чи харчові продукти, виконують роботи чи надають послуги. Він встановлює права споживачів, обов’язки постачальників, механізми вирішення спірних ситуацій, а також державний контроль і санкції за порушення. Закон сприяє формуванню справедливого ринкового середовища й захисту інтересів споживачів, встановлює права споживачів, а також визначає механізми їхнього захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Закон встановлює основні принципи державної політики в цій сфері. Він регулює виробництво, експорт, імпорт, а також оптову й роздрібну торгівлю зазначеними товарами. Основна мета закону – забезпечення їхньої високої якості, захист здоров’я громадян та боротьба з незаконним виробництвом і обігом на території України. Це один із основних законів, що регулює сферу обігу алкогольних напоїв. Втрачає чинність з 1 січня 2025 року.
Закон набув чинності 27 липня 2024 року та регулює виробництво і обіг спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет та пального. Він замінює попередній закон (№ 481) з 1 січня 2025 року, окрім деяких норм, що набирають чинності з 1 вересня 2024 року та 1 січня 2026 року. Закон також передбачає впровадження електронної системи простежуваності обігу зазначеної продукції та зміни в ліцензуванні.
Закон регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами. Він визначає порядок гарантування безпечності харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться або вивозяться з України. Також він охоплює заходи контролю, сертифікації, маркування та вимоги до якості продукції. Мета Закону — гарантувати, що харчові продукти, доступні на ринку, є безпечними для споживачів і відповідають встановленим стандартам якості.
Закон регулює порядок надання інформації споживачам про харчові продукти. Основною метою є забезпечення прозорості та достовірності інформації про харчові продукти, що продаються на території України, та захист прав споживачів.
Закон визначає вимоги до інформації, яка має бути на упаковці харчових продуктів. Це включає склад продукту, енергетичну цінність, термін придатності, умови зберігання, а також інформацію про можливі алергени. Виробники та постачальники харчових продуктів зобов’язані забезпечити точність та зрозумілість інформації на упаковці. Вони повинні надати споживачам усю необхідну інформацію для обґрунтованого вибору продукту; чітке маркування, яке повинно бути зрозумілим для споживачів. Це стосується використання української мови, а також відповідності міжнародним стандартам, якщо такі є; також встановлюються механізми контролю за дотриманням вимог Закону.
Органи державного контролю мають право перевіряти відповідність інформації на упаковці харчових продуктів вимогам законодавства. Закон передбачає санкції за порушення вимог щодо інформації для споживачів, що передбачає штрафи для виробників та постачальників, а також інші можливі заходи відповідальності.
Цей Закон визначає, що у рекламі алкогольних напоїв та тютюнових виробів заборонено: використовувати як фотомоделей осіб віком до 18 років, лікарів і акторів, відомих людей, які прямо чи опосередковано схвалюють куріння і вживання алкоголю; зображувати процес куріння або споживання алкоголю; формувати думку, що куріння або вживання алкоголю є важливим фактором досягнення успіху, сприяє розв’язанню особистих проблем, заспокоює або стимулює; створювати враження, що більшість людей курить чи вживає алкогольні напої.
Реклама тютюнових виробів забороняється: у медіа; в усіх друкованих засобах масової інформації (крім спеціалізованих видань); засобами внутрішньої реклами; на транспорті; за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів); засобами зовнішньої реклами; у мережі Інтернет, крім веб-сайтів, призначених для повнолітніх осіб, обов’язковою умовою доступу до яких є попередня ідентифікація віку користувача.
Реклама алкогольних напоїв забороняється: у медіа з 6 до 23 години; в усіх друкованих засобах масової інформації (крім спеціалізованих видань); засобами внутрішньої реклами; за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв); на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену; засобами зовнішньої реклами.
Це основний Закон, який визначає головні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їхнього вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров’я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров’ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їхнього вживання. Закон має на меті зниження рівня споживання тютюну та зменшення негативного впливу тютюнових виробів на здоров’я громадян.
Основні положення включають: обмеження на продаж тютюнових виробів, зокрема заборону продажу особам, які не досягли 18 років; регулювання реклами; обмеження на вживання тютюнових виробів у публічних місцях; обов’язкове попередження про шкоду куріння для здоров’я, а також зображення, що ілюструють негативні наслідки вживання тютюну. Закон передбачає реалізацію освітніх і профілактичних програм, спрямованих на підвищення обізнаності про шкоду тютюнокуріння та підтримку програм відмови від куріння а також проведення наукових досліджень та збір статистичних даних щодо впливу тютюнових виробів на здоров’я населення, що допоможе в подальшій розробці ефективних заходів контролю та профілактики.
Закон встановлює органи державного контролю, які відповідальні за моніторинг виконання вимог Закону, а також передбачає санкції за порушення, як-от штрафи та інші адміністративні заходи.
Відповідно до Закону, який набув чинності 11 липня 2023 року, з 11 липня 2024 року з продажу мають зникнути ароматизовані сигарети, тютюн для самокруток, електронні сигарети та рідини до них, а також сигаретні упаковки з неналежним маркуванням. Закон дав час на реалізацію залишків тютюнових та нікотинових виробів, введених в обіг до набрання чинності відповідних положень, але не довше 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом. Ним вносяться зміни: у Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та в Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення».
Законом передбачено комплексний підхід до врегулювання питання безпечності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами. У редакції Закону враховано вимоги понад десяти актів Європейського Союзу, що створює законодавче підґрунтя для подальшої реалізації Угоди про асоціацію з ЄС.
Зокрема, йдеться про матеріали і предмети, як-от: папір і картон, пластик, друкарські фарби, регенеровану целюлозу, силікон, текстиль, лаки і покриття, віск, деревину, клеї, кераміку, корок, гуму, скло, іонообмінні смоли, метали і їхні сплави, активні та інтелектуальні матеріали і предмети тощо. Цей Закон набирає чинності за три роки від дня його опублікування.
Розпорядженням КМУ затверджена Національна стратегія контролю злоякісних новоутворень на період до 2030 року. Стратегія має на меті покращення діагностики, лікування та підтримки пацієнтів із онкологічними захворюваннями, а також вирішення основних проблем у сфері онкології.
У Стратегії позначено ключові проблеми, що потребують вирішення: тривалий прихований перебіг захворювань, що часто проявляється на пізніх стадіях, коли лікування є високозатратним і малоефективним; низький рівень знань про симптоми злоякісних новоутворень призводить до пізньої діагностики й ускладнює своєчасне лікування; відсутність ефективної маршрутизації пацієнтів, що спричинює отримання послуг у медичних закладах без спеціалізованих команд і можливостей для якісної допомоги; недостатньо досконала система оцінки якості послуг із діагностики та лікування злоякісних новоутворень; нестача медичних працівників та фахівців із вищою немедичною освітою, які здатні надавати якісні медичні послуги пацієнтам із онкозахворюваннями.
Також зазначено, що проблемами, які потребують вирішення, є недостатній рівень професійної підготовки медичних працівників у сфері онкології та практика неформальних платежів за медичну допомогу пацієнтами із онкозахворюваннями.
Також ускладнено доступ до діагностики та лікування на тимчасово окупованих територіях і в зонах бойових дій, що веде до підвищення рівня онкозахворювань на пізніх стадіях і збільшення смертності.
Національна стратегія контролю злоякісних новоутворень до 2030 року спрямована на вирішення ключових проблем у сфері онкології, покращення системи діагностики та лікування, підвищення обізнаності населення і забезпечення доступу до медичних послуг. Стратегія передбачає розробку комплексних заходів для покращення якості медичної допомоги та підтримки пацієнтів.
Кабінет Міністрів України ухвалив нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв, тютюнових виробів, виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) та рідин для електронних сигарет. Ці зміни стосуються як вітчизняної, так і імпортної продукції. З 25 серпня 2023 року Державна податкова служба має забезпечити виготовлення та продаж нових марок, а з 1 вересня 2023 року припинити продаж старих марок. До 1 листопада 2023 року буде проведено інвентаризацію та повернення старих марок для знищення на підприємство «Поліграфічний комбінат “Україна”».
Також внесено зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування відповідної продукції.
Постанова Кабінету Міністрів України № 77 від 27 січня 2023 року встановлює нові вимоги до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування етилового спирту. Документ також визначає норми допустимих втрат спирту під час його зберігання та транспортування залізничним, водним і автомобільним транспортом. Ці вимоги застосовуються до всіх видів етилового спирту, що класифікуються за товарними позиціями 2207 та 2208 згідно з УКТЗЕД.
Постанова Кабінету Міністрів України № 699 від 12 серпня 2020 року затверджує Програму реформування та розвитку спиртової галузі на 2020-2023 роки. Програма спрямована на створення конкурентоспроможного ринку етилового спирту, підвищення ефективності виробництва, задоволення потреб національної економіки, розвиток експорту та боротьбу з «тіньовим» ринком. Ключові заходи передбачають удосконалення законодавства, приватизацію державних підприємств, стимулювання розвитку малих виробництв та посилення контролю за обігом спирту.
Міністерство аграрної політики та продовольства України 4 січня 2023 року видало наказ №13, яким затверджуються вимоги до повного технологічного циклу виробництва тютюнових виробів. Наказ зобов’язує суб’єктів господарювання, які мають ліцензії на виробництво тютюнових виробів, протягом місяця привести свої виробничі процеси у відповідність до цих вимог. Документ набув чинності за шість місяців з дня його офіційного опублікування
25 квітня 2022 року Міністерство юстиції України зареєструвало наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України, яким затверджено гігієнічні вимоги до дрібнотоварного виробництва та обігу молока. Регулювання передбачає запровадження належної виробничої практики первинного виробництва та обігу молока дрібнотоварними виробниками, зокрема на пунктах заготівлі та створення передумов для підвищення рівня конкурентоспроможності молочних продуктів і добросовісної конкуренції на ринку молока. Наказ набрав чинності з дня його опублікування.
16 вересня 2022 року Міністерство юстиції України зареєструвало наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України, яким внесено зміни до наказу Мінагрополітики від 12 березня 2019 року №118.
Зміни спрямовані на вдосконалення запроваджених заходів щодо належної практики виробництва та обігу молока, запровадження чітких механізмів щодо проведення лабораторних досліджень (випробувань), зокрема їхньої кратності та методів. Наказ набрав чинності з дня його оприлюднення.
17 жовтня 2022 року Міністерство юстиції України зареєструвало наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14 вересня 2022 року № 682, яким затверджено гігієнічні вимоги до швидкозаморожених харчових продуктів, призначених для споживання людиною.
Ці вимоги регламентують: загальні принципи, що їм мають відповідати швидкозаморожені харчові продукти; рівень температури, що її необхідно підтримувати на потужностях, які здійснюють поводження, зберігання, складування, транспортування та/або обіг швидкозаморожених харчових продуктів; вимоги до морозильного обладнання та перелік кріогенних середовищ (рідин), що дозволено використовувати для швидкого заморожування харчових продуктів; особливості маркування швидкозаморожених харчових продуктів; здійснення моніторингу температури під час їхнього транспортування, складування та зберігання.
Цей наказ вводиться в дію через за роки з дня припинення або скасування воєнного стану.
15 листопада 2022 року Міністерство юстиції України зареєструвало наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 жовтня 2022 року № 813 (зі змінами), яким затверджено гігієнічні вимоги до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження. Документ імплементує вимоги Регламенту Європейського Парламенту та Ради ЄС (№ 853/2004 від 29 квітня 2004 року) і дає змогу виконати норми ЗУ «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
Гігієнічні вимоги поширюються на виробництво та обіг харчових продуктів тваринного походження, як-от: м’ясо свійських копитних тварин, зайцеподібних, диких тварин та диких тварин, вирощених на фермі; подрібнене (січене або рублене) м’ясо (м’ясний фарш), м’ясні напівфабрикати та м’ясо механічного обвалювання; м’ясні продукти; живі двостулкові молюски, живі голкошкірі, живі кишковопорожнинні та живі морські черевоногі; рибні продукти; яйця та яєчні продукти; жаб’ячі лапки та равлики; топлені тваринні жири та шкварки; оброблені шлунки, міхури та кишки; високоочищені продукти тваринного походження; желатин та колаген.
Гігієнічні вимоги вже застосовуються до операторів ринку харчових продуктів, що здійснюють експорт до країн ЄС або заявили компетентному органу про готовність до здійснення такого експорту. До всіх інших операторів ці вимоги будуть застосовуватися за три роки з дня припинення або скасування воєнного стану.