Серцево-судинні захворювання та їх особливості
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) - це хвороби серця та кровоносних судин, які включають декілька патологічних станів, що можуть бути спричинені різними факторами, але основною причиною вважають атеросклероз.
Атеросклероз – це стан, який розвивається, коли на стінках артерій з’являються утворення, які називають бляшками. Вони призводять до звуження артерій та погіршення кровотоку, а при збільшені їх розмірів може утворитись тромб, який призведе до припинення кровотоку через судину. В такому випадку можуть виникнути так звані серцево-судинні катастрофи – інфаркт (загибель частини клітин серцевого м’яза) та інсульт (загибель клітин частини мозоку). Інсульт (геморагічний та ішемічний) та транзиторну ішемічну атаку відносять до групи цереброваскулярних захворювань.
Серцево-судинні захворювання включають проблеми із серцем або кровоносними судинами:
- Звуження кровоносних судин у серці, інших органах або по всьому тілу, що стає причиною порушення кровопостачання та може призвести до ішемічних станів ( ішемічна хвороба серця, а також ішемічна хвороба нирок, інфаркт легень), серцево-судинних катастроф (інсульту та інфаркту) та захворювання периферичних артерій.
- Вади розвитку серця, що включають зміни будови клапанного апарату, перегородок або стінок серця та/або магістральних судин, що змінюють умови внутрішньосерцевої гемодинаміки та можуть привести до розвитку недостатності кровообігу. Також до природжених вад серця відносять допологові (антенатальні) порушення ритму серця та кардіоміопатії.
- Порушення роботи серцевих клапанів, які включають стеноз (стан, при якому серцеві клапани відкриваються недостатньо, щоб дозволити крові протікати належним чином), регургітацію (серцеві клапани не закриваються належним чином і, таким чином, пропускають кров) та пролапс (стулки клапана випинаються або затягуються назад у верхню камеру).
- Аритмія (нерегулярні серцеві ритми), що включає брадикардію ( надто повільний пульс з частотою серцевих скорочень менше 60 ударів на хвилину) та тахікардію (надто швидке серцебиття з частотою серцевих скорочень понад 100 ударів на хвилину) та фібриляцію передсердь.
- Захворювання аорти - група станів, що вражають аорту. Це найбільша кровоносна судина в організмі, яка несе кров від серця до решти тіла.Одним із найпоширеніших захворювань аорти є аневризма аорти, коли стінки аорти потоншуються та випинається назовні.
- Серцева недостатність (порушення насосної функції серця через вади клапанів або ослаблення серцевого м'яза).
- Ревматична хвороба серця – ураження серцевого м’яза і серцевих клапанів від ревматизму, викликаного стрептококовими бактеріями;
- Тромбоз глибоких вен і емболія легеневої артерії – тромби у венах ніг, які можуть зміщуватися й переміщатися до серця та легенів.
- Кардит – запальне захворювання, що може охоплювати різні ділянки серця та бути пов’язаний з різноманітними причинами.
Найбільш розповсюдженими станами є ішемічна хвороба серця (ІХС) та цереброваскулярні захворювання, які у більшості випадків пов’язані з негативним впливом основних факторів ризику НІЗ ( гіподінамія, нездорове харчування, куріння та алкоголь) та розвитком атеросклерозу. Саме ці захворювання спричиняють близько 80% глобальної смертності від ССЗ (IHME, 2019). Розвиток атеросклерозу зумовлює підвищення артеріального тиску (АТ). Високий тиск спричиняє 13% смертей, викликаних ССЗ, вживання тютюну - 9%, діабет - 6%, нестача фізичних навантажень - 6%, підвищена вага - 5%.
Основні фактори ризику серцево-судинних захворювань
Точна причина серцево-судинних захворювань невідома, але є багато факторів, які можуть підвищити ризик їх розвитку. Це так звані «фактори ризику». Чим більше у людини цих факторів, тим більші шанси на розвиток ССЗ.
Більшість серцево-судинних захворювань пов’язана з освноми факторами ризику, до яких відносять: метаболічні (підвищення артеріального тиску, рівня глюкози, холестерину, надлишкова вага та ожиріння) та поведінкові (вживання тютюну та алкоголю, нездорове харчування, недостатня фізична активність).
Гіпертонія (високий артеріальний тиск) створює додаткове навантаження на кровоносні судини, серце та інші органи, такі як мозок, нирки та очі. Постійний високий кров’яний тиск може збільшити ризик виникнення ряду серйозних і потенційно небезпечних для життя захворювань, в тому числі серцево-судинних катастроф. Контроль гіпертонії є важливим кроком до попередження розвитку серцево-судинних захворювань, інвалідізації та передчасної смерті.
Холестерин є необхідною речовиною ля повноцінного обміну речовин. Але в організмі людини можуть відбуватися зміни, пов’язані з віком чи генетичними особливостями або спричинені дією факторів ризику, що викликають порушення ліпідного обміну, тоді холестерин починає відкладатися на стінках судин, утворюючи холестеринові бляшки, що й зумовлює розвиток атеросклерозу. А атеросклероз, в свою, чергу, призводить до звуження судин та порушення кровообігу, що пов’язані з розвитком серцево-судинних захворювань. Тому так важливо контролювати рівень холестерину крові.
Високий рівень цукру в крові може викликати запалення та призвести до пошкодження кровоносних судин, що підвищує ймовірність їх звуження і розвитку серцево-судинних захворювань. Тому люди з діабетом частіше страждають від захворювань серця та судин.
Надмірна вага або ожиріння підвищує ризик розвитку діабету та високого кров’яного тиску, які є факторами ризику ССЗ. Можна стверджувати, що людина має підвищений рівень ССЗ, якщо індекс маси тіла (ІМТ) становить 25 або вище. Але ІМТ не завжди надає цілісну картину, тому додатково варто виміряти й окружність талії, що вказує на розподіл жиру в організмі. Зайва жирова тканина навколо талії, особливо в області черевної порожнини, може бути пов’язана з підвищеним ризиком розвитку серцевих захворювань та діабету. Зазвичай для чоловіків ризик збільшується при обхваті талії понад 94 см, а для жінок — понад 80 см.
Куріння пошкоджує кровоносні судини, тимчасово підвищує артеріальний тиск і спричиняє судинну дисфункцію, що є одним із найперших показників розвитку ССЗ. Ризик несмертельного серцевого нападу зростає на 5,6% з кожною викуреною сигаретою і зберігається навіть при одній-двох сигаретах на день.Тривалі дослідження за участю молодих людей показали причинно-наслідковий зв’язок між курінням і ризиком розвитку ССЗ (незалежно від рівня холестерину) із півищенням ризику гострого інфаркту міокарда серед молодих курців віком до 40 років. В новій роботі вчені довели, що електронні (е-сигарети) є не менш небезпечними.
Алкоголь здатний підвищувати артеріальний тиск та токсично впливати на серце та судини, викликаючи запалення та ушкодження. Навіть невелика кількість спиртного підвищує ризик розвитку ССЗ. Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує: безпечної дози алкоголю не існує.
Незважаючи на те, що протягом останніх десятиліть поширеність звичок здорового харчування серед населення в цілому зростає, дослідження серед молодого європейського населення виявили, що лише 7–11% дотримуються так званої «середземноморської дієти», рекомендованої спеціалістами для профілактики. Нещодавній аналіз молодої популяції в рамках дослідження CARDIA показав, що загальна прихильність до рослинної дієті, якщо її починати дотримуватись в молодому віці (18–30 років), пов’язана з меншим ризиком ССЗ у середньому віці, тоді як наслідки нездорової дієти довгостроково підвищують вірогідність виникнення захворювань серця та судин.
Брак фізичної активності, або гіподинамія, також є вагомим фактором ризику серцево-судинних захворювань. Якщо організм не отримує регулярних фізичних навантажень, а відтак, серцево-судинна система не має необхідної стимуляції роботи, це негативно на неї впливає та призводить до розвитку захворювань. За даними дослідження, рівень фізичної активності у молодому віці у довгостроковій перспективі визначає ризик розвитку у людей ≥ 40 років.
Кожен другий українець є активним споживачем алкоголю та має зайву вагу, кожен третій — споживає тютюнові та нікотинові вироби. Дві третини населення не їдять достатньої кількості овочів, а 87% українців вживають надмірну кількість солі. Отже, щонайменше половина населення України наражає своє здоров’я на величезний ризик, що й проявляється у страшній статистиці — 64% смертей від серцево-судинних захворювань.
Поширеність та смертність від ССЗ
Тягар серцево-судинних захворювань продовжує зростати протягом десятиліть майже у всіх країнах із середнім і низьким рівнем доходу. Тривожить і той факт, що стандартизований за віком показник серцево-судинних захворювань почав рости і в деяких країнах із високим рівнем доходу, де раніше він знижувався.
Виявлення випадків ССЗ майже подвоїлося з 271 млн у 1990 році до 523 млн у 2019 році, а кількість смертей від ССЗ неухильно збільшувалася з 12,1 млн у 1990 році до 18,6 млн у 2019 році.
ССЗ — це перша причина смертності у світі: щорічно від них помирає більше людей, ніж від будь-якої іншої причини. За оцінками ВООЗ, 17,9 млн людей померли від ССЗ у 2016 році, що становить 31% від усіх смертей у світі. З них 85% смертей сталися через серцевий напад та інсульт.
Понад три чверті випадків смерті від ССЗ трапляються у країнах із низьким та середнім рівнем доходу. Із 17 млн передчасних випадків смерті (віком до 70 років) від неінфекційних захворювань 2015 року 82% відбуваються у країнах з низьким та середнім рівнем доходу, а 37% — через ССЗ.
Україна є лідером у світі за смертністю від серцево-судинних захворювань — 450 тис. втрачених життів щороку, більшість з яких можна було врятувати.
В Україні серцево-судинні захворювання є головною причиною смертності населення. За цим показником наша країна лишається одним зі світових лідерів — більше 10 тис. смертей на 100 тис. населення. За даними 2021 року, в Україні померло від ССЗ 430013 осіб, що склало 60,2% в структурі смертності.
Згідно з даними ранжування, складеного на основі кількості смертей серед населення в Україні, найчастішими причинами смерті в 2021 році були:
До того ж, українці втрачають помітно більше років здорового життя через серцево-судинні захворювання, аніж сусідні країни та США.
Оцінка ризику ССЗ
Для оцінки ризику смерті від серцево-судинних захворювань протягом 10 років у 2003 році було запропоновано спеціальну шкалу SCORE, а у 2021 році було опубілковано оновлену шкалу - SCORE2 & SCORE2-СО (для старших осіб).
SCORE2 та SCORE2-CО створені для чотирьох груп країн (з низьким, помірним, високим та дуже високим ризиком серцево-судинних захворювань), які згруповані на основі національних показників смертності від серцево-судинних захворювань, опублікованих ВООЗ. Україна відноситься до групи дуже високого ризику.
Для оцінки сумарного ризику смерті від серцево-судинного захворювання необхідно обрати у відповідних полях стать, вік, рівень систолічного артеріального тиску та рівень не-ЛПВЩ-холестерину*, а також вказати, чи курить пацієнт. Отримана цифра і є ймовірністю настання смертельного результату від серцево-судинного захворювання протягом найближчих 10 років, що виражена у відсотках.
Представлена шкала не поширюється на осіб з документально встановленим ССЗ або на осіб з іншими станами високого ризику, такими як цукровий діабет, фібриляція передсердь або генетичні чи рідкісні порушення ліпідів, артеріальний тиск, хронічна хвороба нирок та вагітність.
* Розрахункова різниця між виміряними значеннями концентрації загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ).
Відповідно до результатів STEPS (2019 р.), загалом 60,1% дорослого населення мали 1–2 фактори ризику виникнення ССЗ, а одна третина населення (32,8%) – 3–5 факторів ризику. Крім того, чверть (23,4%) населення віком 40–69 років мали 30% та вище серцево-метаболічний ризик розвитку серцево-судинних подій, таких як інсульт або інфаркт міокарда, протягом наступних 10 років. У групі раніше діагностованих і тих, хто перебував на лікуванні, частка осіб, яка мала контрольований АТ, була меншою серед чоловіків, ніж серед жінок (чоловіки - 10,9%; жінки - 18%). Проте лише третина (36,6%) цих осіб з високим ризиком приймали препарати та консультувалися щодо профілактики ССЗ.
Профілактика ССЗ
Профілактика серцево-судинних захворювань, як і інших хронічних хвороб, передбачає системний підхід, міжсекторальну співпрацю та реалізацію комплексу різних заходів на різних рівнях. Для профілактики ССЗ на національному та регіональному рівнях варто орієнтуватися на комплекс заходів, запропонованих у посібнику ВООЗ «Боротьба з НІЗ: рішення, оптимальні за витратами» та відображених у Національному плані заходів щодо неінфекційних захворювань.
На індивідуальному рівні рекомендовано регулярне відвідування сімейного лікаря чи терапевта та вчасне проходження профілактичних оглядів (скринінгів). За показаннями лікар може призначити інструментальні та лабораторні обстеження для виявлення ризиків розвитку ССЗ. Важливо навчати та заохочувати людей до періодичного вимірювання артеріального тиску, проведення електрокардіографії (хоча б раз на рік для здорових людей працездатного віку і частіше — за наявності факторів ризику та старшого віку) і визначення рівня глюкози та фракцій холестерину, навіть якщо скарг немає.
За оцінками спеціалістів, у 90% випадків серцево-судинним захворюванням можна запобігти. Профілактика атеросклерозу передбачає пом’якшення факторів ризику завдяки здоровому харчуванню, помірним заняттям спортом та іншим фізичним навантаженням, уникненню тютюну та зменшенню вживання алкоголю, здоровому сну, контролю артеріального тиску.
Ресурси та джерела щодо серцево-судинних захворювань