Неінфекційні захворювання (НІЗ) – основна причина інвалідизації та передчасної смертності в Україні

Загальне охоплення послугами охорони здоров’я означає, що кожна людина має доступ до необхідних медичних послуг без фінансових труднощів. Це включає широкий спектр: профілактика захворювань, лікування, реабілітація та паліативна допомога. Метою є забезпечення здорового життя для всіх та сприяння добробуту в усіх вікових групах.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько половини населення світу не має доступу до необхідних медичних послуг. Крім того, щороку близько 100 мільйонів людей потрапляють у злидні через високі витрати на медичні послуги.

У цей день проводяться різноманітні заходи: конференції, семінари, інформаційні кампанії, спрямовані на підвищення обізнаності про важливість охоплення послугами охорони здоров’я. Медичні установи, неурядові організації та уряди різних країн обговорюють шляхи поліпшення доступу до медичних послуг та зменшення фінансового тягаря на пацієнтів.

Всесвітній день загального охоплення послугами охорони здоров’я нагадує нам про важливість створення справедливої системи, яка забезпечить доступ до якісних медичних послуг для всіх людей. Цей день підкреслює необхідність колективних зусиль для досягнення цієї мети та побудови більш здорового та справедливого суспільства.

Загальна декларація прав людини є фундаментальним документом, що визначає права та свободи, які належать кожній людині без винятку. Вона містить 30 статей, які проголошують права на життя, свободу, безпеку, рівність перед законом, свободу думки та віросповідання, право на працю, освіту, охорону здоров’я та інші фундаментальні права.

У цей день по всьому світу проводяться освітні заходи, форуми, дискусії, виставки та акції, спрямовані на підвищення обізнаності про права людини та захист прав кожної людини. Правозахисні організації нагадують про важливість дотримання цих прав та необхідність боротьби з їх порушеннями.

Цікаво, що кожного року ООН обирає тему для Міжнародного дня прав людини, щоб привернути увагу до конкретних аспектів прав людини. Наприклад, у 2023 році темою дня було «Свобода, рівність і справедливість для всіх».

Міжнародний день прав людини нагадує нам про необхідність захисту прав і свобод кожної людини та створення справедливого та рівноправного суспільства. Це свято підкреслює важливість спільних зусиль у боротьбі за права людини та їх дотримання у всьому світі.

Особливого значення День Збройних Сил України набув від 2014 року, після початку збройної російської агресії проти українського народу та держави. Тоді воїни Збройних Сил України з честю виконали своє призначення, зупинивши ворога на сході країни.

Дійсно загальнонаціональним це свято стало після початку широкомасштабного нападу російської федерації на Україну. Вже декілька років поспіль ми відзначаємо День Збройних Сил України в умовах великої війни за державний суверенітет і незалежність України, за право українського народу на вільне життя у вільній країні.

Збройні Сили – це міцний щит і разючий меч України. Мужні воїни української армії, найкращі сини і дочки українського народу, твердо тримають ворожий удар і безжально б’ють ворога, неухильно наближаючи перемогу.

День Збройних сил України – це нагода висловити подяку тим, хто захищає незалежність та територіальну цілісність країни. 

За даними ВООЗ, близько 15% населення світу має інвалідність, що робить проблему актуальною для кожної країни. В Україні ця цифра сягає 3 мільйонів, за перші півтора року з лютого 2022 приріст людей з інвалідністю становить приблизно 300 тисяч.  

Люди з інвалідністю стикаються з багатьма викликами, такими як бар’єри у доступі до освіти, працевлаштування, охорони здоров’я та соціальних послуг. Міжнародний день людей з інвалідністю покликаний звернути увагу на ці проблеми та знайти шляхи їх вирішення. Особлива увага приділяється створенню доступного середовища, сприянню інклюзії та забезпеченню рівних прав для всіх.

Кожного року цей день має свою тему, що акцентує увагу на конкретних аспектах проблематики інвалідності. Наприклад, у 2020 році темою дня була “Будуймо краще: до інклюзивного, доступного та сталого світу після COVID-19”, а в 2024 головною тематикою є «Трансформаційні рішення для інклюзивного розвитку: роль інновацій у створенні доступного та справедливого світу».

Міжнародний день людей з інвалідністю нагадує нам про необхідність дотримання прав і гідності всіх людей, незалежно від їхніх можливостей, та важливість створення інклюзивного суспільства, де кожен може реалізувати свій потенціал.

Дорожні аварії є серйозною глобальною проблемою, що призводить до мільйонів смертей і травм щороку. За даними ВООЗ, щороку в дорожніх аваріях гине близько 1,35 мільйона людей, і ще мільйони отримують серйозні травми. Більшість жертв – молоді люди у віці від 15 до 29 років. В Україні за 2024 рік сталося 23 462 ДТП із загиблими або травмованими. 3 053 людини загинули, а 29 502 людини отримали травми, смертність від ДТП підвищилася на 9%, порівняно з 2023 роком.  

У цей день організації та активісти закликають до посилення заходів безпеки, вдосконалення інфраструктури та впровадження ефективних законів для зменшення кількості аварій.

Всесвітній день пам’яті жертв дорожніх аварій нагадує нам про важливість безпеки на дорогах, необхідність відповідального водіння та дотримання правил дорожнього руху. Цей день закликає суспільство до дій, спрямованих на зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод і збереження життів.

Куріння є однією з головних причин багатьох серйозних захворювань, включаючи рак легенів, хронічні обструктивні захворювання легень, серцево-судинні захворювання та інші. В Україні щоденно курить 45% дорослих чоловіків і 9% дорослих жінок, а серед молоді – 45% юнаків і 35% дівчат. Україна посідає 17 місце в списку країн-лідерів за кількістю курців. Всього в країні нараховується близько 9 мільйонів активних курців, що складають третину всього працездатного населення країни. За час повномасштабної війни ця цифра навіть збільшилась. За даними ВООЗ, щороку від захворювань, пов’язаних з курінням, в світі помирає понад 8 мільйонів людей, в Україні ця цифра сягає 120 тисяч людей. Куріння не лише завдає шкоди здоров’ю курців, але й негативно впливає на здоров’я людей навколо, які є пасивними курцями.

У цей день проводяться освітні кампанії, лекції, семінари та акції, спрямовані на підвищення обізнаності про шкідливість куріння та методи відмови від куріння. Медичні установи та громадські організації надають безкоштовні консультації та підтримку для тих, хто бажає кинути курити.

Міжнародний день відмови від куріння нагадує нам про важливість турботи про своє здоров’я та здоров’я оточуючих, а також про необхідність позбуватися залежностей. Цей день закликає суспільство до дій, спрямованих на зменшення поширеності куріння та збереження здоров’я нації.

17 листопада було обрано тому, що цей день має особливий та емоційний зміст для одного з засновників EFCNI, який у 2006 році втратив передчасно народжену трійню. Кольором цього дня було обрано фіолетовий, що символізує надію, співчуття та відкритість допомагати іншим. До того ж саме цей колір не використовувався активно у системі охорони здоров’я, але був присутнім у логотипах кількох організацій-засновниць цього дня.

Відповідно до ВООЗ, недоношеною вважається дитина, яка народилася в термін з 22 повного до 37 повного тижня вагітності (154-258 повних діб, враховуючи від першого дня останньої менструації). В усьому світі одна дитина з десяти народжується передчасно. Кількість таких діток щорічно зростає попри те, що загальна народжуваність у світі постійно зменшується. 

Недоношені діти можуть мати проблеми зі здоров’ям, різні захворювання, проблеми з розвитком та відхилення. Серед найбільш поширених проблем, характерних для недоношених діток, є хронічні захворювання органів дихання, діабет, серцево-судинні захворювання, проблеми з зором та слухом, захворювання опорно-рухового апарату тощо. 

У День передчасно народженої дитини численні організації та окремі особи з багатьох країн світу об’єднують зусилля у реалізації заходів, спрямованих на те, щоб привернути увагу до проблеми передчасних пологів, стимулювати дії для її вирішення, у тому числі для поліпшення умов виходжування передчасно народжених дітей та підтримки їх сімей. 

ХОЗЛ є прогресуючим захворюванням легень, що включає хронічний бронхіт та емфізему, і характеризується обмеженням повітряного потоку. Основними симптомами є хронічний кашель, задишка та утворення мокротиння. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 65 мільйонів людей у всьому світі страждають на ХОЗЛ, а захворювання є четвертою за поширеністю причиною смерті. В Україні на ХОЗЛ хворіють близько 3 млн людей, або як мінімум 7% населення. 

Куріння є основним фактором ризику розвитку ХОЗЛ, але також впливають фактори навколишнього середовища, такі як забруднення повітря, та професійні шкідливі фактори. У цей день проводяться інформаційні кампанії, семінари та медичні обстеження, спрямовані на підвищення обізнаності про симптоми та фактори ризику ХОЗЛ, а також на важливість ранньої діагностики та припинення куріння.

День боротьби з ХОЗЛ нагадує нам про необхідність турботи про здоров’я легень, пропагує здоровий спосіб життя та підтримку тих, хто страждає від цього захворювання, підкреслює важливість профілактики та ефективного лікування ХОЗЛ для покращення якості життя пацієнтів.

Всесвітній день боротьби з діабетом покликаний підвищити обізнаність про цукровий діабет, його наслідки та методи профілактики. За даними ВООЗ, на сьогодні у світі близько 463 мільйонів людей живуть з діабетом, і цей показник зростає. Кількість людей з діабетом (20-79 років) в Україні складає 2 млн 325 тис. Такі дані 10-го видання Diabetes Atlas Міжнародної діабетичної федерації станом на 2021 рік. У 2024 році 531 200 людей в Україні вперше отримали діагноз «цукровий діабет». Захворювання є серйозним викликом для глобальної системи охорони здоров’я, оскільки спричиняє значні фінансові витрати та впливає на якість життя пацієнтів.

Цікаво, що кожного року Всесвітній день боротьби з діабетом має свою тему. Наприклад, у 2020 році тема була “Медсестри та діабет”, що підкреслювала важливу роль медичних сестер у підтримці людей з діабетом та наданні їм необхідної допомоги.

Всесвітній день боротьби з діабетом нагадує про важливість контролю за своїм здоров’ям, регулярні медичні огляди та здоровий спосіб життя, спонукає суспільство до активних дій у боротьбі з діабетом та підтримки тих, хто живе з цим захворюванням.

Концепція визнає, що здоров’я людей, тварин і навколишнього середовища є тісно пов’язаними і впливають одне на одного. Це особливо актуально в контексті боротьби з інфекційними хворобами, багато з яких передаються від тварин до людей (зоонози). Приклади таких захворювань включають грип, сказ, туберкульоз і COVID-19.

У цей день уряди, медичні установи, екологічні організації та громадські групи об’єднують зусилля для розробки стратегій збереження здоров’я людей і тварин та захисту навколишнього середовища.

Гасло One Health Day: «Захищаючи одного, ми допомагаємо захистити всіх». Цей слоган підкреслює взаємозв’язок здоров’я людей, тварин і навколишнього середовища, а також важливість спільної роботи для захисту здоров’я всіх.

Рак простати є одним із найпоширеніших видів раку серед чоловіків. Щороку у світі діагностується понад 1,3 мільйона нових випадків раку простати, і близько 375 тисяч чоловіків помирають від цієї хвороби. В Україні кожного року виявляється близько                       8 тисяч нових випадків, а приблизно 3 тисячі чоловіків помирають від цього захворювання. Раннє виявлення цієї хвороби значно підвищує шанси на успішне лікування, тому важливо регулярно проходити обстеження, особливо після 50 років.

У листопаді чоловіки по всьому світу відрощують вуса як символ підтримки та залучення уваги до проблем чоловічого здоров’я. У цей місяць проводяться численні інформаційні кампанії, благодійні заходи, марафони та зустрічі з медичними фахівцями. Організатори Movember закликають чоловіків до регулярних медичних оглядів, відкритого обговорення своїх проблем та ведення здорового способу життя.

Основними аспектами чоловічого здоров’я, на які звертають увагу під час Місяця обізнаності, є:

• фізичне здоров’я: важливість регулярних медичних оглядів, скринінгу на рак простати та яєчок;
• психічне здоров’я: підтримка чоловіків у подоланні стресу, депресії та інших психічних розладів;
• соціальна підтримка: створення середовища, де чоловіки можуть відкрито говорити про свої проблеми та отримувати необхідну допомогу.

Місяць обізнаності про рак простати та чоловіче здоров’я є важливим періодом для підвищення обізнаності, підтримки чоловіків та заохочення до ведення здорового та активного способу життя.

Історія переходу на літній та зимовий час має коріння ще в початку 20-го століття. Вперше ідею переведення годинників запропонував відомий вчений і політик Бенджамін Франклін у 1784 році. Проте офіційно цю практику впровадили в Німеччині та Австрії у 1916 році під час Першої світової війни, щоб заощадити енергоресурси. З часом багато країн світу прийняли цю систему.

Перехід на зимовий час має своїх прихильників і критиків. Прихильники стверджують, що це дозволяє краще використовувати денне світло, зменшуючи споживання електроенергії. Однак критики вказують на потенційні негативні впливи на здоров’я людей, такі як порушення сну, збільшення ризику серцево-судинних захворювань та зниження продуктивності праці.

Дослідження показують, що адаптація до нового режиму часу може займати від декількох днів до тижня. Тому в цей період важливо приділяти більше уваги своєму здоров’ю: підтримувати регулярний режим сну, займатися фізичними вправами і дотримуватися здорового харчування.

Перехід на зимовий час нагадує нам про те, як важливо адаптуватися до змін у навколишньому середовищі. Він також підкреслює значення ефективного використання природних ресурсів та турботи про своє здоров’я в умовах зміни ритму життя.

Інсульт є однією з основних причин смертності та інвалідності у світі. Щороку від інсульту страждають понад 15 мільйонів людей, з яких близько 6 мільйонів помирають, а ще 5 мільйонів залишаються інвалідами. Статистика інсульту в Україні вражає: щороку у нас відбувається до 100 тисяч нових випадків інсульту. За тією ж статистикою, інсульт є другою найбільш ймовірною причиною смерті пацієнтів. Із них біля 85% – це ішемічний інсульт, а 15% – геморагічний. Основними факторами ризику інсульту є високий артеріальний тиск, куріння, діабет, ожиріння, неправильне харчування та низька фізична активність.

У Всесвітній день боротьби з інсультом проводяться численні заходи: освітні кампанії, лекції, семінари та тренінги для медичних працівників та громадськості. Медичні фахівці надають інформацію про симптоми інсульту, важливість швидкої медичної допомоги та методи профілактики.

Всесвітній день боротьби з інсультом закликає до активної участі у заходах, спрямованих на зниження ризику інсульту, підтримки здорового способу життя та своєчасної діагностики та лікування, підкреслює важливість співпраці між медичними організаціями, урядами та громадськістю для боротьби з цією серйозною загрозою здоров’ю.

Недостатнє споживання йоду може призвести до розвитку йододефіцитних захворювань, таких як ендемічний зоб, гіпотиреоз, порушення розвитку мозку у дітей та інші серйозні проблеми зі здоров’ям. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), понад 2 мільярди людей у світі страждають від нестачі йоду.

Згідно із дослідженням STEPS 2019 року, 70% опитаних українців знаходились в зоні йододефіциту легкого і середнього ступеня. Найбільш виражений йододефіцит (середнього ступеня) спостерігався в північному регіоні України.

У цей день проводяться різноманітні заходи, спрямовані на підвищення обізнаності про йододефіцит, важливість правильного харчування та необхідність включення йодованих продуктів у раціон. Медичні фахівці, дієтологи та громадські організації надають консультації щодо джерел йоду, таких як йодована сіль, морепродукти, молочні продукти та яйця.

Всесвітній день йододефіциту закликає до спільних дій на рівні держав, організацій для забезпечення належного рівня споживання йоду, нагадує про важливість профілактики йододефіцитних захворювань для підтримки загального здоров’я та благополуччя населення.

Рак молочної залози є найпоширенішим видом раку серед жінок в Україні та у світі. Щорічно в Україні діагностується близько 14 тисяч нових випадків, і понад 5 тисяч жінок помирають від цього захворювання. Вчасне виявлення раку молочної залози значно підвищує шанси на успішне лікування, тому важливо регулярно проходити медичні огляди та проводити самостійне обстеження грудей.

У цей день по всій Україні проводяться інформаційні кампанії, безкоштовні скринінгові програми, лекції та семінари для підвищення обізнаності про рак молочної залози. Лікарі та громадські організації надають консультації щодо методів профілактики, діагностики та лікування цього захворювання.

Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози нагадує жінкам про важливість турботи про власне здоров’я, регулярні медичні огляди та стимулює активну участь у заходах, спрямованих на боротьбу з цією хворобою. Також цей день закликає до підтримки наукових досліджень та ініціатив, спрямованих на покращення діагностики та лікування раку молочної залози.

Менопауза – це природний етап у житті кожної жінки, який зазвичай настає у віці від 45 до 55 років і характеризується завершенням менструацій. Цей період супроводжується змінами в організмі, викликаними зниженням рівня естрогену, що може спричинити такі симптоми, як припливи, нічну пітливість, зміни настрою, проблеми зі сном та сухість шкіри.

У Всесвітній день менопаузи проводяться різноманітні освітні заходи, семінари та конференції, де медичні фахівці надають інформацію про фізичні та емоційні аспекти менопаузи, а також про методи лікування та підтримки. Також організовуються консультації та скринінгові програми для виявлення та лікування супутніх станів, таких як остеопороз та серцево-судинні захворювання.

Всесвітній день менопаузи закликає до відкритого діалогу про менопаузу, боротьби зі стигматизацією та забезпечення доступу до медичної допомоги для всіх жінок, підкреслює важливість підтримки жінок у цей період їхнього життя та сприяння їхньому здоров’ю та благополуччю.

Здорове харчування є ключовим чинником у запобіганні численним хронічним захворюванням, таким як ожиріння, діабет, серцево-судинні захворювання та деякі види раку. Збалансований раціон, що включає достатню кількість фруктів, овочів, цільнозернових продуктів, білків та корисних жирів, сприяє підтримці оптимального здоров’я та благополуччя.

У цей день організовуються різноманітні заходи, такі як освітні семінари, майстер-класи з приготування здорових страв, інформаційні кампанії та благодійні акції, спрямовані на забезпечення доступу до здорового харчування для всіх верств населення. Фахівці з харчування надають рекомендації щодо складання раціону, який відповідає індивідуальним потребам та особливостям кожної людини.

Всесвітній день здорового харчування підкреслює важливість відповідального ставлення до свого харчування та закликає до спільних дій на рівні громад, урядів та міжнародних організацій для забезпечення продовольчої безпеки та стійкого розвитку.

За даними ВООЗ, у світі понад 2,2 мільярда людей мають проблеми із зором, з яких майже половину випадків можна було б попередити або вилікувати. Найпоширенішими причинами порушення зору є некореговані рефракційні помилки (короткозорість, далекозорість, астигматизм), катаракта, глаукома, вікова макулярна дегенерація та діабетична ретинопатія. 

Особливої підтримки потребують і ветерани: за два роки повномасштабної війни щонайменше 1 000 солдатів втратили зір.

У цей день проводяться численні заходи: безкоштовні огляди зору, інформаційні кампанії, семінари та тренінги для медичних працівників. Організації охорони здоров’я та волонтери також розповсюджують інформацію про важливість регулярних оглядів у офтальмолога та профілактики очних захворювань.

Всесвітній день зору нагадує про важливість турботи про здоров’я очей та закликає до профілактичних заходів, таких як носіння захисних окулярів, правильне харчування, відмова від куріння та обмеження часу перед екранами, підкреслює необхідність забезпечення доступу до якісної офтальмологічної допомоги для всіх, особливо для вразливих груп населення.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 1 з 4 людей у світі стикається з проблемами психічного здоров’я протягом свого життя. Депресія, тривожні розлади, біполярний розлад, шизофренія та інші психічні захворювання можуть мати серйозний вплив на якість життя людини, її взаємини з іншими та продуктивність. Через повномасштабне вторгнення росії в Україну зросла кількість наших громадян, які страждають від ментальних розладів, зокрема, 39% опитаних людей щодня відчувають втому або зниження енергії.

Сьогодні в умовах постійного стресу українці особливо потребують піклування про свій психічний стан. 

Всесвітній день психічного здоров’я нагадує про необхідність боротьби зі стигматизацією психічних захворювань, сприяння доступу до якісної медичної допомоги та створення умов для підтримки психічного здоров’я, закликає всіх звертати увагу на своє психічне здоров’я, шукати допомоги у разі потреби та підтримувати інших на шляху до одужання та психологічного благополуччя.

Депресія є одним з найпоширеніших психічних розладів у світі, від якого страждають понад 264 мільйони людей. Порівняно з іншими країнами, в Україні зареєстровано особливо високий рівень депресії. За даними дослідження STEPS в Україні кожен восьмий дорослий (12,4%) повідомив про симптоми, що відповідають клінічному діагнозу депресії. Поширеність депресії майже вдвічі більша серед жінок (16,2%), ніж серед чоловіків (8,7%).

Симптоми депресії можуть включати постійне відчуття суму, втрату інтересу до повсякденних справ, зміну апетиту та сну, втрату енергії та відчуття безнадії. Без належного лікування депресія може мати серйозні наслідки для здоров’я та життя людини. Згідно зі статистикою, після першого епізоду депресії людина звертається до лікаря в середньому через 10 років. Однак, чим швидше людина звернеться до лікаря, тим більша імовірність, що ці епізоди не будуть повторюватися.

У цей день організовують безкоштовні скринінгові заходи, під час яких люди можуть пройти тестування на депресію та отримати консультації фахівців. Також проводяться освітні кампанії, семінари та тренінги, спрямовані на підвищення обізнаності про депресію, її симптоми та методи лікування.

День скринінгу на депресію нагадує про важливість психічного здоров’я та необхідність своєчасного звернення за допомогою у разі виникнення симптомів депресії, закликає до боротьби зі стигматизацією психічних розладів та підтримки тих, хто страждає від депресії, на шляху до одужання.

Алкоголь є однією з провідних причин захворювань та смертності у всьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), вживання алкоголю сприяє розвитку понад 200 захворювань і станів, включаючи алкогольну залежність, цироз печінки, серцево-судинні захворювання та різні види раку. Щороку від причин, пов’язаних з алкоголем, помирають близько 3 мільйонів людей. В Україні за даними дослідження, проведеного ВООЗ у 2023 році, 77,4% дорослого населення вживає алкоголь хоча б раз на рік, 50,8% вживають алкоголь раз на місяць або частіше, при цьому вживання алкоголю більш поширене в молодших вікових групах. Кількість проданого алкоголю зросла з початку повномасшабного вторгнення. 

У цей день проводяться інформаційні кампанії, семінари, лекції та акції, спрямовані на підвищення обізнаності про негативні наслідки вживання алкоголю. Лікарі, психологи та громадські активісти надають поради та рекомендації щодо здорового способу життя та методів боротьби з алкогольної залежністю. Також організовуються заходи для молоді, спрямовані на профілактику алкоголізму та формування здорових звичок.

Всесвітній день без алкоголю закликає кожного задуматися про вплив алкоголю на власне здоров’я та здоров’я своїх близьких, а також сприяти створенню здорового та безпечного середовища для всіх. Відмова від алкоголю, навіть на один день, може стати першим кроком до більш здорового способу життя.

Відповідно до вікової класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я людьми похилого віку вважаються особи старше 60 років. 

Зі збільшенням тривалості життя та зниженням народжуваності у багатьох країнах світу спостерігається швидке старіння населення. Люди похилого віку потребують особливої уваги та підтримки, оскільки вони часто стикаються з проблемами здоров’я, соціальною ізоляцією та економічною незахищеністю. 

У цей день організовуються різноманітні заходи, спрямовані на підвищення якості життя літніх людей: семінари з питань здоров’я, соціального захисту, прав та можливостей, культурні та спортивні події, а також волонтерські акції, що допомагають літнім людям відчувати себе потрібними та цінованими.

Міжнародний день людей похилого віку нагадує про необхідність створення сприятливих умов для старіння, включаючи доступ до якісної медичної допомоги, соціальних послуг та можливостей для активного життя, закликає до поваги, підтримки та вдячності літнім людям за їхній внесок у розвиток суспільства.

Цей день також є нагодою для молодших поколінь усвідомити важливість міжпоколінного діалогу, передачі знань і досвіду, а також підтримки та допомоги літнім людям у повсякденному житті.

День захисників і захисниць України має глибоке історичне коріння, адже воно також пов’язане з Днем Покрови Пресвятої Богородиці, що традиційно відзначалося українськими козаками, адже Пресвята Богородиця здавна вважалася покровителькою українського козацтва та всіх воїнів. 

З переходом у 2024 році Православної церкви України на новий церковний календар свято Покрови, як і День захисників і захисниць України, відзначають 1 жовтня. 

У цей день по всій країні проходять урочисті заходи, паради, церемонії покладання квітів до пам’ятників загиблим воїнам, виступи військових оркестрів та святкові концерти. Також проходять нагородження військових та вшанування ветеранів. Освітні заклади проводять уроки патріотичного виховання та пам’яті. З 2022 року у День захисників і захисниць України по всій країні проходить масштабна хвилина мовчання в пам’ять про загиблих воїнів.

День захисників і захисниць України є важливим символом національної єдності та поваги до тих, хто віддав своє життя за незалежність країни. Це свято нагадує про важливість підтримки Збройних Сил України, добровольчих батальйонів та всіх, хто стоїть на сторожі нашої безпеки та свободи.

Рак молочних залоз є найпоширенішим видом раку серед жінок у всьому світі, щорічно діагностується близько 2,3 мільйона нових випадків. В Україні у 2021 році зареєстрували понад 14 тисяч випадків раку молочної залози в жінок і 114 випадків серед чоловіків. При цьому рак молочної залози, виявлений на ранньому етапі, виліковний в 95% випадків. 

Місяць обізнаності про рак молочних залоз присвячений проведенню різноманітних заходів, що сприяють поширенню інформації про важливість ранньої діагностики, скринінгу та регулярних медичних оглядів. Організовуються освітні семінари, благодійні заходи, марші та акції на підтримку жінок, які борються з цією хворобою.

Символом місяця обізнаності про рак молочних залоз є рожева стрічка, що стала всесвітнім символом підтримки та солідарності з пацієнтами та їхніми родинами. У цей період багато будівель та пам’яток підсвічуються рожевим кольором як символ підтримки та надії.

Підвищення обізнаності про рак молочних залоз є надзвичайно важливим, адже раннє виявлення захворювання значно підвищує шанси на успішне лікування. Участь у скринінгових програмах (клінічне обстеження гінекологом під час планового візиту, мамографія з 50 років, або з 40 при наявності інших факторів ризику), самостійне обстеження молочних залоз та регулярні консультації з лікарем є ключовими заходами для збереження здоров’я.

Серцево-судинні захворювання є однією з основних причин смерті у світі, щороку забираючи близько 18 мільйонів життів. В Україні серцево-судинні захворювання  є основною причиною смертності – вони склали 64,3% (449 376 випадків) від загальної кількості смертей у 2019 році. Найчастіші захворювання – ішемічна хвороба серця та інсульт, про що свідчить дослідження Глобального тягаря хвороб (GBD – Global Burden of Disease) за 2019. Основними факторами ризику є нездорове харчування, малорухливий спосіб життя, вживання тютюну та алкоголю. За даними ВООЗ, до 80% випадків передчасної смерті від серцево-судинних захворювань можна запобігти за допомогою здорового способу життя та своєчасного медичного втручання.

У цей день проводять численні заходи, спрямовані на підвищення обізнаності про здоров’я серця, включаючи медичні обстеження, освітні семінари, спортивні заходи, масові пробіги та благодійні акції. Лікарі та організації охорони здоров’я наголошують на важливості регулярного фізичного навантаження, збалансованого харчування, контролю артеріального тиску та рівня холестерину.

Всесвітній день серця також є нагодою для людей замислитися про свої звички та їхній вплив на здоров’я серця. Кампанії, що проводяться в цей день, закликають до зменшення вживання солі, цукру та насичених жирів, збільшення споживання фруктів, овочів, цільнозернових продуктів і здорових жирів, а також до відмови від тютюну та зниження стресу.

Всесвітній день серця нагадує нам про важливість турботи про серце та закликає до активних дій для збереження здоров’я серцево-судинної системи. Це свято сприяє об’єднанню зусиль медичних працівників, урядів, громадських організацій та кожного з нас у боротьбі за здорове майбутнє.

За даними ВООЗ, близько 466 мільйонів людей у світі мають проблеми зі слухом, і ця кількість постійно зростає. В Україні зареєстровано близько 40 тис. людей з інвалідністю по слуху. Порушення слуху можуть бути вродженими або набутими внаслідок різних причин, таких як інфекції, травми, вплив шуму або старіння. Люди з порушеннями слуху часто стикаються з дискримінацією, соціальною ізоляцією та обмеженим доступом до освіти та праці.

Особлива увага приділяється популяризації жестової мови, доступу до медичної допомоги, слухових апаратів та інших засобів реабілітації і захисту прав людей з порушеннями слуху. 

Міжнародний день людей із порушенням слуху нагадує про необхідність створення інклюзивного суспільства, де кожна людина має рівні можливості та доступ до всіх аспектів життя, закликає до підтримки людей з порушенням слуху, забезпечення їхніх прав та інтеграції в суспільство.

Контрацепція відіграє ключову роль у запобіганні небажаних вагітностей і у профілактиці інфекцій, що передаються статевим шляхом. Вона дозволяє жінкам і чоловікам приймати свідомі рішення щодо своєї репродуктивної функції, планувати народження дітей та забезпечувати здоров’я сім’ї. Ініціатори цієї кампанії сповідують принцип, згідно з яким кожна вагітність повинна бути бажаною.

Існує безліч різних методів контрацепції як для жінок, так і для чоловіків. Вибір контрацепції – справа індивідуальна і залежить від безлічі факторів, більшість методів контрацепції мають призначатись лікарем.

У цей день проводяться освітні кампанії, лекції, семінари та заходи, спрямовані на підвищення обізнаності про різні методи контрацепції, їхню доступність та правильне використання. Організації, що займаються питаннями репродуктивного здоров’я, надають безкоштовні консультації та поширюють інформаційні матеріали.

Всесвітній день контрацепції закликає до широкого доступу до контрацептивних засобів і освіти з питань репродуктивного здоров’я для всіх людей незалежно від їхнього віку, статі чи соціального статусу, нагадує про важливість свідомого підходу до планування сім’ї та збереження репродуктивного здоров’я.

Онкологія є однією з основних причин смерті у світі. За даними ВООЗ, щороку близько 9,6 мільйона людей помирають від раку. Станом на початок 2021 року в Україні на обліку в медичних установах перебувало 1 млн 187,6 тисяч пацієнтів з онкологічними захворюваннями. Наукові дослідження відіграють ключову роль у розробці нових методів діагностики, лікування та профілактики цього захворювання. Вони допомагають зрозуміти механізми виникнення раку, виявляти генетичні та екологічні фактори ризику, а також створювати ефективні терапевтичні стратегії.

У цей день проводяться наукові конференції, семінари, вебінари та освітні заходи, де обговорюються останні досягнення у сфері онкологічних досліджень. Акцент робиться на важливості підтримки наукових проєктів, фінансування досліджень та міжнародної співпраці в боротьбі з раком.

Всесвітній день досліджень раку нагадує про необхідність інвестування у наукові дослідження для покращення лікування та зниження смертності від цієї хвороби, закликає суспільство до активної підтримки науковців і сприяє розширенню знань про онкологічні захворювання для збереження життя мільйонів людей по всьому світу.

Гінекологічні ракові захворювання є серйозною загрозою для здоров’я жінок у всьому світі. За даними ВООЗ, щороку діагностується понад мільйон нових випадків раку репродуктивних органів у жінок. За даними Центру медичної статистики МОЗ України, у 2020 році в Україні було зареєстровано 12 948 випадків раку жіночих статевих органів. Раннє виявлення та своєчасне лікування цих захворювань значно підвищують шанси на одужання та збереження життя.

У цей день проводяться інформаційні кампанії, безкоштовні медичні обстеження, лекції та семінари, спрямовані на підвищення обізнаності про симптоми гінекологічних ракових захворювань, методи їхньої профілактики та важливість регулярних медичних оглядів. Особлива увага приділяється вакцинації проти вірусу папіломи людини (ВПЛ), що є основною причиною раку шийки матки.

Всесвітній день обізнаності про онкогінекологію є нагодою закликати жінок дбати про своє здоров’я, регулярно проходити медичні обстеження та звертатися до лікаря при перших ознаках захворювань, а також підкреслює важливість доступу до якісної медичної допомоги та підтримки жінок, які зіткнулися з онкологічними захворюваннями.

Пластикові відходи, що часто засмічують наші міста, річки та океани, становлять серйозну загрозу для дикої природи, здоров’я людей та екосистем. Щорічно у світі утворюється 2 млрд тон побутових відходів, і ця кількість збільшується з кожним роком.

Ініціатива була започаткована в 2008 році в Естонії, коли 50 тисяч добровольців зібралися, щоб за один день прибрати всю країну. Відтоді ця акція набула світового масштабу. Сьогодні рух переріс у мережу, що включає 169 країн та територій. 2018 року у Всесвітньому дні прибирання взяли участь 157 країн та територій, 17,8 мільйона людей. За підрахунками, по всьому світу було зібрано понад 82 280 тон відходів.

Цей день спрямований на підвищення обізнаності про проблему забруднення довкілля та закликає громадян, організації та уряди до активних дій для його збереження. Основна мета – формування культури чистоти, правильного поводження з відходами та відповідального споживання ресурсів серед громадян, об’єднання зусиль заради майбутнього. 

У цей день по всьому світу організовуються масові прибирання, акції з сортування сміття, освітні заходи та кампанії з підвищення екологічної обізнаності. Добровольці збираються у парках, на пляжах, в лісах та інших громадських місцях, щоб очистити їх від сміття та відходів. Крім того, проводяться дискусії та семінари, спрямовані на пошук стійких рішень для зменшення кількості відходів та їх переробки.

Всесвітній день прибирання нагадує нам про наші спільні зобов’язання перед планетою та майбутніми поколіннями. Це свято закликає до активних дій, направлених на збереження чистоти довкілля, підвищення екологічної свідомості та створення сталого майбутнього для всіх.

Самогубство є серйозною глобальною проблемою громадського здоров’я. За даними ВООЗ, щорічно понад 700 тисяч людей у всьому світі втрачають життя через самогубство. Це одна з провідних причин смерті серед молоді віком від 15 до 29 років. Станом на 2016 рік, Україна посідала 14-е місце в світі за кількістю самогубств (9 952 випадки за рік), але за останні півтора десятиліття кількість щорічних самогубств впала в Україні майже вдвічі. Якщо в 2005-му їх було 10 622, то в 2020-му – 6 103. Іншими словами, раніше відбувалося в середньому 29 самогубств щодня, а тепер – 16,7. 

Важливо пам’ятати, що кожен випадок самогубства має величезний вплив на родини, друзів і громади, залишаючи глибокі емоційні шрами.

У цей день проводяться різноманітні заходи, включаючи освітні семінари, тренінги з надання психологічної допомоги, інформаційні кампанії та акції, спрямовані на підвищення обізнаності про важливість психічного здоров’я та підтримки людей, які перебувають у кризових ситуаціях. Активісти закликають до розвитку служб підтримки, гарячих ліній та програм запобігання самогубствам. 

Всесвітній день запобігання самогубствам нагадує нам про важливість співчуття, підтримки та відкритого діалогу про психічне здоров’я. Цей день закликає кожного до дій, спрямованих на зменшення кількості самогубств, підтримку людей у кризових ситуаціях та створення більш емпатійного суспільства.

Фетальний алкогольний синдром є серйозним захворюванням дитини, що виникає внаслідок вживання алкоголю жінкою під час вагітності. Він характеризується різними фізичними, поведінковими та когнітивними порушеннями у дитини. ФАС є однією з основних причин розумової відсталості, що можна попередити, якщо уникати вживання алкоголю під час вагітності.

За даними ВООЗ, Україна має один із найвищих у світі рівнів поширення фетального алкогольного синдрому – 5 випадків на 1 000 осіб. Дослідження ВООЗ 2023 року показало, що в Україні 75,2% жінок уживають алкоголь, з них 50,8% – це жінки репродуктивного віку (30 – 44 роки).

У цей день проводяться інформаційні кампанії, лекції, семінари та тренінги, спрямовані на підвищення обізнаності про ФАС та небезпеки вживання алкоголю під час вагітності. Медичні установи, громадські організації та освітні заклади надають інформацію та підтримку жінкам, що планують вагітність або вже вагітні.

Високий рівень обізнаності населення, молодих сімей, майбутніх батьків, медичного персоналу щодо причин, діагностики та попередження ФАС, а також тісний контакт з батьківськими організаціями сприяють наданню професійної підтримки жінкам і дітям.

Фізична культура та спорт є невід’ємною частиною здорового способу життя. Регулярні фізичні вправи сприяють зміцненню здоров’я, покращенню фізичної форми, зниженню ризику захворювань серцево-судинної системи, діабету та інших хронічних захворювань. Також спорт допомагає знижувати рівень стресу, покращує настрій та підвищує загальну якість життя. 

Поширена проблема сучасності – гіподинамія, коли люди мало рухаються, багато часу проводять сидячи чи лежачи, страждають від ожиріння. Це не хвороба, але вкрай небезпечний стан, що може спровокувати ряд важких захворювань через порушення функцій органів та систем. За даними ВООЗ, 76,7% українських підлітків мають недостатню фізичну активність, про це свідчать дані глобального дослідження, що проводилося у 2001-2016 роках у 146 країнах світу. В опитуванні взяли участь 1,6 мільйона підлітків у віці від 11 до 17 років. Головна профілактика гіподинамії – фізична активність. 

У цей день по всій країні проводяться спортивні змагання, масові пробіги, марафони, флешмоби, показові виступи спортсменів та інші заходи, спрямовані на залучення людей до активного способу життя. Навчальні заклади, спортивні клуби та громадські організації організовують різноманітні події для популяризації спорту серед дітей, молоді та дорослих.

День фізичної культури та спорту в Україні є чудовою нагодою для кожного долучитися до спорту, знайти нові захоплення та підтримувати своє здоров’я в доброму стані. Це свято нагадує про важливість фізичної активності та закликає кожного зробити спорт невід’ємною частиною свого життя. Рух – це життя, про це повинні пам’ятати абсолютно всі.

Сексуальне здоров’я включає фізичні, емоційні, психічні та соціальні аспекти. Це означає можливість насолоджуватися безпечними та приємними сексуальними стосунками без примусу, насильства або дискримінації. Важливими складовими сексуального здоров’я є знання про власне тіло, права та обов’язки в сексуальних стосунках, доступ до медичної допомоги та інформації, а також повага до себе та партнера.

Всесвітній день сексуального здоров’я (WSHD) відзначається в 60 країнах із широким спектром заходів – від круглих столів до конференцій і художніх виставок. Цього дня проводяться освітні заходи, семінари, лекції та тренінги, спрямовані на підвищення обізнаності про сексуальне здоров’я, права людини та важливість здорових сексуальних стосунків. Особлива увага приділяється питанням контрацепції, профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом, та сексуальної освіти для молоді.

Всесвітня організація охорони здоров’я зазначає, що сексуальне здоров’я має фундаментальне значення для загального здоров’я та благополуччя окремих людей, пар і сімей, а також для соціального та економічного розвитку спільнот і країн.

Міжнародний день сексуального здоров’я сприяє відкритому діалогу про сексуальність та права людини, закликає до поваги та толерантності у стосунках, а також підкреслює важливість сексуальної освіти для забезпечення здорового та безпечного життя кожної людини.

Передозування є серйозною глобальною проблемою, яка щорічно забирає життя тисяч людей. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 500 000 людей кожного року помирають від наркотичного передозування. Тільки в Україні від передозування помирає 8 000 чоловік щорічно. Найчастіше жертвами стають молоді люди та ті, хто вживає опіоїди.

Цікаво, що у багатьох країнах існують програми обміну шприців та надання наркозамісної терапії, які значно знижують ризик передозування та інфікування ВІЛ. Також активно впроваджується використання налоксону – препарату, який може врятувати життя при передозуванні опіоїдами.

День поінформованості про передозування нагадує нам про необхідність боротьби з наркоманією, підтримки людей, які страждають від залежності, та важливість надання своєчасної допомоги. Це свято закликає до солідарності та активних дій у запобіганні трагедіям, пов’язаним з передозуванням наркотиками.

День Незалежності є символом свободи, суверенітету та національної єдності. Це час для вшанування героїв, які боролися за незалежність України, та для роздумів про шлях, що його пройшла країна до своєї незалежності.

Традиційно під час святкувань в Києві на Хрещатику проходить військовий парад, але 2023 року на центральній вулиці столиці була виставлена знищена техніка окупантів як нагадування про складний шлях, який проходить Україна. Взагалі, з 2014 року, після початку війни на сході України та анексії Криму, святкування Дня Незалежності набуло ще більшого значення. Воно стало символом стійкості та непохитності українського народу у боротьбі за свою свободу та територіальну цілісність.

День Незалежності України – це свято гордості за свою країну, вшанування її історії та культурної спадщини. Це нагода об’єднатися навколо спільних цінностей та ідеалів, що роблять нашу країну унікальною та незалежною.

Синьо-жовті кольори на прапорі мають щонайменше тисячолітню історію і сягають часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. У новітні часи національний синьо-жовтий прапор уперше офіційно замайорів на ратуші міста Стрий 14 березня 1990 року. У Києві прапор було піднято над міською мерією пізніше – 24 липня 1990 року.

Український національний прапор складається з двох горизонтальних смуг: синьої зверху та жовтої знизу. Синій колір символізує безкрайнє небо, а жовтий – золоті поля пшениці, що відображає багатство та красу української землі.

День Державного Прапора України нагадує нам про єдність, незалежність та патріотизм. Це свято підкреслює важливість збереження національних символів та повагу до історії та культури нашої країни.

Згідно з Законом України, до молоді належать люди віком від 14 до 35 років.

День молоді – це можливість відзначити важливу роль молодого покоління у розбудові країни. Молодь є рушійною силою змін, інновацій та розвитку. Вона приносить нові ідеї, ентузіазм та енергію, що сприяють прогресу в усіх сферах життя – від науки і техніки до культури та спорту. А для фахівців громадського здоров’я цей день – гарна нагода нагади про важливість берегти здоров’я з молодих років, займатися профілактикою хвороб та промотувати здоровий спосіб життя. Саме молодь є найбільш вдячною цільовою аудиторію, адже вони більш схильні до позитивних змін у свпособі життя, порівняно з людьми старшого віку.

Міжнародний день молоді, що також відзначається 12 серпня, був започаткований Організацією Об’єднаних Націй у 1999 році. Він має на меті підвищення обізнаності про виклики, з якими стикається молодь у всьому світі, та сприяння її участі у прийнятті рішень на всіх рівнях.

День молоді в Україні є святом, що об’єднує молодих людей і надихає їх на нові звершення. Це нагода визнати їхній внесок у розвиток суспільства, підтримати їхні прагнення та створити умови для реалізації їхнього потенціалу.

Цей день був започаткований з метою підвищити обізнаність суспільства про значення здоров’я очей та роль офтальмологів у збереженні зору. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 2,2 мільярда людей у світі мають порушення зору, причому в половині випадків цій проблемі можна було б запобігти або лікувати.

Наразі в Україні працює близько 3 тисяч офтальмологів. З початком активних бойових дій лікарі проводять сотні надскладних хірургічних втручань задля збереження функції зору внаслідок поранення та контузії на полі бою. За статистикою,  дев’ятьом із десяти українських воїнів після поранень та травмувань очей на полі бою офтальмологи відновлюють функцію зору.

Офтальмологія є однією з найдавніших медичних спеціальностей. Перші згадки про лікування очних захворювань датуються ще античними часами, а сучасна офтальмологія постійно розвивається завдяки новітнім технологіям та науковим дослідженням.

Міжнародний день офтальмології нагадує нам про важливість збереження зору та підтримку тих, хто працює над покращенням здоров’я очей. Це свято спонукає нас дбати про свої очі та бути уважними до свого зору.

Грудне вигодовування є найкращим способом забезпечити немовлят необхідними поживними речовинами та зміцнити їхній імунітет. За даними ВООЗ, виключно грудне вигодовування протягом перших шести місяців життя може запобігти багатьом захворюванням та знизити ризик дитячої смертності. Крім того, грудне вигодовування має численні переваги для здоров’я матерів, включаючи зниження ризику раку молочної залози та яєчників. Діти, які знаходяться на грудному вигодовуванні протягом тривалого періоду часу, мають вищий IQ, ніж діти, які не отримують грудне молоко.

А ще грудне вигодовування не потребує додаткових витрат і є екологічно стійким, що призводить до меншого викиду вуглекислого газу порівняно з годуванням штучними сумішами. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує годувати дитину грудним молоком до 2 років і більше за бажанням матері і дитини. До 6 місяців малюк має отримувати виключно грудне молоко, а в 6 місяців варто починати вводити прикорм.

Під час Всесвітнього тижня підтримки грудного вигодовування традиційно проводяться інформаційні кампанії, семінари, тренінги для медичних працівників, групи підтримки жінок з дітьми на грудному вигодовуванні, громадські зустрічі. Вони спрямовані на підтримку матерів, надання їм необхідної інформації та створення сприятливих умов для грудного вигодовування.

Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування нагадує про важливість створення підтримуючого середовища для матерів та їхніх дітей, сприяючи здоровому розвитку майбутніх поколінь.

Цей день є нагодою для суспільства висловити подяку лікарям, медсестрам, фельдшерам та іншим медичним працівникам за їхню самовіддану працю. Люди цієї професії щодня стикаються з величезними викликами, надаючи невідкладну допомогу, проводячи операції, лікуючи хронічні захворювання та здійснюючи профілактику.               З початку повномасштабного вторгнення тисячі медичних працівників стали до лав ЗСУ і щохвилини продовжують рятувати життя наших захисників. 

У різних країнах цього дня проводяться урочисті заходи, нагородження та вшанування найкращих фахівців у галузі охорони здоров’я. Часто організовуються конференції, семінари та форуми, де обговорюються новітні досягнення медицини та проблеми, що з ними стикаються медичні працівники.

День медичного працівника нагадує нам про важливість та складність роботи медиків, які щодня рятують життя та дбають про наше здоров’я. Їхня праця заслуговує на повагу та вдячність.

Утоплення є однією з основних причин смерті від травматизму в світі, особливо серед дітей та молоді. Щороку близько 236 000 людей по всьому світу втрачають життя через утоплення, в Україні ця цифра сягає 3 тис. кожного року. Основні причини включають невміння плавати, недостатній догляд за дітьми, купання у небезпечних місцях та нехтування правилами безпеки на воді.

У цей день проводять різноманітні заходи: освітні кампанії, тренінги з надання першої допомоги, показові виступи рятувальників та інші активності, спрямовані на підвищення обізнаності населення про небезпеку утоплення та способи його запобігання. Важливу роль відіграє навчання дітей та дорослих правилам безпечної поведінки на воді.

Цікаво, що в деяких країнах, таких як Австралія та Нова Зеландія, існують національні програми з навчання плаванню та порятунку на воді, які значно знижують ризик утоплень. ВООЗ закликає всі країни світу вживати подібних заходів для захисту життя людей.

Всесвітній день попередження утоплень нагадує нам про важливість дотримання правил безпеки на воді, навчання плаванню та надання першої допомоги. Знання та свідоме ставлення до безпеки можуть врятувати життя та запобігти численним трагедіям.

Мозок – це центральний орган нервової системи, який контролює всі функції нашого тіла від рухів і мови до пам’яті та емоцій. Підтримка здоров’я мозку є ключовою для загального благополуччя людини. Неврологічні захворювання, такі як інсульт, епілепсія, хвороба Альцгеймера та інші деменції, становлять значний тягар для суспільства. При цьому, згідно з дослідженнями, 90% інсультів, 40% випадків деменції та 30% випадків епілепсії можна запобігти завдяки ефективним профілактичним заходам. 

Всесвітній день мозку має п’ять цілей: (1) покращити профілактику та лікування захворювань мозку; (2) підвищити обізнаність про порушення роботи мозку; (3) сприяти загальному доступу до догляду, лікування, реабілітації та допоміжних технологій;             (4) навчати медичних працівників та інших осіб від імені тих, хто живе з вадами мозку; (5) відстоювати здоров’я мозку як право, що стосується кожного.

Кожного року Всесвітній день мозку присвячується певній темі. Наприклад, у 2021 році темою був розсіяний склероз, а в 2024 – «Здоров’я мозку та профілактика захворювань».

Всесвітній день мозку нагадує нам про важливість турботи про своє здоров’я та здоров’я мозку, а також про необхідність підтримки тих, хто страждає від неврологічних захворювань. Правильне харчування, фізична активність, інтелектуальна стимуляція та своєчасне медичне обстеження – усе це сприяє збереженню здоров’я нашого мозку.

Зооноз – це будь-яка інфекційна хвороба, що природно передається від хребетних тварин людині. Зоонози є серйозною загрозою для громадського здоров’я, оскільки вони можуть викликати спалахи епідемій. В світі зареєстровано понад 200 зоонозів. Найбільш відомі в Україні – сказ, лептоспіроз, сальмонельоз, пташиний грип і навіть новіші віруси, такі як SARS-CoV-2, що спричинив пандемію COVID-19. Деяким зоонозам, таким як сказ, можна на 100% запобігти за допомогою вакцинації та інших методів.

Мета цього дня – інформувати громадськість про ризики, пов’язані з зоонозами, способи їхнього запобігання та важливість співпраці між ветеринарними і медичними фахівцями. Заходи, присвячені цьому дню, включають освітні кампанії, семінари та тренінги для медичних працівників і населення.

Цікаво, що більшість нових інфекційних захворювань, що з’явилися за останні десятиліття, мають зоонозне походження. Це підкреслює важливість моніторингу здоров’я тварин і своєчасного реагування на спалахи зоонозів.

Всесвітній день зоонозів нагадує нам про важливість дотримання гігієнічних норм при взаємодії з тваринами, регулярні ветеринарні огляди домашніх улюбленців та вчасну вакцинацію. Захист від зоонозів є спільним завданням для суспільства, і цей день спонукає нас до активних дій у цьому напрямку.

Поцілунки відіграють важливу роль у людському спілкуванні, сприяючи емоційному зв’язку між людьми. Вони не лише виражають любов і прихильність, але й мають позитивний вплив на здоров’я. Наукові дослідження показують: поцілунки можуть знизити рівень стресу, підвищити рівень окситоцину – гормону щастя, і навіть покращити роботу імунної і серцево-судинних систем.

У цей день багато людей по всьому світу діляться поцілунками з близькими, організовують флешмоби та змагання на найдовший поцілунок. Такі заходи не лише створюють веселу атмосферу, але й нагадують про важливість близькості та взаєморозуміння.

Всесвітній день поцілунку нагадує нам про прості радощі життя і важливість вираження своїх почуттів. Це свято спонукає нас бути відкритішими, дарувати більше тепла та любові тим, кого ми цінуємо.

Цей день запроваджений для підвищення обізнаності про сколіоз, його діагностику, лікування та важливість раннього втручання. Згідно з даними Американської асоціації нейрохірургії, сколіоз вражає близько 2-3% населення США, в Україні називають цифру від 2 до 9%, причому більшість випадків зустрічаються серед дівчат.

Сколіоз може мати різні форми та ступені тяжкості – від легких, що не потребують лікування, до важких, які можуть вимагати хірургічного втручання. Вчасна діагностика та відповідне лікування, включаючи фізичні вправи, носіння корсетів або операції, можуть значно покращити якість життя пацієнтів.

У цей день проводяться численні інформаційні кампанії, семінари та конференції, де обговорюються новітні методи діагностики та лікування сколіозу. Лікарі та фахівці діляться своїм досвідом та знаннями, допомагаючи пацієнтам та їхнім сім’ям краще зрозуміти це захворювання. Діляться своїми історіями і знаменитості. Наприклад, актриса Сара Мішель Геллар та співачка Шеріл Кроу відкрито говорили про свою боротьбу зі сколіозом, підвищуючи обізнаність про це захворювання та надихаючи інших на боротьбу.

Конституція України є основним законом країни, що визначає права та обов’язки громадян, а також основні принципи функціонування державних інститутів. Вона закріплює основні демократичні цінності, такі як верховенство права, розподіл влади, права людини та громадянина, у тому числі право на здоров’я та медичну допомогу.

День Конституції є офіційним вихідним в Україні, і його святкування супроводжується різноманітними урочистими заходами. У містах проводяться святкові концерти, виставки, громадські збори та патріотичні акції. Цей день є нагодою для громадян згадати про важливість Конституції як гаранта їхніх прав і свобод.

За даними ООН, понад 296 мільйонів людей у всьому світі страждають від наркотичної залежності, що призводить до серйозних соціальних, економічних та медичних наслідків. Основною метою цього дня є привернення уваги до проблеми зловживання наркотиками, їхнього незаконного обігу та необхідності впровадження ефективних заходів для запобігання наркоманії.

У різних країнах проводяться освітні кампанії, семінари, конференції та інші заходи, спрямовані на інформування суспільства про небезпеку наркотиків, шляхи запобігання їхньому зловживанню та методи лікування наркозалежності. Участь у цих заходах беруть урядові та неурядові організації, медичні працівники, поліція та активісти.

Цікаво, що у 2019 році ООН запустила глобальну кампанію “Здоров’я для справедливості, справедливість для здоров’я”, яка підкреслює важливість інтегрованого підходу до вирішення проблеми наркоманії, включаючи правові, соціальні та медичні аспекти.

Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками та їхнім незаконним обігом нагадує нам про серйозні виклики, пов’язані з наркоманією, та необхідність об’єднання зусиль для створення безпечного та здорового суспільства.

Дата 21 червня була вибрана не випадково, адже цей день є літнім сонцестоянням, найдовшим днем у році, що має особливе значення в багатьох культурах. Йога, яка походить з Індії, є стародавньою практикою, що поєднує фізичні вправи, медитацію та дихальні техніки для гармонізації тіла та розуму.

Традиційно, у цей день проводяться масові заняття йогою, відкриті уроки, семінари та майстер-класи в парках, на пляжах та в інших громадських місцях. Заняття доступні для всіх бажаючих, незалежно від рівня підготовки. З початком пандемії набрали популярності онлайн групові заняття. 

У 2015 році у Міжнародний день йоги було встановлено міжнародний рекорд. В Індії на центральній алеї Делі зібралося понад 35 тисяч людей, які одночасно займалися йогою. Цей день став символом єднання людей різних культур і націй через спільну практику йоги.

Свіжі овочі є багатим джерелом вітамінів, мінералів та антиоксидантів, які необхідні для підтримки здорового функціонування організму. Вони допомагають зміцнити імунну систему, покращують травлення та знижують ризик розвитку хронічних захворювань. Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, свіжі овочі і фрукти мають складати не менше половини від усієї їжі, при цьому овочів має бути не менше 5 порцій на день, або чверть тарілки.

У цей день багато людей та організацій проводять кулінарні майстер-класи, ярмарки та дегустації, де можна спробувати різноманітні страви зі свіжих овочів. Також організовуються освітні заходи, що інформують про користь цих продуктів. 

День свіжих овочів нагадує нам про необхідність включення їх у повсякденний раціон для підтримки здоров’я та добробуту. 

Винахід сонцезахисних окулярів приписується китайцям, які використовували кварцові лінзи для захисту очей від сонця ще в XII столітті. У сучасному вигляді сонцезахисні окуляри стали популярними у 1920-х роках завдяки Голлівуду та високому попиту на захист очей серед акторів.

У цей день багато людей по всьому світу діляться фотографіями у своїх улюблених сонцезахисних окулярах у соціальних мережах, беруть участь у флешмобах та конкурсах. Оптики та магазини часто проводять акції та знижки на сонцезахисні окуляри, заохочуючи людей дбати про здоров’я своїх очей. Наприклад, Австралія та Нова Зеландія, де рівень ультрафіолетового випромінювання особливо високий, активно просувають використання сонцезахисних окулярів серед населення, особливо серед дітей.

День сонцезахисних окулярів нагадує нам про важливість захисту очей від шкідливого впливу сонця. 

Щороку обирається тема, що підкреслює ключові аспекти безпеки харчових продуктів. Наприклад, у 2020 році тема “Безпечна їжа сьогодні для здорового завтра” наголошувала на необхідності безпечного харчування для довгострокового здоров’я та добробуту. А в 2024 році Всесвітня організація охорони здоров’я привертала увагу до інцидентів, пов’язаних з безпекою харчових продуктів.

У багатьох країнах проводяться освітні кампанії, семінари та конференції, присвячені питанням безпеки харчових продуктів. Ці заходи об’єднують уряди, виробників, споживачів та експертів для обміну знаннями та досвідом.

Всесвітній день безпеки харчових продуктів нагадує нам про важливість гарантування безпечності їжі, яку ми споживаємо, та про відповідальність усіх учасників сфери виробництва, продажу та маркетингу харчових продуктів. Підвищення обізнаності про безпеку харчових продуктів допомагає запобігати харчовим отруєнням та іншим захворюванням, забезпечуючи здорове життя для всіх.

Щорічно Всесвітній день довкілля має певну тему, яка підкреслює актуальні екологічні виклики. Наприклад, у 2020 році темою було гасло “Природа закликає!”, що спонукала людей замислитися над тим, як вони можуть допомогти природі відновитися, а в 2024 – «Відновлення земель, опустелювання та стійкість до посухи».

По всьому світу проводяться численні заходи: акції з прибирання територій, висадження дерев, екологічні марші та освітні семінари. Ці заходи об’єднують громадян, уряди, бізнеси та організації для спільних дій на захист довкілля.

Цікаво, що у деяких країнах, таких як Індія та Китай, святкування Всесвітнього дня довкілля супроводжується масштабними кампаніями на рівні держави, що включають запуск нових екологічних ініціатив та програм.

Всесвітній день довкілля нагадує нам про важливість збереження нашої планети для майбутніх поколінь. Підвищення екологічної свідомості та активна участь у заходах на захист довкілля допомагають зробити світ кращим місцем для життя.

Розлади харчової поведінки є серйозними психічними захворюваннями, що впливають на фізичне і психічне здоров’я людини. Вони часто супроводжуються відчуттям провини, тривоги та депресії. Важливість раннього виявлення та лікування цих захворювань не можна переоцінити.

Всесвітній день боротьби з розладами харчової поведінки включає освітні заходи, семінари, вебінари та інформаційні кампанії, спрямовані на розвіювання міфів та стигми, пов’язаних з цими розладами. У багатьох країнах також проводяться благодійні акції та марафони на підтримку досліджень у цій галузі.

Заснований у 2012 році, цей день об’єднує пацієнтів, їхні родини, медичних працівників та активістів з усього світу. Вони працюють разом, щоб підвищити рівень розуміння та підтримки для тих, хто стикається з цими викликами.

Цей день нагадує нам про важливість підтримки та допомоги тим, хто страждає від розладів харчової поведінки, а також про необхідність боротьби зі стигмою навколо цих захворювань.

У різних країнах цей день відзначається по-різному, але спільною рисою є акцент на захисті прав дітей та створенні умов для їхнього щасливого і здорового життя. Проводяться культурні та спортивні заходи, виставки дитячих робіт, концерти та театральні вистави. Також організовуються благодійні акції для допомоги дітям, що перебувають у складних життєвих обставинах.

Важливою складовою цього дня є підвищення обізнаності про права дітей, закріплені у Конвенції ООН про права дитини, що була прийнята у 1989 році. Цей документ визначає основні права дітей, включаючи право на життя, охорону здоров’я, освіту та захист від насильства.

В останні роки міжнародні організації намагаються змінити традиції і змістити акцент на святкування 20 листопада – Всесвітній день дитини, коли Генеральна Асамблея ООН ухвалила 1959 року Декларацію прав дитини. 

Мова йде не лише про куріння (хоча ця форма вживання тютюну є найпоширенішою), а й про будь-які інші способи вживання тютюну (електронні сигарети, пристрої для нагрівання тютюну, тютюн для жування, нюхання тощо).

Найнебезпечніша проблема, з якою стикаються курці, – рак легень. Доведено, що люди, які регулярно курять, мають вищий ризик розвитку раку легень в середньому на 14,5%. Серед чоловіків-курців ризик розвитку раку легень протягом життя становить 17,2%; серед жінок-курців – 11,6%. 

Кожен рік Всесвітній день без тютюну присвячений певній темі, що підкреслює різні аспекти тютюнової епідемії. Наприклад, у 2020 році акцент був зроблений на захист молоді від маніпуляцій тютюнової індустрії, у 2021 – на відмові від куріння, у 2022 – на захисті довкілля і т.п. Уряди та недержавні організації проводять кампанії, надають інформацію та підтримку для тих, хто хоче кинути курити, а також сприяють впровадженню законодавчих заходів для зниження споживання тютюну.

У різних країнах проводяться численні заходи: флешмоби, акції, інформаційні стенди та безкоштовні консультації для курців. Ці ініціативи спрямовані не лише на те, щоб розказати про шкоду тютюну, але й продемонструвати можливі альтернативи та підтримати людей у їхньому прагненні до здорового життя.

Всесвітній день без тютюну нагадує нам про важливість зусиль у боротьбі з тютюновою епідемією і закликає до дій заради здорового майбутнього.

Травна система відіграє ключову роль у засвоєнні поживних речовин та підтримці загального здоров’я організму. Захворювання травної системи, такі як гастрит, виразка, синдром подразненого кишківника та хвороба Крона, можуть суттєво вплинути на якість життя. Симптоми можуть включати болі в животі, здуття, діарею та втому.

аЦя дата була започаткована Всесвітньою гастроентерологічною організацією у 45-ту річницю її створення. Основною метою цього дня є інформування громадськості про важливість профілактики захворювань ШКТ. В першу чергу – це здорове харчування, що включає достатню кількість клітковини, вітамінів та мінералів, раціонального споживання жирної та гострої їжі, відмови від алкоголю. 

Не менш важливі регулярні медичні огляди, раннє виявлення проблеми та своєчасне лікування захворювань. В кінці травня медичні заклади часто проводять безкоштовні консультації та обстеження, щоб допомогти людям вчасно виявити проблеми та отримати необхідне лікування, а ЗМІ висвітлюють актуальність теми. 

Менструальна гігієна є важливим аспектом здоров’я жінок. Належний догляд та гігієнічні засоби допомагають уникати дискомфорту,  інфекцій та сприяють збереженню дітородної функції. Важливо, щоб жінки мали доступ до якісних менструальних продуктів і відповідної інформації про догляд за собою.

Міжнародний день здоров’я жінок також підкреслює важливість доступу до медичних послуг, профілактики захворювань та освіти щодо жіночого здоров’я, що включає широкий спектр питань від репродуктивного здоров’я до психічного та фізичного благополуччя.

Організації та активісти по всьому світу проводять освітні кампанії, семінари та акції, спрямовані на підвищення обізнаності про ці важливі аспекти. Вони також працюють над тим, щоб система охорони здоров’я забезпечувала необхідні умови для підтримання здоров’я жінок.

Щитоподібна залоза виробляє гормони, які регулюють обмін речовин, ріст і розвиток організму.

Захворювання щитоподібної залози, такі як гіпотиреоз, гіпертиреоз, тиреоїдит та рак щитоподібної залози, можуть суттєво вплинути на якість життя. Симптоми можуть включати втому, зміну ваги, депресію, нервозність та проблеми з пам’яттю.

Основною метою Всесвітнього дня щитоподібної залози є поширення інформації про необхідність регулярних медичних обстежень та ранньої діагностики захворювань щитоподібної залози. Медичні заклади часто проводять безкоштовні обстеження та консультації, щоб допомогти людям вчасно виявити проблеми та отримати необхідне лікування.

Підвищення обізнаності про здоров’я щитоподібної залози також включає інформування про важливість здорового харчування, уникнення стресу та підтримки фізичної активності. Вживання йоду в раціоні у вигляді йодованої солі також може сприяти здоров’ю цього органу.

Раннє виявлення та лікування захворювань щитоподібної залози можуть значно покращити якість життя та запобігти серйозним ускладненням.

Цей тиждень є нагодою об’єднати зусилля громад, уряду та громадських організацій для зміцнення системи громадського здоров’я, покращення доступу до медичних послуг та поширення інформації про профілактику захворювань. І як результат – підвищити рівень освіти щодо здоров’я та профілактики захворювань.

Тиждень громадського здоров’я нагадує нам про важливість як колективних, так і індивідуальних зусиль для створення здорового суспільства. Від активної участі кожного з нас залежить наше спільне благополуччя та здоров’я майбутніх поколінь.

Традиційно під час Тижня громадського здоров’я в медичних закладах, закладах освіти, в громадах проводяться різноманітні заходи: лекції, семінари, безкоштовні медичні обстеження та освітні кампанії. Основні теми включають профілактику хронічних захворювань, здоровий спосіб життя, вакцинацію, боротьбу зі шкідливими звичками та покращення умов життя.

Саме сімейні лікарі забезпечують доступ до індивідуальної, комплексної та безперервної медичної допомоги пацієнтам.

Сьогодні в Україні працює понад 15 тисяч сімейних лікарів та  лікарок в більш ніж 5 тисячах пунктах надання первинної медичної допомоги. Вони перші зустрічають пацієнтів і лікують близько 80% нозологічних одиниць, тож для мільйонів пацієнтів вони – центральна постать в охороні здоров’я.

А для сімейних лікарів цей день – символ важливості їх роботи та стимул працювати на благо пацієнтів.

Артеріальна гіпертензія – одне з найпоширеніших захворювань і один з основних факторів ризику серцево-судинних катастроф – інфаркту та інсульту. Понад 1,5 млрд людей у світі хворіють на гіпертонію, проте майже 45% хворих не знають, що у них підвищений тиск. В Україні зареєстровано понад 13 млн осіб, хворих на артеріальну гіпертензію, з яких систематично отримують лікування лише 14%, приймають лікарські препарати періодично – 35%. Щорічно цю хворобу виявляють у 1 млн українців.

Важливо пам’ятати, що артеріальна гіпертензія може бути контрольована і лікована. Регулярні виміри кров’яного тиску, збалансоване харчування, активний спосіб життя та вчасне звернення до лікаря можуть допомогти у попередженні серйозних ускладнень.

Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертензією – це привернення уваги до попередження та лікування цієї поширеної хвороби, а також нагадування про важливість здорового серця. 

Мета Міжнародний дня поінформованості про целіакію – підвищення обізнаності про захворювання, яке іноді помилково приймають за інші захворювання: синдром подразненого кишечника, запальні захворювання кишечника, гастроезофагеальну рефлюксну хворобу і виразки.

Целіакія – це генетичне аутоімунне захворювання, яке ушкоджує ворсинки тонкої кишки та пов’язане з індивідуальною непереносимістю деякими людьми білка глютену. Глютен міститься в продукті, який утворюється з борошна злакових рослин (пшениці, жита, вівса і ячменю). До недавнього часу целіакія вважалася рідкісним захворюванням. Проте недавні дослідження, які були проведені спочатку в Європі, а потім в США, показали, що реальна поширеність целіакії складає приблизно 0,5% населення Землі (1:200 осіб).

Родина є основою суспільства, і цей день нагадує про значення родинного тепла, підтримки та взаєморозуміння. В українській культурі родинні зв’язки завжди були дуже важливими, і традиції родинних свят є невід’ємною частиною національної спадщини.

У цей день проводять різноманітні заходи, спрямовані на зміцнення родинних відносин: сімейні фестивалі, концерти, конкурси та майстер-класи. Також організовуються благодійні акції та заходи для підтримки багатодітних і малозабезпечених родин.

Український день родини нагадує нам про необхідність зберігати та плекати родинні цінності, підтримувати один одного у важкі часи та радіти разом у моменти щастя. Це свято надихає нас бути уважнішими до своїх близьких і зміцнювати зв’язки, що роблять наше життя більш гармонійним та повним, підтримують душевну рівновагу та ментальне здоров’я.

Основна мета цього дня – інформувати населення про ризики, пов’язані з меланомою, та способи її профілактики. Медичні експерти закликають регулярно перевіряти стан шкіри, звертати увагу на будь-які зміни у родимках та новоутвореннях, а також не нехтувати захистом шкіри від ультрафіолетового випромінювання. Важливо носити захисний одяг, використовувати сонцезахисний крем із високим фактором захисту, а також уникати перебування на сонці у години пікової активності ультрафіолету. 

24 травня традиційно лікарі проводять лекції, а медичні заклади організовують заходи, на яких пацієнти можуть перевірити родимки методом дерматоскопії (огляд поверхневих шарів шкіри за допомогою спеціального інструменту). 

Рання діагностика та своєчасне лікування можуть врятувати життя, тому варто бути уважними до свого тіла та звертатися до фахівців при найменших підозрах.

Також в цей день важливо поширювати інформацію про наявну підтримку пацієнтів з вже діагностованим захворюванням.

Танці мають унікальну здатність виражати емоції, розповідати історії та створювати зв’язки між людьми. Вони є важливою частиною культурної спадщини багатьох народів і грають важливу роль у розвитку фізичних, емоційних та соціальних навичок. Танці допомагають підтримувати фізичну форму, розвивають координацію, гнучкість та витривалість, а також сприяють психічному здоров’ю, знімаючи стрес та піднімаючи настрій.

Міжнародний день танцю відзначається численними заходами по всьому світу, включаючи вистави, майстер-класи, танцювальні марафони, фестивалі та флешмоби. Професійні танцюристи, любителі та ентузіасти танцю збираються разом, щоб поділитися з іншими своєю пристрастю та натхненням.

Цього дня також проводяться заходи, спрямовані на підтримку танцювальних шкіл та організацій, залучення молоді до танцювальної творчості та популяризацію танцю як виду мистецтва. Міжнародний день танцю є чудовою нагодою для всіх, хто любить цей вид мистецтва, взяти участь у святкових подіях, насолодитися красою та енергією танцю, а також відчути єднання з іншими через спільну пристрасть до нього.

У всьому світі щороку мільйони людей зазнають травм на робочому місці, а сотні тисяч гинуть через нещасні випадки або професійні захворювання. За оцінкою МОП щорічно реєструється понад 340 млн звернень, щодня помирає 6 тисяч людей в результаті нещасних випадків на робочому місці або пов’язаних з роботою захворювань. В Україні за 2023 рік надійшло більше 16 тисяч повідомлень про нещасні випадки і професійні захворювання. Всесвітній день охорони праці спрямований на зменшення цих ризиків шляхом впровадження ефективних заходів безпеки та покращення умов праці.

Тематика дня щороку змінюється, охоплюючи різні аспекти охорони праці, такі як запобігання стресу на робочому місці, безпека при роботі з хімічними речовинами, захист працівників від інфекційних захворювань та інші. В 2024 році темою визначили «Вплив зміни клімату на безпеку та гігієну праці».

Цього дня у багатьох країнах проводяться освітні семінари, тренінги, конференції, а також кампанії, спрямовані на підвищення обізнаності про важливість охорони праці. Роботодавці, працівники, профспілки та урядові організації об’єднують зусилля для створення безпечного робочого середовища.

Всесвітній день охорони праці нагадує про необхідність постійного вдосконалення стандартів безпеки та здоров’я на робочому місці. Це сприяє зменшенню кількості нещасних випадків, збереженню життя та здоров’я працівників, а також підвищенню продуктивності та добробуту в суспільстві.

Імунізація допомагає запобігти хворобам, які щороку призводять до мільйонів випадків захворювань та смертей. Завдяки вакцинації вдалося значно скоротити або повністю ліквідувати такі небезпечні хвороби, як віспа, поліомієліт та кір. Проте, попри значні досягнення, багато країн все ще стикаються з викликами в забезпеченні доступу до вакцинації для всіх груп населення.

В Україні в календар щеплень (тобто обов’язкові безкоштовні вакцини) входять вакцини від 10 хвороб: кору, краснухи (рубелли), паротиту, туберкульозу, гепатиту В, поліомієліту, дифтерії, правця, кашлюка та гемофільної інфекції. Віднедавна дітям старшим 5 років стала доступна вакцинація від COVID-19. Дорослі люди мають щодесять років робити бустерне щеплення від правця і дифтерії – воно також безоплатне. Щопівроку варто робити бустер від COVID-19.

Під час Всесвітнього тижня імунізації проводяться різноманітні заходи, такі як освітні кампанії, семінари, конференції та мобільні клініки вакцинації. Ці заходи спрямовані на інформування громадськості про переваги вакцинації, розвіювання міфів та упереджень щодо щеплень, а також надання підтримки для підвищення охоплення вакцинацією.

Особливо важливою є вакцинація дітей, що допомагає захистити їх від небезпечних інфекцій на ранніх етапах життя. Однак дорослі також потребують вакцинації проти певних захворювань, таких як грип, пневмонія та гепатит.

Гемофілія – це рідкісне генетичне захворювання, при якому кров не згортається належним чином через дефіцит одного з факторів згортання. Найпоширенішими формами є гемофілія А (дефіцит фактора VIII) та гемофілія В (дефіцит фактора IX). За даними ВООЗ, гемофілія вражає приблизно 1 з 10 000 новонароджених хлопчиків. В Україні зафіксовано близько 1,8 тис людей, що живуть з цією хворобою.

Основними симптомами гемофілії є тривалі та рясні кровотечі, що можуть виникати як після травм, так і спонтанно. Без належного лікування, хвороба може призвести до серйозних ускладнень, таких як крововиливи у суглоби та м’язи, що спричиняє хронічний біль та інвалідність.

Основним методом лікування гемофілії є замісна терапія, що полягає у введенні відсутнього фактора згортання крові. Важливою частиною боротьби з цим захворюванням є забезпечення доступу до сучасних методів лікування та підвищення якості життя пацієнтів.

Голос є важливим інструментом комунікації, що використовується не тільки для передачі інформації, а й для вираження емоцій та творчості. Проблеми з голосом можуть суттєво впливати на якість життя та професійну діяльність людей, особливо тих, чия робота пов’язана з постійним використанням голосу: вчителів, акторів, співаків та дикторів. Голос – це важливий робочий інструмент для близько 30 відсотків усього працездатного населення.

Всесвітній день голосу включає в себе проведення різноманітних заходів: лекцій, майстер-класів, концертів та безкоштовних консультацій у лікарів-фоніатрів. Ці заходи спрямовані на підвищення обізнаності про гігієну голосу, методи профілактики та лікування голосових розладів.

Фахівці наголошують на важливості здорового способу життя для збереження голосу: регулярні вправи, правильне дихання, уникання перевантажень та стресів, а також своєчасне звернення до лікаря при виникненні проблем з голосом.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), стрес є однією з провідних причин проблем зі здоров’ям у світі. Він може призвести до розвитку таких захворювань, як серцево-судинні хвороби, гіпертонія, діабет, депресія та тривожні розлади. Крім того, стрес може впливати на імунну систему, роблячи організм більш вразливим до інфекцій.

У цей день важливо нагадати собі та оточуючим про необхідність дбати про своє психічне здоров’я, приділяти час відпочинку, збалансованому харчуванню та фізичним вправам. Важливо також звертатися за допомогою до фахівців, якщо стрес стає надто сильним та впливає на якість життя.

Хвороба Паркінсона є другим за поширеністю нейродегенеративним захворюванням після хвороби Альцгеймера. За даними ВООЗ, у світі налічується близько 10 мільйонів людей з цим діагнозом. Згідно зі статистикою МОЗ, в Україні зареєстровано понад 23 тис. людей із хворобою Паркінсона, або 61,4 на 100 000 населення. Кожного року про цей діагноз дізнаються 2 500 українців. Серед чоловіків хвороба Паркінсона трапляється в 1,5 разів частіше, ніж серед жінок. Основні симптоми включають тремор, скутість м’язів, уповільнення рухів та порушення рівноваги. Захворювання прогресує з часом, значно знижуючи якість життя пацієнтів.

Цього дня проводяться численні заходи, спрямовані на підвищення обізнаності про хворобу Паркінсона, підтримку хворих та їхніх сімей, а також збір коштів на дослідження та розробку нових методів лікування. У багатьох країнах організовуються конференції, семінари, лекції, благодійні акції та марші підтримки.

Символом Всесвітнього дня боротьби з хворобою Паркінсона є червоний тюльпан. що був виведений у 1980 році голландським садівником Жаном Боуі на честь Джеймса Паркінсона. Червоний тюльпан став символом надії та підтримки для мільйонів людей, які живуть з цим захворюванням.

Цей день нагадує про важливість підтримки пацієнтів з хворобою Паркінсона, розвитку нових методів лікування та підвищення обізнаності суспільства про виклики, з якими стикаються ці люди.

Кожен рік Всесвітній день здоров’я присвячується певній темі, що є актуальною для глобального здоров’я. Теми можуть включати боротьбу з інфекційними захворюваннями, підтримку психічного здоров’я, доступ до медичних послуг, здорове харчування, фізичну активність тощо. Наприклад, у 2024 році темою було “Здоров’я для всіх”, що підкреслює необхідність доступу до якісних медичних послуг для всіх людей, незалежно від їх соціального статусу або місця проживання.

Всесвітній день здоров’я нагадує про важливість профілактики захворювань, регулярних медичних обстежень та здорового способу життя. Він заохочує уряди, медичні установи та громадські організації до спільної роботи задля покращення здоров’я населення.

Вітамін С був відкритий у 1912 році угорським біохіміком Альбертом Сент-Дьорді, який у 1937 році отримав Нобелівську премію за свої дослідження. Історично вітамін С відомий своєю здатністю запобігати цинзі – серйозному захворюванню, яке виникає внаслідок його дефіциту та було поширеним серед моряків у минулому.

У цей день важливо нагадати про значення вітаміну С у щоденному раціоні та нагадати про продукти, що є багатими на цю поживну речовину, адже цей вітамін можна отримати лише з їжею рослинного походження. До таких продуктів належать цитрусові (апельсини, лимони, грейпфрути), ківі, полуниця, болгарський перець, броколі, шпинат та інші овочі та фрукти.

День вітаміну С є чудовою нагодою для проведення освітніх заходів, лекцій та семінарів про важливість здорового харчування. Медичні фахівці та дієтологи надають рекомендації щодо оптимального споживання вітаміну С та його ролі у підтримці імунної системи, особливо в періоди підвищеної захворюваності на простудні та вірусні інфекції.

Аутизм – це спектр неврологічних розладів, які впливають на соціальні взаємодії, комунікацію та поведінку людини.  Аутизм як проблему виокремили лише наприкінці 30-х років минулого століття. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), приблизно 1 з 160 дітей у світі мають аутизм. В Україні офіційно зареєстровано понад 4 тисячі людей із аутизмом, але представники громадських організацій, які опікуються цією проблемою, кажуть, що насправді таких людей набагато більше. Це захворювання не має однозначних причин, проте вважається, що генетичні та екологічні фактори відіграють важливу роль у його розвитку.

У цей день проводяться численні заходи, спрямовані на підвищення обізнаності про аутизм, зокрема освітні кампанії, конференції, семінари та благодійні акції. Організації, що підтримують людей з аутизмом та їхні сім’ї, влаштовують інформаційні заходи та консультації, щоб розповісти про важливість ранньої діагностики та інтервенційних програм. У багатьох країнах проводяться акції “Засвіти блакитним”, коли будівлі та пам’ятники освітлюються блакитним кольором, щоб привернути увагу до проблеми аутизму.

Цей день нагадує про важливість толерантності та підтримки людей з аутизмом, сприяння їх інтеграції у суспільство та забезпечення рівних можливостей для освіти, праці та соціального життя. Аутизм не виліковний, але при своєчасній діагностиці та корекційному втручанні, дитина може бути адаптована до життя у дорослому віці.

День сміху – це час, коли люди намагаються підняти настрій собі та іншим за допомогою кумедних розіграшів та жартів. У багатьох країнах цей день наповнений радістю та позитивними емоціями. В Україні День сміху відзначають розіграшами серед друзів, родичів та колег. Традиційно люди стараються зробити один одному маленькі, безпечні та веселі капості, щоб  покращити настрій.

Сміх має потужний позитивний вплив на здоров’я: знижує рівень стресу, підвищує імунітет, покращує настрій та сприяє загальному благополуччю. В цей день важливо пам’ятати про доброту та повагу до оточуючих, щоб жарти не завдавали шкоди або образи.

День сміху – це прекрасна можливість згадати про важливість гумору в нашому житті. Він об’єднує людей, створює атмосферу дружби та допомагає подолати труднощі через позитивне ставлення до життя.

Дата відзначається в річницю старту другого етапу медичної реформи і програми медичних гарантій. Вона дозволила помітно збільшити фінансування на онкологічне лікування, акушерську допомогу та низку інших медичних послуг для кожного громадянина країни. 

Окрім цього, в тому ж році було запроваджено реімбурсацію інсулінів в рамках програми медичних гарантій НСЗУ, що стало значущим кроком для багатьох українців, які страждають на діабет. Програма забезпечує пацієнтів безкоштовними або частково оплаченими інсулінами, що значно покращує їхнє життя та зменшує фінансове навантаження на сім’ї. За даними НСЗУ, понад 200 тисяч пацієнтів з діабетом в Україні отримують інсулін через цю програму.

У 2023 році на реалізацію програми медичних гарантій з державного бюджету було виділено понад 142 млрд. гривень, з них 4,7 млн. грн. – на лікарські препарати. Великий перелік медичних послуг доступний пацієнтам у державних та приватних клініках, що уклали контракт із Національною службою здоров’я України.

У цей день проводяться інформаційні кампанії, семінари, консультації для пацієнтів та медичних працівників, які допомагають зрозуміти переваги медичної реформи; поширюється інформація щодо програми «Доступні ліки». Також організовуються заходи, спрямовані на підвищення обізнаності про важливість контролю рівня цукру в крові та регулярних медичних обстежень.

Перехід на літній час завжди припадає на вихідні дні, щоб дати можливість організму адаптуватися, адже є дослідження про те, що зміна часу може мати негативний вплив на здоров’я. Наприклад, можуть загострюватися серцево-судинні захворювання, зростає кількість депресій, розладів сну і т.п. Відповідно до деяких досліджень, у перші дні після переходу на літній час також зростає кількість інфарктів та інсультів. 

Саме тому у цей період важливо потурбуватися про своє здоров’я, намагатися висипатися, зменшити рівень стресу, зайнятися спортом.

Наукові дані свідчать про те, що здоров’я ротової порожнини є ключовим елементом загального здоров’я організму. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 3.5 мільярди людей у всьому світі страждають від хронічних захворювань ротової порожнини. Згідно з оцінкою, що міститься в Глобальній базі даних ВООЗ з гігієни порожнини рота, зубним карієсом у всьому світі страждають 60-90% дітей шкільного віку та 98% дорослих.

Захворювання зубів, без належного лікування, можуть призвести до їх втрати. Поширеність повної втрати зубів швидко збільшується в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. На даний час близько 30% населення світу у віці 65-74 років втрачає всі свої природні зуби. Також важливо знати, що деякі захворювання безпосередньо пов’язані зі здоров’ям порожнини рота, зокрема, група серцево-судинних захворювань, запальні захворювання нирок, остеопороз і діабет.

Важливою частиною збереження здоров’я ротової порожнини є регулярна гігієна, правильне харчування та відвідування зубного лікаря для профілактичних оглядів. Дослідження показують, що правильний догляд за ротовою порожниною може знизити ризик виникнення серйозних захворювань та покращити загальний стан здоров’я.

Наукові дослідження підтверджують, що брак сну може негативно позначитися на нашому здоров’ї. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30% дорослого населення страждає від безсоння, а більшість людей не сплять рекомендовану кількість годин протягом ночі.

Недостатній сон може призвести до ризику розвитку різних захворювань, включаючи серцево-судинні захворювання, діабет, ожиріння, а також погіршення психічного здоров’я та зниження продуктивності.

Міжнародний день сну нагадує нам про важливість регулярного та якісного сну для збереження нашого здоров’я та психічного благополуччя. Дотримання режиму сну, створення комфортних умов для відпочинку та відмова від шкідливих звичок можуть допомогти покращити якість нашого сну та загальний стан здоров’я.

Створення першого банку крові відкрило нові можливості для лікування та порятунку життів тисяч пацієнтів. Кров є життєво важливим ресурсом, який використовується при травмах, операціях, пологах та для лікування різноманітних захворювань.

Наукові дані підтверджують важливість наявності банків крові для забезпечення медичних потреб. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічно в світі потребується понад 118 мільйонів одиниць донорської крові. Підвищення усвідомлення важливості здавати кров та збільшення кількості донорів може допомогти забезпечити належний рівень запасів крові для потреб медичної допомоги.

День створення першого банку крові в світі є нагадуванням про важливість добровільного донорства крові та подякою всім, хто робить внесок у цю благородну справу. Наша здатність допомагати один одному через донорство крові є прикладом солідарності та гуманності, який варто вшановувати та підтримувати.

Цей день важливий, оскільки нирки відіграють ключову роль у забезпеченні нашого здоров’я, видаляючи зайві речовини з крові та регулюючи рівновагу рідини та мінералів у організмі.

Статистичні дані свідчать про те, що захворювання нирок стають все більшою проблемою у всьому світі. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), понад 850 мільйонів людей у всьому світі страждають від захворювань нирок, 10% населення у всьому світі живуть із хронічною хворобою нирок, і понад 2 мільйони людей у всьому світі отримують лікування діалізом або за допомогою трансплантації, проте доступ до цієї медичної допомоги не завжди є достатнім. Щороку мільйони хворих помирають від первинних гострих серцевих нападів, які є наслідком невизначеної раніше патології нирок. Крім того, протягом останнього десятиріччя спостерігається значне збільшення поширеності хвороб нирок, особливо нефропатій, зумовлених цукровим діабетом, гіпертензивною, ішемічною, паранеопластичною нефропатіями, нефропатіями невідомої етіології тощо. В Україні майже 500 тисяч осіб мають хронічну хворобу нирок, щорічно реєструється майже 50 тисяч нових випадків. 

Ниркові захворювання можуть бути спричинені різними факторами, включаючи надмірне споживання солі, цукру та жирів, недостатню фізичну активність, вживання надмірної кількості алкоголю, куріння, а також застосування неконтрольованих лікарських засобів. Вчасна діагностика та профілактика цих факторів може допомогти зберегти здоров’я нирок та попередити серйозні ускладнення.

Надмірне споживання солі є одним із основних факторів ризику серцево-судинних захворювань, інсульту, високого кров’яного тиску та інших небезпечних станів. Також, велика кількість солі може негативно впливати на функціонування нирок та сприяти розвитку хвороби нирок.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) внаслідок надлишкового споживання солі у світі щороку помирає 4,1 млн осіб – майже 10 % усіх, чиє життя забирають неінфекційні захворювання. За результатами національного дослідження STEPS (2019 рік),  українці вживають  12,6 г солі на добу, що майже втричі більше за рекомендовану ВООЗ  норму – 5 г на добу.

Важливою складовою боротьби з небезпеками надмірного споживання солі є інформування громадськості про здорові альтернативи та зменшення вживання продуктів з високим вмістом солі. Сіль, що необхідна людині для повноцінного функціонування організму, міститься в незначній кількості в багатьох натуральних продуктах харчування – морепродуктах, м’ясі, молоці, навіть овочах і фруктах. Але надмірну її кількість містять усі промислово перероблені продукти – консерви, сири, ковбасні та м’ясні вироби, соуси, хлібо-булочні вироби тощо. 

Правильне харчування, багате на свіжі фрукти та овочі, зменшення споживання обробленої їжі – це лише деякі з підходів, які можуть допомогти знизити споживання солі та зберегти здоров’я серця та нирок.

Ожиріння є серйозним хронічним захворюванням, яке має значний вплив на здоров’я людей у всьому світі. Згідно з даними ВООЗ, у 2023 році надмірну масу тіла мали понад 2,5 мільярда дорослих людей (віком 18 років і старше). З них з них майже 900 млн людей (16%) страждали на ожиріння, а надмірну масу тіла мали 43% дорослих у віці 18 років і старше.

Україна також не залишається осторонь цієї проблеми. Більше половини дорослого населення країни має надмірну вагу або ожиріння (53,7%). Особливо тривожним є зростання випадків ожиріння серед дітей та підлітків, що створює загрозу для майбутнього здоров’я нації. Діти з ожирінням частіше мають численні захворювання, включаючи підвищений артеріальний тиск і діабет 2 типу, частіше страждають ожирінням у дорослому віці. Дорослі з ожирінням мають вищий ризик розвитку багатьох захворювань. 

Всесвітній день боротьби з ожирінням покликаний підвищити обізнаність населення про причини та наслідки цього захворювання, а також сприяти розробці та впровадженню ефективних стратегій профілактики та лікування. Це включає просування здорового способу життя, збалансованого харчування та регулярної фізичної активності, а також забезпечення доступу до якісних медичних послуг для людей, які вже страждають на ожиріння.

Вроджені вади розвитку – це структурні або функціональні аномалії, які виникають під час внутрішньоутробного розвитку і можуть призводити до інвалідності або навіть смерті.

За даними ВООЗ, близько 295 000 новонароджених помирають через вроджені вади протягом перших 28 днів життя щорічно. Загалом, частота вроджених вад становить приблизно 3-6% усіх народжених у світі. Найпоширенішими вродженими вадами є вади серця, дефекти нервової трубки та хромосомні аномалії, такі як синдром Дауна.

В Україні ситуація теж потребує уваги. За офіційними даними, в нашій країні 216 тисяч дітей мають вроджені вади розвитку. У структурі основних причин смертності немовлят, така патологія складає 23,8% проти 10% у середньому з 195 країн світу. В Україні лише з вадами серця щорічно народжується близько 5 000 дітей. Завдяки прогресу в медицині, зокрема, у пренатальній діагностиці та хірургічних втручаннях, багато з цих дітей отримують своєчасну допомогу, що значно покращує якість їхнього життя.

Всесвітній день вроджених вад розвитку нагадує нам про важливість профілактики, ранньої діагностики цих захворювань та належної медичної допомоги. Підвищення обізнаності населення, покращення доступу до медичних послуг та підтримка наукових досліджень – ключові елементи у боротьбі з цією проблемою.

Всесвітній день імунітету відзначається не лише для вшанування нашого «природного захисту», але й як нагадування про важливість підтримки імунної системи. Сучасний світ стикається зі складними викликами (наприклад, пандемія COVID-19), що ще раз підкреслює значення міцного імунітету.

Цього дня ми пам’ятаємо про важливість здорового способу життя, правильного харчування, активного способу життя та вакцинації як засобу підтримки імунної системи. Віримо, що світ зі стійким імунітетом — це кращий світ для нас усіх.

Ця дата обрана не випадково, оскільки 29 лютого – найрідкісніша дата у календарі, що символічно підкреслює рідкість цих захворювань. Зараз день відзначається в останній день лютого кожного року.

Рідкісні захворювання – це захворювання, які вражають невелику кількість людей, у порівнянні з загальною популяцією. У світі існує понад 10 000 рідкісних захворювань, які зачіпають приблизно 300 мільйонів людей, 72% цих хвороб – генетичні.

В Україні, як і в інших країнах, рідкісні захворювання є важливою проблемою охорони здоров’я. За оцінками, близько 5% населення України (близько 4 500 тис людей) страждають на рідкісні захворювання. 80% із них — діти. В Україні офіційно зареєстровано 256 рідкісних захворювань.

Через недостатню обізнаність, відсутність спеціалізованих діагностичних та лікувальних центрів і фінансової підтримки, пацієнти часто стикаються з труднощами в отриманні своєчасної та адекватної медичної допомоги.

День рідкісних захворювань – це можливість підвищити обізнаність серед громадськості та медичної спільноти про виклики, з якими стикаються пацієнти з рідкісними захворюваннями. Він нагадує про важливість досліджень, розробки нових методів лікування та підтримки пацієнтів і їхніх сімей.

День рідкісних захворювань – це заклик до дії, спрямований на створення більш інклюзивного та співчутливого суспільства.

Міжнародне товариство дитячої онкології (SIOP) та Міжнародна конфедерація організацій батьків дітей, хворих на рак (ICCCPO), на постійній основі проводять кампанії для інформування громадськості про ранні ознаки раку у дітей.

Щороку 175 тисяч дітей у світі отримують діагноз «рак», і майже 90 тисяч з них помирають. В Україні щорічно реєструється близько 1 000 нових випадків пухлин і лейкозу у дітей до 14 років, що становить 10-12 випадків на 100 тисяч дитячого населення. 

Боротьба з онкологічними захворюваннями — це складна соціальна проблема, проте, як підтверджує досвід європейських країн, дитячий рак — не смертний вирок, а виліковна в сучасних умовах хвороба, 75-80% дітей з діагнозами злоякісних пухлин і лейкозів мають шанси знову бути здоровими.

Презерватив — бар’єрний метод контрацепції. Це єдиний спосіб запобігти інфекціям, які передаються статевим шляхом (ІПСШ), та вагітності водночас. Його ефективність — 98%, але лише за умови правильного використання.

У світі серед дорослих віком 15–49 років щороку реєструється понад 350 млн нових випадків інфікування однією з чотирьох виліковних інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ): сифілісом, хламідіозом, гонореєю або трихомоніазом. У разі правильного використання презервативів більшості цих випадків можна було б запобігти. 

Цей день присвячений тому, аби привернути увагу до проблем, з якими стикаються люди з епілепсією, та покращити інформування про хворобу. Також в цей день наголошується на необхідності розширювати дослідження епілепсії.

Епілепсія – хронічний розлад діяльності мозку, що характеризується повторюваними нападами. Напади можуть проявлятися як незначні провали в пам’яті або м’язові спазми, так і як важкі, тривалі мимовільні судоми в частині або всьому тілі. Причини епілепсії часто важко визначити, але серед відомих причин – важкі травми голови, пошкодження мозку в передпологовий та післяпологовий періоди, вроджені відхилення, інсульти, інфекції мозку, деякі генетичні синдроми та пухлини.

За даними ВООЗ, близько 50 мільйонів людей у світі мають епілепсію, в Україні – близько 100 тисяч. До 70% пацієнтів можуть позбутися нападів за умови правильної діагностики та лікування.

Приділяючи увагу профілактиці, виявленню та лікуванню раку, можна попередити значну кількість випадків хвороби, досягти значних результатів у зниженні смертності та захворюваності, включаючи повне одужання.

Цей день дозволяє нагадати політикам про те, що боротьба з раком має входити до національних пріоритетів, а населенню – про важливість профілактики онкологічних захворювань. Відомо, що 30-50% випадків раку можна було б запобігти, дотримуючись простих правил здорового способу життя: відмова від вживання тютюну та алкоголю, фізична активність, збалансоване харчування, своєчасна вакцинація проти вірусів, які викликають рак печінки і шийки матки, уникнення тривалого перебування на сонці та в солярії, своєчасна діагностика і турбота про власне здоров’я.

Це свято було започатковане у США у 1986 році як “Національний день обіймів” і швидко набуло популярності в інших країнах.

Обійми мають дивовижну здатність покращувати настрій, знижувати рівень стресу та підвищувати рівень окситоцину – гормону, що сприяє відчуттю щастя та довіри. Наукові дослідження підтверджують, що регулярні обійми можуть покращити загальний стан здоров’я, зокрема знизити ризик серцево-судинних захворювань та зміцнити імунну систему.

У цей день люди по всьому світу обіймаються з рідними, друзями, колегами та навіть незнайомцями, даруючи одне одному тепло та підтримку. У багатьох містах організовуються флешмоби, де волонтери пропонують безкоштовні обійми перехожим, створюючи атмосферу дружби та доброзичливості.

Міжнародний день обіймів нагадує нам про важливість фізичного контакту та емоційної підтримки у нашому житті. Цей простий акт може змінити день на краще та зміцнити зв’язки між людьми.

Тож Всесвітній день абетки Брайля відзначається зовсім недавно – з 2019 року. Мета цього дня – підвищити обізнаність про значення абетки Брайля як одного з засобів спілкування для повної реалізації прав людини сліпими та слабозорими людьми.

4 січня вибрано не випадково, адже саме цього дня 4 січня 1809 року в місті Кувр народився відомий французький тифлопедагог Луї Брайль, який у 1829 році розробив рельєфно-крапковий шрифт, яким нині користуються незрячі у всьому світі.

Українські традиції в проведенні цього дня такі ж, як і в усьому світі. 4 січня громадські організації зазвичай проводять соціальні заходи з метою інформування населення про труднощі, з якими стикаються кожного дня люди з інвалідністю по зору, та про важливість впровадження в побутових умовах шрифту Брайля. Це різноманітні семінари, зустрічі та конференції, в тому числі й онлайн. Також тема висвітлюється в засобах масової інформації та в соціальних мережах.

Відповідно до Конвенції про права осіб з інвалідністю абетка Брайля є засобом спілкування незрячих і має важливе значення  в розвитку і освіті цеї верстви населення. Дослідження показали, що люди, які втратили зір та оволоділи абеткою Брайля, з більшою вірогідністю можуть влаштуватися на роботу, ніж ті, що користуються тільки голосовими синтезаторами.

Всесвітній день абетки Брайля покликаний спонукати людство зробити все для того, щоб навколишній світ та його можливості стали доступними для всіх.

Американський психолог Луїза Хей знайшла підтвердження психосоматичної природи більшості недуг. Досить поширеною стала фраза «Всі хвороби – від нервів». Для гарного самопочуття фізичний стан організму та внутрішній світ людини повинні перебувати у гармонії. З метою популяризації цієї життєво важливої ​​настанови 3 січня відзначається Міжнародний день здоров’я душі та тіла.

Піклування про своє тіло, зокрема відмова від шкідливих звичок та подолання залежностей, збалансоване харчування, достатній рівень фізичної активності, якісний сон впливає позитивно й на психічне благополуччя. На цьому наголошують й у Всесвітній організації охорони здоровʼя (ВООЗ), яка говорить, що «здоровʼя — це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб чи фізичних дефектів». 

Зважаючи на рівень стресу, який щоденно переживають українці, Міжнародний день здоровʼя душі і тіла може стати нагодою започаткувати нові практики, які у момент тривоги допоможуть впоратися з емоціями. 

Загальне охоплення послугами охорони здоров’я означає, що кожна людина має доступ до необхідних медичних послуг без фінансових труднощів. Це включає широкий спектр: профілактика захворювань, лікування, реабілітація та паліативна допомога. Метою є забезпечення здорового життя для всіх та сприяння добробуту в усіх вікових групах.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько половини населення світу не має доступу до необхідних медичних послуг. Крім того, щороку близько 100 мільйонів людей потрапляють у злидні через високі витрати на медичні послуги.

У цей день проводяться різноманітні заходи: конференції, семінари, інформаційні кампанії, спрямовані на підвищення обізнаності про важливість охоплення послугами охорони здоров’я. Медичні установи, неурядові організації та уряди різних країн обговорюють шляхи поліпшення доступу до медичних послуг та зменшення фінансового тягаря на пацієнтів.

Всесвітній день загального охоплення послугами охорони здоров’я нагадує нам про важливість створення справедливої системи, яка забезпечить доступ до якісних медичних послуг для всіх людей. Цей день підкреслює необхідність колективних зусиль для досягнення цієї мети та побудови більш здорового та справедливого суспільства.

Загальна декларація прав людини є фундаментальним документом, що визначає права та свободи, які належать кожній людині без винятку. Вона містить 30 статей, які проголошують права на життя, свободу, безпеку, рівність перед законом, свободу думки та віросповідання, право на працю, освіту, охорону здоров’я та інші фундаментальні права.

У цей день по всьому світу проводяться освітні заходи, форуми, дискусії, виставки та акції, спрямовані на підвищення обізнаності про права людини та захист прав кожної людини. Правозахисні організації нагадують про важливість дотримання цих прав та необхідність боротьби з їх порушеннями.

Цікаво, що кожного року ООН обирає тему для Міжнародного дня прав людини, щоб привернути увагу до конкретних аспектів прав людини. Наприклад, у 2023 році темою дня було «Свобода, рівність і справедливість для всіх».

Міжнародний день прав людини нагадує нам про необхідність захисту прав і свобод кожної людини та створення справедливого та рівноправного суспільства. Це свято підкреслює важливість спільних зусиль у боротьбі за права людини та їх дотримання у всьому світі.

Особливого значення День Збройних Сил України набув від 2014 року, після початку збройної російської агресії проти українського народу та держави. Тоді воїни Збройних Сил України з честю виконали своє призначення, зупинивши ворога на сході країни.

Дійсно загальнонаціональним це свято стало після початку широкомасштабного нападу російської федерації на Україну. Вже декілька років поспіль ми відзначаємо День Збройних Сил України в умовах великої війни за державний суверенітет і незалежність України, за право українського народу на вільне життя у вільній країні.

Збройні Сили – це міцний щит і разючий меч України. Мужні воїни української армії, найкращі сини і дочки українського народу, твердо тримають ворожий удар і безжально б’ють ворога, неухильно наближаючи перемогу.

День Збройних сил України – це нагода висловити подяку тим, хто захищає незалежність та територіальну цілісність країни. 

За даними ВООЗ, близько 15% населення світу має інвалідність, що робить проблему актуальною для кожної країни. В Україні ця цифра сягає 3 мільйонів, за перші півтора року з лютого 2022 приріст людей з інвалідністю становить приблизно 300 тисяч.  

Люди з інвалідністю стикаються з багатьма викликами, такими як бар’єри у доступі до освіти, працевлаштування, охорони здоров’я та соціальних послуг. Міжнародний день людей з інвалідністю покликаний звернути увагу на ці проблеми та знайти шляхи їх вирішення. Особлива увага приділяється створенню доступного середовища, сприянню інклюзії та забезпеченню рівних прав для всіх.

Кожного року цей день має свою тему, що акцентує увагу на конкретних аспектах проблематики інвалідності. Наприклад, у 2020 році темою дня була “Будуймо краще: до інклюзивного, доступного та сталого світу після COVID-19”, а в 2024 головною тематикою є «Трансформаційні рішення для інклюзивного розвитку: роль інновацій у створенні доступного та справедливого світу».

Міжнародний день людей з інвалідністю нагадує нам про необхідність дотримання прав і гідності всіх людей, незалежно від їхніх можливостей, та важливість створення інклюзивного суспільства, де кожен може реалізувати свій потенціал.

Дорожні аварії є серйозною глобальною проблемою, що призводить до мільйонів смертей і травм щороку. За даними ВООЗ, щороку в дорожніх аваріях гине близько 1,35 мільйона людей, і ще мільйони отримують серйозні травми. Більшість жертв – молоді люди у віці від 15 до 29 років. В Україні за 2024 рік сталося 23 462 ДТП із загиблими або травмованими. 3 053 людини загинули, а 29 502 людини отримали травми, смертність від ДТП підвищилася на 9%, порівняно з 2023 роком.  

У цей день організації та активісти закликають до посилення заходів безпеки, вдосконалення інфраструктури та впровадження ефективних законів для зменшення кількості аварій.

Всесвітній день пам’яті жертв дорожніх аварій нагадує нам про важливість безпеки на дорогах, необхідність відповідального водіння та дотримання правил дорожнього руху. Цей день закликає суспільство до дій, спрямованих на зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод і збереження життів.

Куріння є однією з головних причин багатьох серйозних захворювань, включаючи рак легенів, хронічні обструктивні захворювання легень, серцево-судинні захворювання та інші. В Україні щоденно курить 45% дорослих чоловіків і 9% дорослих жінок, а серед молоді – 45% юнаків і 35% дівчат. Україна посідає 17 місце в списку країн-лідерів за кількістю курців. Всього в країні нараховується близько 9 мільйонів активних курців, що складають третину всього працездатного населення країни. За час повномасштабної війни ця цифра навіть збільшилась. За даними ВООЗ, щороку від захворювань, пов’язаних з курінням, в світі помирає понад 8 мільйонів людей, в Україні ця цифра сягає 120 тисяч людей. Куріння не лише завдає шкоди здоров’ю курців, але й негативно впливає на здоров’я людей навколо, які є пасивними курцями.

У цей день проводяться освітні кампанії, лекції, семінари та акції, спрямовані на підвищення обізнаності про шкідливість куріння та методи відмови від куріння. Медичні установи та громадські організації надають безкоштовні консультації та підтримку для тих, хто бажає кинути курити.

Міжнародний день відмови від куріння нагадує нам про важливість турботи про своє здоров’я та здоров’я оточуючих, а також про необхідність позбуватися залежностей. Цей день закликає суспільство до дій, спрямованих на зменшення поширеності куріння та збереження здоров’я нації.

17 листопада було обрано тому, що цей день має особливий та емоційний зміст для одного з засновників EFCNI, який у 2006 році втратив передчасно народжену трійню. Кольором цього дня було обрано фіолетовий, що символізує надію, співчуття та відкритість допомагати іншим. До того ж саме цей колір не використовувався активно у системі охорони здоров’я, але був присутнім у логотипах кількох організацій-засновниць цього дня.

Відповідно до ВООЗ, недоношеною вважається дитина, яка народилася в термін з 22 повного до 37 повного тижня вагітності (154-258 повних діб, враховуючи від першого дня останньої менструації). В усьому світі одна дитина з десяти народжується передчасно. Кількість таких діток щорічно зростає попри те, що загальна народжуваність у світі постійно зменшується. 

Недоношені діти можуть мати проблеми зі здоров’ям, різні захворювання, проблеми з розвитком та відхилення. Серед найбільш поширених проблем, характерних для недоношених діток, є хронічні захворювання органів дихання, діабет, серцево-судинні захворювання, проблеми з зором та слухом, захворювання опорно-рухового апарату тощо. 

У День передчасно народженої дитини численні організації та окремі особи з багатьох країн світу об’єднують зусилля у реалізації заходів, спрямованих на те, щоб привернути увагу до проблеми передчасних пологів, стимулювати дії для її вирішення, у тому числі для поліпшення умов виходжування передчасно народжених дітей та підтримки їх сімей. 

ХОЗЛ є прогресуючим захворюванням легень, що включає хронічний бронхіт та емфізему, і характеризується обмеженням повітряного потоку. Основними симптомами є хронічний кашель, задишка та утворення мокротиння. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 65 мільйонів людей у всьому світі страждають на ХОЗЛ, а захворювання є четвертою за поширеністю причиною смерті. В Україні на ХОЗЛ хворіють близько 3 млн людей, або як мінімум 7% населення. 

Куріння є основним фактором ризику розвитку ХОЗЛ, але також впливають фактори навколишнього середовища, такі як забруднення повітря, та професійні шкідливі фактори. У цей день проводяться інформаційні кампанії, семінари та медичні обстеження, спрямовані на підвищення обізнаності про симптоми та фактори ризику ХОЗЛ, а також на важливість ранньої діагностики та припинення куріння.

День боротьби з ХОЗЛ нагадує нам про необхідність турботи про здоров’я легень, пропагує здоровий спосіб життя та підтримку тих, хто страждає від цього захворювання, підкреслює важливість профілактики та ефективного лікування ХОЗЛ для покращення якості життя пацієнтів.

Всесвітній день боротьби з діабетом покликаний підвищити обізнаність про цукровий діабет, його наслідки та методи профілактики. За даними ВООЗ, на сьогодні у світі близько 463 мільйонів людей живуть з діабетом, і цей показник зростає. Кількість людей з діабетом (20-79 років) в Україні складає 2 млн 325 тис. Такі дані 10-го видання Diabetes Atlas Міжнародної діабетичної федерації станом на 2021 рік. У 2024 році 531 200 людей в Україні вперше отримали діагноз «цукровий діабет». Захворювання є серйозним викликом для глобальної системи охорони здоров’я, оскільки спричиняє значні фінансові витрати та впливає на якість життя пацієнтів.

Цікаво, що кожного року Всесвітній день боротьби з діабетом має свою тему. Наприклад, у 2020 році тема була “Медсестри та діабет”, що підкреслювала важливу роль медичних сестер у підтримці людей з діабетом та наданні їм необхідної допомоги.

Всесвітній день боротьби з діабетом нагадує про важливість контролю за своїм здоров’ям, регулярні медичні огляди та здоровий спосіб життя, спонукає суспільство до активних дій у боротьбі з діабетом та підтримки тих, хто живе з цим захворюванням.

Концепція визнає, що здоров’я людей, тварин і навколишнього середовища є тісно пов’язаними і впливають одне на одного. Це особливо актуально в контексті боротьби з інфекційними хворобами, багато з яких передаються від тварин до людей (зоонози). Приклади таких захворювань включають грип, сказ, туберкульоз і COVID-19.

У цей день уряди, медичні установи, екологічні організації та громадські групи об’єднують зусилля для розробки стратегій збереження здоров’я людей і тварин та захисту навколишнього середовища.

Гасло One Health Day: «Захищаючи одного, ми допомагаємо захистити всіх». Цей слоган підкреслює взаємозв’язок здоров’я людей, тварин і навколишнього середовища, а також важливість спільної роботи для захисту здоров’я всіх.

Рак простати є одним із найпоширеніших видів раку серед чоловіків. Щороку у світі діагностується понад 1,3 мільйона нових випадків раку простати, і близько 375 тисяч чоловіків помирають від цієї хвороби. В Україні кожного року виявляється близько                       8 тисяч нових випадків, а приблизно 3 тисячі чоловіків помирають від цього захворювання. Раннє виявлення цієї хвороби значно підвищує шанси на успішне лікування, тому важливо регулярно проходити обстеження, особливо після 50 років.

У листопаді чоловіки по всьому світу відрощують вуса як символ підтримки та залучення уваги до проблем чоловічого здоров’я. У цей місяць проводяться численні інформаційні кампанії, благодійні заходи, марафони та зустрічі з медичними фахівцями. Організатори Movember закликають чоловіків до регулярних медичних оглядів, відкритого обговорення своїх проблем та ведення здорового способу життя.

Основними аспектами чоловічого здоров’я, на які звертають увагу під час Місяця обізнаності, є:

• фізичне здоров’я: важливість регулярних медичних оглядів, скринінгу на рак простати та яєчок;
• психічне здоров’я: підтримка чоловіків у подоланні стресу, депресії та інших психічних розладів;
• соціальна підтримка: створення середовища, де чоловіки можуть відкрито говорити про свої проблеми та отримувати необхідну допомогу.

Місяць обізнаності про рак простати та чоловіче здоров’я є важливим періодом для підвищення обізнаності, підтримки чоловіків та заохочення до ведення здорового та активного способу життя.

Історія переходу на літній та зимовий час має коріння ще в початку 20-го століття. Вперше ідею переведення годинників запропонував відомий вчений і політик Бенджамін Франклін у 1784 році. Проте офіційно цю практику впровадили в Німеччині та Австрії у 1916 році під час Першої світової війни, щоб заощадити енергоресурси. З часом багато країн світу прийняли цю систему.

Перехід на зимовий час має своїх прихильників і критиків. Прихильники стверджують, що це дозволяє краще використовувати денне світло, зменшуючи споживання електроенергії. Однак критики вказують на потенційні негативні впливи на здоров’я людей, такі як порушення сну, збільшення ризику серцево-судинних захворювань та зниження продуктивності праці.

Дослідження показують, що адаптація до нового режиму часу може займати від декількох днів до тижня. Тому в цей період важливо приділяти більше уваги своєму здоров’ю: підтримувати регулярний режим сну, займатися фізичними вправами і дотримуватися здорового харчування.

Перехід на зимовий час нагадує нам про те, як важливо адаптуватися до змін у навколишньому середовищі. Він також підкреслює значення ефективного використання природних ресурсів та турботи про своє здоров’я в умовах зміни ритму життя.

Інсульт є однією з основних причин смертності та інвалідності у світі. Щороку від інсульту страждають понад 15 мільйонів людей, з яких близько 6 мільйонів помирають, а ще 5 мільйонів залишаються інвалідами. Статистика інсульту в Україні вражає: щороку у нас відбувається до 100 тисяч нових випадків інсульту. За тією ж статистикою, інсульт є другою найбільш ймовірною причиною смерті пацієнтів. Із них біля 85% – це ішемічний інсульт, а 15% – геморагічний. Основними факторами ризику інсульту є високий артеріальний тиск, куріння, діабет, ожиріння, неправильне харчування та низька фізична активність.

У Всесвітній день боротьби з інсультом проводяться численні заходи: освітні кампанії, лекції, семінари та тренінги для медичних працівників та громадськості. Медичні фахівці надають інформацію про симптоми інсульту, важливість швидкої медичної допомоги та методи профілактики.

Всесвітній день боротьби з інсультом закликає до активної участі у заходах, спрямованих на зниження ризику інсульту, підтримки здорового способу життя та своєчасної діагностики та лікування, підкреслює важливість співпраці між медичними організаціями, урядами та громадськістю для боротьби з цією серйозною загрозою здоров’ю.

Недостатнє споживання йоду може призвести до розвитку йододефіцитних захворювань, таких як ендемічний зоб, гіпотиреоз, порушення розвитку мозку у дітей та інші серйозні проблеми зі здоров’ям. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), понад 2 мільярди людей у світі страждають від нестачі йоду.

Згідно із дослідженням STEPS 2019 року, 70% опитаних українців знаходились в зоні йододефіциту легкого і середнього ступеня. Найбільш виражений йододефіцит (середнього ступеня) спостерігався в північному регіоні України.

У цей день проводяться різноманітні заходи, спрямовані на підвищення обізнаності про йододефіцит, важливість правильного харчування та необхідність включення йодованих продуктів у раціон. Медичні фахівці, дієтологи та громадські організації надають консультації щодо джерел йоду, таких як йодована сіль, морепродукти, молочні продукти та яйця.

Всесвітній день йододефіциту закликає до спільних дій на рівні держав, організацій для забезпечення належного рівня споживання йоду, нагадує про важливість профілактики йододефіцитних захворювань для підтримки загального здоров’я та благополуччя населення.

Рак молочної залози є найпоширенішим видом раку серед жінок в Україні та у світі. Щорічно в Україні діагностується близько 14 тисяч нових випадків, і понад 5 тисяч жінок помирають від цього захворювання. Вчасне виявлення раку молочної залози значно підвищує шанси на успішне лікування, тому важливо регулярно проходити медичні огляди та проводити самостійне обстеження грудей.

У цей день по всій Україні проводяться інформаційні кампанії, безкоштовні скринінгові програми, лекції та семінари для підвищення обізнаності про рак молочної залози. Лікарі та громадські організації надають консультації щодо методів профілактики, діагностики та лікування цього захворювання.

Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози нагадує жінкам про важливість турботи про власне здоров’я, регулярні медичні огляди та стимулює активну участь у заходах, спрямованих на боротьбу з цією хворобою. Також цей день закликає до підтримки наукових досліджень та ініціатив, спрямованих на покращення діагностики та лікування раку молочної залози.

Менопауза – це природний етап у житті кожної жінки, який зазвичай настає у віці від 45 до 55 років і характеризується завершенням менструацій. Цей період супроводжується змінами в організмі, викликаними зниженням рівня естрогену, що може спричинити такі симптоми, як припливи, нічну пітливість, зміни настрою, проблеми зі сном та сухість шкіри.

У Всесвітній день менопаузи проводяться різноманітні освітні заходи, семінари та конференції, де медичні фахівці надають інформацію про фізичні та емоційні аспекти менопаузи, а також про методи лікування та підтримки. Також організовуються консультації та скринінгові програми для виявлення та лікування супутніх станів, таких як остеопороз та серцево-судинні захворювання.

Всесвітній день менопаузи закликає до відкритого діалогу про менопаузу, боротьби зі стигматизацією та забезпечення доступу до медичної допомоги для всіх жінок, підкреслює важливість підтримки жінок у цей період їхнього життя та сприяння їхньому здоров’ю та благополуччю.

Здорове харчування є ключовим чинником у запобіганні численним хронічним захворюванням, таким як ожиріння, діабет, серцево-судинні захворювання та деякі види раку. Збалансований раціон, що включає достатню кількість фруктів, овочів, цільнозернових продуктів, білків та корисних жирів, сприяє підтримці оптимального здоров’я та благополуччя.

У цей день організовуються різноманітні заходи, такі як освітні семінари, майстер-класи з приготування здорових страв, інформаційні кампанії та благодійні акції, спрямовані на забезпечення доступу до здорового харчування для всіх верств населення. Фахівці з харчування надають рекомендації щодо складання раціону, який відповідає індивідуальним потребам та особливостям кожної людини.

Всесвітній день здорового харчування підкреслює важливість відповідального ставлення до свого харчування та закликає до спільних дій на рівні громад, урядів та міжнародних організацій для забезпечення продовольчої безпеки та стійкого розвитку.

За даними ВООЗ, у світі понад 2,2 мільярда людей мають проблеми із зором, з яких майже половину випадків можна було б попередити або вилікувати. Найпоширенішими причинами порушення зору є некореговані рефракційні помилки (короткозорість, далекозорість, астигматизм), катаракта, глаукома, вікова макулярна дегенерація та діабетична ретинопатія. 

Особливої підтримки потребують і ветерани: за два роки повномасштабної війни щонайменше 1 000 солдатів втратили зір.

У цей день проводяться численні заходи: безкоштовні огляди зору, інформаційні кампанії, семінари та тренінги для медичних працівників. Організації охорони здоров’я та волонтери також розповсюджують інформацію про важливість регулярних оглядів у офтальмолога та профілактики очних захворювань.

Всесвітній день зору нагадує про важливість турботи про здоров’я очей та закликає до профілактичних заходів, таких як носіння захисних окулярів, правильне харчування, відмова від куріння та обмеження часу перед екранами, підкреслює необхідність забезпечення доступу до якісної офтальмологічної допомоги для всіх, особливо для вразливих груп населення.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 1 з 4 людей у світі стикається з проблемами психічного здоров’я протягом свого життя. Депресія, тривожні розлади, біполярний розлад, шизофренія та інші психічні захворювання можуть мати серйозний вплив на якість життя людини, її взаємини з іншими та продуктивність. Через повномасштабне вторгнення росії в Україну зросла кількість наших громадян, які страждають від ментальних розладів, зокрема, 39% опитаних людей щодня відчувають втому або зниження енергії.

Сьогодні в умовах постійного стресу українці особливо потребують піклування про свій психічний стан. 

Всесвітній день психічного здоров’я нагадує про необхідність боротьби зі стигматизацією психічних захворювань, сприяння доступу до якісної медичної допомоги та створення умов для підтримки психічного здоров’я, закликає всіх звертати увагу на своє психічне здоров’я, шукати допомоги у разі потреби та підтримувати інших на шляху до одужання та психологічного благополуччя.

Депресія є одним з найпоширеніших психічних розладів у світі, від якого страждають понад 264 мільйони людей. Порівняно з іншими країнами, в Україні зареєстровано особливо високий рівень депресії. За даними дослідження STEPS в Україні кожен восьмий дорослий (12,4%) повідомив про симптоми, що відповідають клінічному діагнозу депресії. Поширеність депресії майже вдвічі більша серед жінок (16,2%), ніж серед чоловіків (8,7%).

Симптоми депресії можуть включати постійне відчуття суму, втрату інтересу до повсякденних справ, зміну апетиту та сну, втрату енергії та відчуття безнадії. Без належного лікування депресія може мати серйозні наслідки для здоров’я та життя людини. Згідно зі статистикою, після першого епізоду депресії людина звертається до лікаря в середньому через 10 років. Однак, чим швидше людина звернеться до лікаря, тим більша імовірність, що ці епізоди не будуть повторюватися.

У цей день організовують безкоштовні скринінгові заходи, під час яких люди можуть пройти тестування на депресію та отримати консультації фахівців. Також проводяться освітні кампанії, семінари та тренінги, спрямовані на підвищення обізнаності про депресію, її симптоми та методи лікування.

День скринінгу на депресію нагадує про важливість психічного здоров’я та необхідність своєчасного звернення за допомогою у разі виникнення симптомів депресії, закликає до боротьби зі стигматизацією психічних розладів та підтримки тих, хто страждає від депресії, на шляху до одужання.

Алкоголь є однією з провідних причин захворювань та смертності у всьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), вживання алкоголю сприяє розвитку понад 200 захворювань і станів, включаючи алкогольну залежність, цироз печінки, серцево-судинні захворювання та різні види раку. Щороку від причин, пов’язаних з алкоголем, помирають близько 3 мільйонів людей. В Україні за даними дослідження, проведеного ВООЗ у 2023 році, 77,4% дорослого населення вживає алкоголь хоча б раз на рік, 50,8% вживають алкоголь раз на місяць або частіше, при цьому вживання алкоголю більш поширене в молодших вікових групах. Кількість проданого алкоголю зросла з початку повномасшабного вторгнення. 

У цей день проводяться інформаційні кампанії, семінари, лекції та акції, спрямовані на підвищення обізнаності про негативні наслідки вживання алкоголю. Лікарі, психологи та громадські активісти надають поради та рекомендації щодо здорового способу життя та методів боротьби з алкогольної залежністю. Також організовуються заходи для молоді, спрямовані на профілактику алкоголізму та формування здорових звичок.

Всесвітній день без алкоголю закликає кожного задуматися про вплив алкоголю на власне здоров’я та здоров’я своїх близьких, а також сприяти створенню здорового та безпечного середовища для всіх. Відмова від алкоголю, навіть на один день, може стати першим кроком до більш здорового способу життя.

Відповідно до вікової класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я людьми похилого віку вважаються особи старше 60 років. 

Зі збільшенням тривалості життя та зниженням народжуваності у багатьох країнах світу спостерігається швидке старіння населення. Люди похилого віку потребують особливої уваги та підтримки, оскільки вони часто стикаються з проблемами здоров’я, соціальною ізоляцією та економічною незахищеністю. 

У цей день організовуються різноманітні заходи, спрямовані на підвищення якості життя літніх людей: семінари з питань здоров’я, соціального захисту, прав та можливостей, культурні та спортивні події, а також волонтерські акції, що допомагають літнім людям відчувати себе потрібними та цінованими.

Міжнародний день людей похилого віку нагадує про необхідність створення сприятливих умов для старіння, включаючи доступ до якісної медичної допомоги, соціальних послуг та можливостей для активного життя, закликає до поваги, підтримки та вдячності літнім людям за їхній внесок у розвиток суспільства.

Цей день також є нагодою для молодших поколінь усвідомити важливість міжпоколінного діалогу, передачі знань і досвіду, а також підтримки та допомоги літнім людям у повсякденному житті.

День захисників і захисниць України має глибоке історичне коріння, адже воно також пов’язане з Днем Покрови Пресвятої Богородиці, що традиційно відзначалося українськими козаками, адже Пресвята Богородиця здавна вважалася покровителькою українського козацтва та всіх воїнів. 

З переходом у 2024 році Православної церкви України на новий церковний календар свято Покрови, як і День захисників і захисниць України, відзначають 1 жовтня. 

У цей день по всій країні проходять урочисті заходи, паради, церемонії покладання квітів до пам’ятників загиблим воїнам, виступи військових оркестрів та святкові концерти. Також проходять нагородження військових та вшанування ветеранів. Освітні заклади проводять уроки патріотичного виховання та пам’яті. З 2022 року у День захисників і захисниць України по всій країні проходить масштабна хвилина мовчання в пам’ять про загиблих воїнів.

День захисників і захисниць України є важливим символом національної єдності та поваги до тих, хто віддав своє життя за незалежність країни. Це свято нагадує про важливість підтримки Збройних Сил України, добровольчих батальйонів та всіх, хто стоїть на сторожі нашої безпеки та свободи.

Рак молочних залоз є найпоширенішим видом раку серед жінок у всьому світі, щорічно діагностується близько 2,3 мільйона нових випадків. В Україні у 2021 році зареєстрували понад 14 тисяч випадків раку молочної залози в жінок і 114 випадків серед чоловіків. При цьому рак молочної залози, виявлений на ранньому етапі, виліковний в 95% випадків. 

Місяць обізнаності про рак молочних залоз присвячений проведенню різноманітних заходів, що сприяють поширенню інформації про важливість ранньої діагностики, скринінгу та регулярних медичних оглядів. Організовуються освітні семінари, благодійні заходи, марші та акції на підтримку жінок, які борються з цією хворобою.

Символом місяця обізнаності про рак молочних залоз є рожева стрічка, що стала всесвітнім символом підтримки та солідарності з пацієнтами та їхніми родинами. У цей період багато будівель та пам’яток підсвічуються рожевим кольором як символ підтримки та надії.

Підвищення обізнаності про рак молочних залоз є надзвичайно важливим, адже раннє виявлення захворювання значно підвищує шанси на успішне лікування. Участь у скринінгових програмах (клінічне обстеження гінекологом під час планового візиту, мамографія з 50 років, або з 40 при наявності інших факторів ризику), самостійне обстеження молочних залоз та регулярні консультації з лікарем є ключовими заходами для збереження здоров’я.

Серцево-судинні захворювання є однією з основних причин смерті у світі, щороку забираючи близько 18 мільйонів життів. В Україні серцево-судинні захворювання  є основною причиною смертності – вони склали 64,3% (449 376 випадків) від загальної кількості смертей у 2019 році. Найчастіші захворювання – ішемічна хвороба серця та інсульт, про що свідчить дослідження Глобального тягаря хвороб (GBD – Global Burden of Disease) за 2019. Основними факторами ризику є нездорове харчування, малорухливий спосіб життя, вживання тютюну та алкоголю. За даними ВООЗ, до 80% випадків передчасної смерті від серцево-судинних захворювань можна запобігти за допомогою здорового способу життя та своєчасного медичного втручання.

У цей день проводять численні заходи, спрямовані на підвищення обізнаності про здоров’я серця, включаючи медичні обстеження, освітні семінари, спортивні заходи, масові пробіги та благодійні акції. Лікарі та організації охорони здоров’я наголошують на важливості регулярного фізичного навантаження, збалансованого харчування, контролю артеріального тиску та рівня холестерину.

Всесвітній день серця також є нагодою для людей замислитися про свої звички та їхній вплив на здоров’я серця. Кампанії, що проводяться в цей день, закликають до зменшення вживання солі, цукру та насичених жирів, збільшення споживання фруктів, овочів, цільнозернових продуктів і здорових жирів, а також до відмови від тютюну та зниження стресу.

Всесвітній день серця нагадує нам про важливість турботи про серце та закликає до активних дій для збереження здоров’я серцево-судинної системи. Це свято сприяє об’єднанню зусиль медичних працівників, урядів, громадських організацій та кожного з нас у боротьбі за здорове майбутнє.

За даними ВООЗ, близько 466 мільйонів людей у світі мають проблеми зі слухом, і ця кількість постійно зростає. В Україні зареєстровано близько 40 тис. людей з інвалідністю по слуху. Порушення слуху можуть бути вродженими або набутими внаслідок різних причин, таких як інфекції, травми, вплив шуму або старіння. Люди з порушеннями слуху часто стикаються з дискримінацією, соціальною ізоляцією та обмеженим доступом до освіти та праці.

Особлива увага приділяється популяризації жестової мови, доступу до медичної допомоги, слухових апаратів та інших засобів реабілітації і захисту прав людей з порушеннями слуху. 

Міжнародний день людей із порушенням слуху нагадує про необхідність створення інклюзивного суспільства, де кожна людина має рівні можливості та доступ до всіх аспектів життя, закликає до підтримки людей з порушенням слуху, забезпечення їхніх прав та інтеграції в суспільство.

Контрацепція відіграє ключову роль у запобіганні небажаних вагітностей і у профілактиці інфекцій, що передаються статевим шляхом. Вона дозволяє жінкам і чоловікам приймати свідомі рішення щодо своєї репродуктивної функції, планувати народження дітей та забезпечувати здоров’я сім’ї. Ініціатори цієї кампанії сповідують принцип, згідно з яким кожна вагітність повинна бути бажаною.

Існує безліч різних методів контрацепції як для жінок, так і для чоловіків. Вибір контрацепції – справа індивідуальна і залежить від безлічі факторів, більшість методів контрацепції мають призначатись лікарем.

У цей день проводяться освітні кампанії, лекції, семінари та заходи, спрямовані на підвищення обізнаності про різні методи контрацепції, їхню доступність та правильне використання. Організації, що займаються питаннями репродуктивного здоров’я, надають безкоштовні консультації та поширюють інформаційні матеріали.

Всесвітній день контрацепції закликає до широкого доступу до контрацептивних засобів і освіти з питань репродуктивного здоров’я для всіх людей незалежно від їхнього віку, статі чи соціального статусу, нагадує про важливість свідомого підходу до планування сім’ї та збереження репродуктивного здоров’я.

Онкологія є однією з основних причин смерті у світі. За даними ВООЗ, щороку близько 9,6 мільйона людей помирають від раку. Станом на початок 2021 року в Україні на обліку в медичних установах перебувало 1 млн 187,6 тисяч пацієнтів з онкологічними захворюваннями. Наукові дослідження відіграють ключову роль у розробці нових методів діагностики, лікування та профілактики цього захворювання. Вони допомагають зрозуміти механізми виникнення раку, виявляти генетичні та екологічні фактори ризику, а також створювати ефективні терапевтичні стратегії.

У цей день проводяться наукові конференції, семінари, вебінари та освітні заходи, де обговорюються останні досягнення у сфері онкологічних досліджень. Акцент робиться на важливості підтримки наукових проєктів, фінансування досліджень та міжнародної співпраці в боротьбі з раком.

Всесвітній день досліджень раку нагадує про необхідність інвестування у наукові дослідження для покращення лікування та зниження смертності від цієї хвороби, закликає суспільство до активної підтримки науковців і сприяє розширенню знань про онкологічні захворювання для збереження життя мільйонів людей по всьому світу.

Гінекологічні ракові захворювання є серйозною загрозою для здоров’я жінок у всьому світі. За даними ВООЗ, щороку діагностується понад мільйон нових випадків раку репродуктивних органів у жінок. За даними Центру медичної статистики МОЗ України, у 2020 році в Україні було зареєстровано 12 948 випадків раку жіночих статевих органів. Раннє виявлення та своєчасне лікування цих захворювань значно підвищують шанси на одужання та збереження життя.

У цей день проводяться інформаційні кампанії, безкоштовні медичні обстеження, лекції та семінари, спрямовані на підвищення обізнаності про симптоми гінекологічних ракових захворювань, методи їхньої профілактики та важливість регулярних медичних оглядів. Особлива увага приділяється вакцинації проти вірусу папіломи людини (ВПЛ), що є основною причиною раку шийки матки.

Всесвітній день обізнаності про онкогінекологію є нагодою закликати жінок дбати про своє здоров’я, регулярно проходити медичні обстеження та звертатися до лікаря при перших ознаках захворювань, а також підкреслює важливість доступу до якісної медичної допомоги та підтримки жінок, які зіткнулися з онкологічними захворюваннями.

Пластикові відходи, що часто засмічують наші міста, річки та океани, становлять серйозну загрозу для дикої природи, здоров’я людей та екосистем. Щорічно у світі утворюється 2 млрд тон побутових відходів, і ця кількість збільшується з кожним роком.

Ініціатива була започаткована в 2008 році в Естонії, коли 50 тисяч добровольців зібралися, щоб за один день прибрати всю країну. Відтоді ця акція набула світового масштабу. Сьогодні рух переріс у мережу, що включає 169 країн та територій. 2018 року у Всесвітньому дні прибирання взяли участь 157 країн та територій, 17,8 мільйона людей. За підрахунками, по всьому світу було зібрано понад 82 280 тон відходів.

Цей день спрямований на підвищення обізнаності про проблему забруднення довкілля та закликає громадян, організації та уряди до активних дій для його збереження. Основна мета – формування культури чистоти, правильного поводження з відходами та відповідального споживання ресурсів серед громадян, об’єднання зусиль заради майбутнього. 

У цей день по всьому світу організовуються масові прибирання, акції з сортування сміття, освітні заходи та кампанії з підвищення екологічної обізнаності. Добровольці збираються у парках, на пляжах, в лісах та інших громадських місцях, щоб очистити їх від сміття та відходів. Крім того, проводяться дискусії та семінари, спрямовані на пошук стійких рішень для зменшення кількості відходів та їх переробки.

Всесвітній день прибирання нагадує нам про наші спільні зобов’язання перед планетою та майбутніми поколіннями. Це свято закликає до активних дій, направлених на збереження чистоти довкілля, підвищення екологічної свідомості та створення сталого майбутнього для всіх.

Самогубство є серйозною глобальною проблемою громадського здоров’я. За даними ВООЗ, щорічно понад 700 тисяч людей у всьому світі втрачають життя через самогубство. Це одна з провідних причин смерті серед молоді віком від 15 до 29 років. Станом на 2016 рік, Україна посідала 14-е місце в світі за кількістю самогубств (9 952 випадки за рік), але за останні півтора десятиліття кількість щорічних самогубств впала в Україні майже вдвічі. Якщо в 2005-му їх було 10 622, то в 2020-му – 6 103. Іншими словами, раніше відбувалося в середньому 29 самогубств щодня, а тепер – 16,7. 

Важливо пам’ятати, що кожен випадок самогубства має величезний вплив на родини, друзів і громади, залишаючи глибокі емоційні шрами.

У цей день проводяться різноманітні заходи, включаючи освітні семінари, тренінги з надання психологічної допомоги, інформаційні кампанії та акції, спрямовані на підвищення обізнаності про важливість психічного здоров’я та підтримки людей, які перебувають у кризових ситуаціях. Активісти закликають до розвитку служб підтримки, гарячих ліній та програм запобігання самогубствам. 

Всесвітній день запобігання самогубствам нагадує нам про важливість співчуття, підтримки та відкритого діалогу про психічне здоров’я. Цей день закликає кожного до дій, спрямованих на зменшення кількості самогубств, підтримку людей у кризових ситуаціях та створення більш емпатійного суспільства.

Фетальний алкогольний синдром є серйозним захворюванням дитини, що виникає внаслідок вживання алкоголю жінкою під час вагітності. Він характеризується різними фізичними, поведінковими та когнітивними порушеннями у дитини. ФАС є однією з основних причин розумової відсталості, що можна попередити, якщо уникати вживання алкоголю під час вагітності.

За даними ВООЗ, Україна має один із найвищих у світі рівнів поширення фетального алкогольного синдрому – 5 випадків на 1 000 осіб. Дослідження ВООЗ 2023 року показало, що в Україні 75,2% жінок уживають алкоголь, з них 50,8% – це жінки репродуктивного віку (30 – 44 роки).

У цей день проводяться інформаційні кампанії, лекції, семінари та тренінги, спрямовані на підвищення обізнаності про ФАС та небезпеки вживання алкоголю під час вагітності. Медичні установи, громадські організації та освітні заклади надають інформацію та підтримку жінкам, що планують вагітність або вже вагітні.

Високий рівень обізнаності населення, молодих сімей, майбутніх батьків, медичного персоналу щодо причин, діагностики та попередження ФАС, а також тісний контакт з батьківськими організаціями сприяють наданню професійної підтримки жінкам і дітям.

Фізична культура та спорт є невід’ємною частиною здорового способу життя. Регулярні фізичні вправи сприяють зміцненню здоров’я, покращенню фізичної форми, зниженню ризику захворювань серцево-судинної системи, діабету та інших хронічних захворювань. Також спорт допомагає знижувати рівень стресу, покращує настрій та підвищує загальну якість життя. 

Поширена проблема сучасності – гіподинамія, коли люди мало рухаються, багато часу проводять сидячи чи лежачи, страждають від ожиріння. Це не хвороба, але вкрай небезпечний стан, що може спровокувати ряд важких захворювань через порушення функцій органів та систем. За даними ВООЗ, 76,7% українських підлітків мають недостатню фізичну активність, про це свідчать дані глобального дослідження, що проводилося у 2001-2016 роках у 146 країнах світу. В опитуванні взяли участь 1,6 мільйона підлітків у віці від 11 до 17 років. Головна профілактика гіподинамії – фізична активність. 

У цей день по всій країні проводяться спортивні змагання, масові пробіги, марафони, флешмоби, показові виступи спортсменів та інші заходи, спрямовані на залучення людей до активного способу життя. Навчальні заклади, спортивні клуби та громадські організації організовують різноманітні події для популяризації спорту серед дітей, молоді та дорослих.

День фізичної культури та спорту в Україні є чудовою нагодою для кожного долучитися до спорту, знайти нові захоплення та підтримувати своє здоров’я в доброму стані. Це свято нагадує про важливість фізичної активності та закликає кожного зробити спорт невід’ємною частиною свого життя. Рух – це життя, про це повинні пам’ятати абсолютно всі.

Сексуальне здоров’я включає фізичні, емоційні, психічні та соціальні аспекти. Це означає можливість насолоджуватися безпечними та приємними сексуальними стосунками без примусу, насильства або дискримінації. Важливими складовими сексуального здоров’я є знання про власне тіло, права та обов’язки в сексуальних стосунках, доступ до медичної допомоги та інформації, а також повага до себе та партнера.

Всесвітній день сексуального здоров’я (WSHD) відзначається в 60 країнах із широким спектром заходів – від круглих столів до конференцій і художніх виставок. Цього дня проводяться освітні заходи, семінари, лекції та тренінги, спрямовані на підвищення обізнаності про сексуальне здоров’я, права людини та важливість здорових сексуальних стосунків. Особлива увага приділяється питанням контрацепції, профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом, та сексуальної освіти для молоді.

Всесвітня організація охорони здоров’я зазначає, що сексуальне здоров’я має фундаментальне значення для загального здоров’я та благополуччя окремих людей, пар і сімей, а також для соціального та економічного розвитку спільнот і країн.

Міжнародний день сексуального здоров’я сприяє відкритому діалогу про сексуальність та права людини, закликає до поваги та толерантності у стосунках, а також підкреслює важливість сексуальної освіти для забезпечення здорового та безпечного життя кожної людини.

Передозування є серйозною глобальною проблемою, яка щорічно забирає життя тисяч людей. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 500 000 людей кожного року помирають від наркотичного передозування. Тільки в Україні від передозування помирає 8 000 чоловік щорічно. Найчастіше жертвами стають молоді люди та ті, хто вживає опіоїди.

Цікаво, що у багатьох країнах існують програми обміну шприців та надання наркозамісної терапії, які значно знижують ризик передозування та інфікування ВІЛ. Також активно впроваджується використання налоксону – препарату, який може врятувати життя при передозуванні опіоїдами.

День поінформованості про передозування нагадує нам про необхідність боротьби з наркоманією, підтримки людей, які страждають від залежності, та важливість надання своєчасної допомоги. Це свято закликає до солідарності та активних дій у запобіганні трагедіям, пов’язаним з передозуванням наркотиками.

День Незалежності є символом свободи, суверенітету та національної єдності. Це час для вшанування героїв, які боролися за незалежність України, та для роздумів про шлях, що його пройшла країна до своєї незалежності.

Традиційно під час святкувань в Києві на Хрещатику проходить військовий парад, але 2023 року на центральній вулиці столиці була виставлена знищена техніка окупантів як нагадування про складний шлях, який проходить Україна. Взагалі, з 2014 року, після початку війни на сході України та анексії Криму, святкування Дня Незалежності набуло ще більшого значення. Воно стало символом стійкості та непохитності українського народу у боротьбі за свою свободу та територіальну цілісність.

День Незалежності України – це свято гордості за свою країну, вшанування її історії та культурної спадщини. Це нагода об’єднатися навколо спільних цінностей та ідеалів, що роблять нашу країну унікальною та незалежною.

Синьо-жовті кольори на прапорі мають щонайменше тисячолітню історію і сягають часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. У новітні часи національний синьо-жовтий прапор уперше офіційно замайорів на ратуші міста Стрий 14 березня 1990 року. У Києві прапор було піднято над міською мерією пізніше – 24 липня 1990 року.

Український національний прапор складається з двох горизонтальних смуг: синьої зверху та жовтої знизу. Синій колір символізує безкрайнє небо, а жовтий – золоті поля пшениці, що відображає багатство та красу української землі.

День Державного Прапора України нагадує нам про єдність, незалежність та патріотизм. Це свято підкреслює важливість збереження національних символів та повагу до історії та культури нашої країни.

Згідно з Законом України, до молоді належать люди віком від 14 до 35 років.

День молоді – це можливість відзначити важливу роль молодого покоління у розбудові країни. Молодь є рушійною силою змін, інновацій та розвитку. Вона приносить нові ідеї, ентузіазм та енергію, що сприяють прогресу в усіх сферах життя – від науки і техніки до культури та спорту. А для фахівців громадського здоров’я цей день – гарна нагода нагади про важливість берегти здоров’я з молодих років, займатися профілактикою хвороб та промотувати здоровий спосіб життя. Саме молодь є найбільш вдячною цільовою аудиторію, адже вони більш схильні до позитивних змін у свпособі життя, порівняно з людьми старшого віку.

Міжнародний день молоді, що також відзначається 12 серпня, був започаткований Організацією Об’єднаних Націй у 1999 році. Він має на меті підвищення обізнаності про виклики, з якими стикається молодь у всьому світі, та сприяння її участі у прийнятті рішень на всіх рівнях.

День молоді в Україні є святом, що об’єднує молодих людей і надихає їх на нові звершення. Це нагода визнати їхній внесок у розвиток суспільства, підтримати їхні прагнення та створити умови для реалізації їхнього потенціалу.

Цей день був започаткований з метою підвищити обізнаність суспільства про значення здоров’я очей та роль офтальмологів у збереженні зору. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 2,2 мільярда людей у світі мають порушення зору, причому в половині випадків цій проблемі можна було б запобігти або лікувати.

Наразі в Україні працює близько 3 тисяч офтальмологів. З початком активних бойових дій лікарі проводять сотні надскладних хірургічних втручань задля збереження функції зору внаслідок поранення та контузії на полі бою. За статистикою,  дев’ятьом із десяти українських воїнів після поранень та травмувань очей на полі бою офтальмологи відновлюють функцію зору.

Офтальмологія є однією з найдавніших медичних спеціальностей. Перші згадки про лікування очних захворювань датуються ще античними часами, а сучасна офтальмологія постійно розвивається завдяки новітнім технологіям та науковим дослідженням.

Міжнародний день офтальмології нагадує нам про важливість збереження зору та підтримку тих, хто працює над покращенням здоров’я очей. Це свято спонукає нас дбати про свої очі та бути уважними до свого зору.

Грудне вигодовування є найкращим способом забезпечити немовлят необхідними поживними речовинами та зміцнити їхній імунітет. За даними ВООЗ, виключно грудне вигодовування протягом перших шести місяців життя може запобігти багатьом захворюванням та знизити ризик дитячої смертності. Крім того, грудне вигодовування має численні переваги для здоров’я матерів, включаючи зниження ризику раку молочної залози та яєчників. Діти, які знаходяться на грудному вигодовуванні протягом тривалого періоду часу, мають вищий IQ, ніж діти, які не отримують грудне молоко.

А ще грудне вигодовування не потребує додаткових витрат і є екологічно стійким, що призводить до меншого викиду вуглекислого газу порівняно з годуванням штучними сумішами. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує годувати дитину грудним молоком до 2 років і більше за бажанням матері і дитини. До 6 місяців малюк має отримувати виключно грудне молоко, а в 6 місяців варто починати вводити прикорм.

Під час Всесвітнього тижня підтримки грудного вигодовування традиційно проводяться інформаційні кампанії, семінари, тренінги для медичних працівників, групи підтримки жінок з дітьми на грудному вигодовуванні, громадські зустрічі. Вони спрямовані на підтримку матерів, надання їм необхідної інформації та створення сприятливих умов для грудного вигодовування.

Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування нагадує про важливість створення підтримуючого середовища для матерів та їхніх дітей, сприяючи здоровому розвитку майбутніх поколінь.

Цей день є нагодою для суспільства висловити подяку лікарям, медсестрам, фельдшерам та іншим медичним працівникам за їхню самовіддану працю. Люди цієї професії щодня стикаються з величезними викликами, надаючи невідкладну допомогу, проводячи операції, лікуючи хронічні захворювання та здійснюючи профілактику.               З початку повномасштабного вторгнення тисячі медичних працівників стали до лав ЗСУ і щохвилини продовжують рятувати життя наших захисників. 

У різних країнах цього дня проводяться урочисті заходи, нагородження та вшанування найкращих фахівців у галузі охорони здоров’я. Часто організовуються конференції, семінари та форуми, де обговорюються новітні досягнення медицини та проблеми, що з ними стикаються медичні працівники.

День медичного працівника нагадує нам про важливість та складність роботи медиків, які щодня рятують життя та дбають про наше здоров’я. Їхня праця заслуговує на повагу та вдячність.

Утоплення є однією з основних причин смерті від травматизму в світі, особливо серед дітей та молоді. Щороку близько 236 000 людей по всьому світу втрачають життя через утоплення, в Україні ця цифра сягає 3 тис. кожного року. Основні причини включають невміння плавати, недостатній догляд за дітьми, купання у небезпечних місцях та нехтування правилами безпеки на воді.

У цей день проводять різноманітні заходи: освітні кампанії, тренінги з надання першої допомоги, показові виступи рятувальників та інші активності, спрямовані на підвищення обізнаності населення про небезпеку утоплення та способи його запобігання. Важливу роль відіграє навчання дітей та дорослих правилам безпечної поведінки на воді.

Цікаво, що в деяких країнах, таких як Австралія та Нова Зеландія, існують національні програми з навчання плаванню та порятунку на воді, які значно знижують ризик утоплень. ВООЗ закликає всі країни світу вживати подібних заходів для захисту життя людей.

Всесвітній день попередження утоплень нагадує нам про важливість дотримання правил безпеки на воді, навчання плаванню та надання першої допомоги. Знання та свідоме ставлення до безпеки можуть врятувати життя та запобігти численним трагедіям.

Мозок – це центральний орган нервової системи, який контролює всі функції нашого тіла від рухів і мови до пам’яті та емоцій. Підтримка здоров’я мозку є ключовою для загального благополуччя людини. Неврологічні захворювання, такі як інсульт, епілепсія, хвороба Альцгеймера та інші деменції, становлять значний тягар для суспільства. При цьому, згідно з дослідженнями, 90% інсультів, 40% випадків деменції та 30% випадків епілепсії можна запобігти завдяки ефективним профілактичним заходам. 

Всесвітній день мозку має п’ять цілей: (1) покращити профілактику та лікування захворювань мозку; (2) підвищити обізнаність про порушення роботи мозку; (3) сприяти загальному доступу до догляду, лікування, реабілітації та допоміжних технологій;             (4) навчати медичних працівників та інших осіб від імені тих, хто живе з вадами мозку; (5) відстоювати здоров’я мозку як право, що стосується кожного.

Кожного року Всесвітній день мозку присвячується певній темі. Наприклад, у 2021 році темою був розсіяний склероз, а в 2024 – «Здоров’я мозку та профілактика захворювань».

Всесвітній день мозку нагадує нам про важливість турботи про своє здоров’я та здоров’я мозку, а також про необхідність підтримки тих, хто страждає від неврологічних захворювань. Правильне харчування, фізична активність, інтелектуальна стимуляція та своєчасне медичне обстеження – усе це сприяє збереженню здоров’я нашого мозку.

Зооноз – це будь-яка інфекційна хвороба, що природно передається від хребетних тварин людині. Зоонози є серйозною загрозою для громадського здоров’я, оскільки вони можуть викликати спалахи епідемій. В світі зареєстровано понад 200 зоонозів. Найбільш відомі в Україні – сказ, лептоспіроз, сальмонельоз, пташиний грип і навіть новіші віруси, такі як SARS-CoV-2, що спричинив пандемію COVID-19. Деяким зоонозам, таким як сказ, можна на 100% запобігти за допомогою вакцинації та інших методів.

Мета цього дня – інформувати громадськість про ризики, пов’язані з зоонозами, способи їхнього запобігання та важливість співпраці між ветеринарними і медичними фахівцями. Заходи, присвячені цьому дню, включають освітні кампанії, семінари та тренінги для медичних працівників і населення.

Цікаво, що більшість нових інфекційних захворювань, що з’явилися за останні десятиліття, мають зоонозне походження. Це підкреслює важливість моніторингу здоров’я тварин і своєчасного реагування на спалахи зоонозів.

Всесвітній день зоонозів нагадує нам про важливість дотримання гігієнічних норм при взаємодії з тваринами, регулярні ветеринарні огляди домашніх улюбленців та вчасну вакцинацію. Захист від зоонозів є спільним завданням для суспільства, і цей день спонукає нас до активних дій у цьому напрямку.

Поцілунки відіграють важливу роль у людському спілкуванні, сприяючи емоційному зв’язку між людьми. Вони не лише виражають любов і прихильність, але й мають позитивний вплив на здоров’я. Наукові дослідження показують: поцілунки можуть знизити рівень стресу, підвищити рівень окситоцину – гормону щастя, і навіть покращити роботу імунної і серцево-судинних систем.

У цей день багато людей по всьому світу діляться поцілунками з близькими, організовують флешмоби та змагання на найдовший поцілунок. Такі заходи не лише створюють веселу атмосферу, але й нагадують про важливість близькості та взаєморозуміння.

Всесвітній день поцілунку нагадує нам про прості радощі життя і важливість вираження своїх почуттів. Це свято спонукає нас бути відкритішими, дарувати більше тепла та любові тим, кого ми цінуємо.

Цей день запроваджений для підвищення обізнаності про сколіоз, його діагностику, лікування та важливість раннього втручання. Згідно з даними Американської асоціації нейрохірургії, сколіоз вражає близько 2-3% населення США, в Україні називають цифру від 2 до 9%, причому більшість випадків зустрічаються серед дівчат.

Сколіоз може мати різні форми та ступені тяжкості – від легких, що не потребують лікування, до важких, які можуть вимагати хірургічного втручання. Вчасна діагностика та відповідне лікування, включаючи фізичні вправи, носіння корсетів або операції, можуть значно покращити якість життя пацієнтів.

У цей день проводяться численні інформаційні кампанії, семінари та конференції, де обговорюються новітні методи діагностики та лікування сколіозу. Лікарі та фахівці діляться своїм досвідом та знаннями, допомагаючи пацієнтам та їхнім сім’ям краще зрозуміти це захворювання. Діляться своїми історіями і знаменитості. Наприклад, актриса Сара Мішель Геллар та співачка Шеріл Кроу відкрито говорили про свою боротьбу зі сколіозом, підвищуючи обізнаність про це захворювання та надихаючи інших на боротьбу.

Конституція України є основним законом країни, що визначає права та обов’язки громадян, а також основні принципи функціонування державних інститутів. Вона закріплює основні демократичні цінності, такі як верховенство права, розподіл влади, права людини та громадянина, у тому числі право на здоров’я та медичну допомогу.

День Конституції є офіційним вихідним в Україні, і його святкування супроводжується різноманітними урочистими заходами. У містах проводяться святкові концерти, виставки, громадські збори та патріотичні акції. Цей день є нагодою для громадян згадати про важливість Конституції як гаранта їхніх прав і свобод.

За даними ООН, понад 296 мільйонів людей у всьому світі страждають від наркотичної залежності, що призводить до серйозних соціальних, економічних та медичних наслідків. Основною метою цього дня є привернення уваги до проблеми зловживання наркотиками, їхнього незаконного обігу та необхідності впровадження ефективних заходів для запобігання наркоманії.

У різних країнах проводяться освітні кампанії, семінари, конференції та інші заходи, спрямовані на інформування суспільства про небезпеку наркотиків, шляхи запобігання їхньому зловживанню та методи лікування наркозалежності. Участь у цих заходах беруть урядові та неурядові організації, медичні працівники, поліція та активісти.

Цікаво, що у 2019 році ООН запустила глобальну кампанію “Здоров’я для справедливості, справедливість для здоров’я”, яка підкреслює важливість інтегрованого підходу до вирішення проблеми наркоманії, включаючи правові, соціальні та медичні аспекти.

Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками та їхнім незаконним обігом нагадує нам про серйозні виклики, пов’язані з наркоманією, та необхідність об’єднання зусиль для створення безпечного та здорового суспільства.

Дата 21 червня була вибрана не випадково, адже цей день є літнім сонцестоянням, найдовшим днем у році, що має особливе значення в багатьох культурах. Йога, яка походить з Індії, є стародавньою практикою, що поєднує фізичні вправи, медитацію та дихальні техніки для гармонізації тіла та розуму.

Традиційно, у цей день проводяться масові заняття йогою, відкриті уроки, семінари та майстер-класи в парках, на пляжах та в інших громадських місцях. Заняття доступні для всіх бажаючих, незалежно від рівня підготовки. З початком пандемії набрали популярності онлайн групові заняття. 

У 2015 році у Міжнародний день йоги було встановлено міжнародний рекорд. В Індії на центральній алеї Делі зібралося понад 35 тисяч людей, які одночасно займалися йогою. Цей день став символом єднання людей різних культур і націй через спільну практику йоги.

Свіжі овочі є багатим джерелом вітамінів, мінералів та антиоксидантів, які необхідні для підтримки здорового функціонування організму. Вони допомагають зміцнити імунну систему, покращують травлення та знижують ризик розвитку хронічних захворювань. Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, свіжі овочі і фрукти мають складати не менше половини від усієї їжі, при цьому овочів має бути не менше 5 порцій на день, або чверть тарілки.

У цей день багато людей та організацій проводять кулінарні майстер-класи, ярмарки та дегустації, де можна спробувати різноманітні страви зі свіжих овочів. Також організовуються освітні заходи, що інформують про користь цих продуктів. 

День свіжих овочів нагадує нам про необхідність включення їх у повсякденний раціон для підтримки здоров’я та добробуту. 

Регулярне використання якісних сонцезахисних окулярів може запобігти розвитку таких серйозних захворювань, як катаракта та макулодистрофія.

Винахід сонцезахисних окулярів приписується китайцям, які використовували кварцові лінзи для захисту очей від сонця ще в XII столітті. У сучасному вигляді сонцезахисні окуляри стали популярними у 1920-х роках завдяки Голлівуду та високому попиту на захист очей серед акторів.

У цей день багато людей по всьому світу діляться фотографіями у своїх улюблених сонцезахисних окулярах у соціальних мережах, беруть участь у флешмобах та конкурсах. Оптики та магазини часто проводять акції та знижки на сонцезахисні окуляри, заохочуючи людей дбати про здоров’я своїх очей. Наприклад, Австралія та Нова Зеландія, де рівень ультрафіолетового випромінювання особливо високий, активно просувають використання сонцезахисних окулярів серед населення, особливо серед дітей.

День сонцезахисних окулярів нагадує нам про важливість захисту очей від шкідливого впливу сонця. 

Щороку обирається тема, що підкреслює ключові аспекти безпеки харчових продуктів. Наприклад, у 2020 році тема “Безпечна їжа сьогодні для здорового завтра” наголошувала на необхідності безпечного харчування для довгострокового здоров’я та добробуту. А в 2024 році Всесвітня організація охорони здоров’я привертала увагу до інцидентів, пов’язаних з безпекою харчових продуктів.

У багатьох країнах проводяться освітні кампанії, семінари та конференції, присвячені питанням безпеки харчових продуктів. Ці заходи об’єднують уряди, виробників, споживачів та експертів для обміну знаннями та досвідом.

Всесвітній день безпеки харчових продуктів нагадує нам про важливість гарантування безпечності їжі, яку ми споживаємо, та про відповідальність усіх учасників сфери виробництва, продажу та маркетингу харчових продуктів. Підвищення обізнаності про безпеку харчових продуктів допомагає запобігати харчовим отруєнням та іншим захворюванням, забезпечуючи здорове життя для всіх.

Щорічно Всесвітній день довкілля має певну тему, яка підкреслює актуальні екологічні виклики. Наприклад, у 2020 році темою було гасло “Природа закликає!”, що спонукала людей замислитися над тим, як вони можуть допомогти природі відновитися, а в 2024 – «Відновлення земель, опустелювання та стійкість до посухи».

По всьому світу проводяться численні заходи: акції з прибирання територій, висадження дерев, екологічні марші та освітні семінари. Ці заходи об’єднують громадян, уряди, бізнеси та організації для спільних дій на захист довкілля.

Цікаво, що у деяких країнах, таких як Індія та Китай, святкування Всесвітнього дня довкілля супроводжується масштабними кампаніями на рівні держави, що включають запуск нових екологічних ініціатив та програм.

Всесвітній день довкілля нагадує нам про важливість збереження нашої планети для майбутніх поколінь. Підвищення екологічної свідомості та активна участь у заходах на захист довкілля допомагають зробити світ кращим місцем для життя.

Розлади харчової поведінки є серйозними психічними захворюваннями, що впливають на фізичне і психічне здоров’я людини. Вони часто супроводжуються відчуттям провини, тривоги та депресії. Важливість раннього виявлення та лікування цих захворювань не можна переоцінити.

Всесвітній день боротьби з розладами харчової поведінки включає освітні заходи, семінари, вебінари та інформаційні кампанії, спрямовані на розвіювання міфів та стигми, пов’язаних з цими розладами. У багатьох країнах також проводяться благодійні акції та марафони на підтримку досліджень у цій галузі.

Заснований у 2012 році, цей день об’єднує пацієнтів, їхні родини, медичних працівників та активістів з усього світу. Вони працюють разом, щоб підвищити рівень розуміння та підтримки для тих, хто стикається з цими викликами.

Цей день нагадує нам про важливість підтримки та допомоги тим, хто страждає від розладів харчової поведінки, а також про необхідність боротьби зі стигмою навколо цих захворювань.

У різних країнах цей день відзначається по-різному, але спільною рисою є акцент на захисті прав дітей та створенні умов для їхнього щасливого і здорового життя. Проводяться культурні та спортивні заходи, виставки дитячих робіт, концерти та театральні вистави. Також організовуються благодійні акції для допомоги дітям, що перебувають у складних життєвих обставинах.

Важливою складовою цього дня є підвищення обізнаності про права дітей, закріплені у Конвенції ООН про права дитини, що була прийнята у 1989 році. Цей документ визначає основні права дітей, включаючи право на життя, охорону здоров’я, освіту та захист від насильства.

В останні роки міжнародні організації намагаються змінити традиції і змістити акцент на святкування 20 листопада – Всесвітній день дитини, коли Генеральна Асамблея ООН ухвалила 1959 року Декларацію прав дитини. 

Мова йде не лише про куріння (хоча ця форма вживання тютюну є найпоширенішою), а й про будь-які інші способи вживання тютюну (електронні сигарети, пристрої для нагрівання тютюну, тютюн для жування, нюхання тощо).

Найнебезпечніша проблема, з якою стикаються курці, – рак легень. Доведено, що люди, які регулярно курять, мають вищий ризик розвитку раку легень в середньому на 14,5%. Серед чоловіків-курців ризик розвитку раку легень протягом життя становить 17,2%; серед жінок-курців – 11,6%. 

Кожен рік Всесвітній день без тютюну присвячений певній темі, що підкреслює різні аспекти тютюнової епідемії. Наприклад, у 2020 році акцент був зроблений на захист молоді від маніпуляцій тютюнової індустрії, у 2021 – на відмові від куріння, у 2022 – на захисті довкілля і т.п. Уряди та недержавні організації проводять кампанії, надають інформацію та підтримку для тих, хто хоче кинути курити, а також сприяють впровадженню законодавчих заходів для зниження споживання тютюну.

У різних країнах проводяться численні заходи: флешмоби, акції, інформаційні стенди та безкоштовні консультації для курців. Ці ініціативи спрямовані не лише на те, щоб розказати про шкоду тютюну, але й продемонструвати можливі альтернативи та підтримати людей у їхньому прагненні до здорового життя.

Всесвітній день без тютюну нагадує нам про важливість зусиль у боротьбі з тютюновою епідемією і закликає до дій заради здорового майбутнього.

Травна система відіграє ключову роль у засвоєнні поживних речовин та підтримці загального здоров’я організму. Захворювання травної системи, такі як гастрит, виразка, синдром подразненого кишківника та хвороба Крона, можуть суттєво вплинути на якість життя. Симптоми можуть включати болі в животі, здуття, діарею та втому.

аЦя дата була започаткована Всесвітньою гастроентерологічною організацією у 45-ту річницю її створення. Основною метою цього дня є інформування громадськості про важливість профілактики захворювань ШКТ. В першу чергу – це здорове харчування, що включає достатню кількість клітковини, вітамінів та мінералів, раціонального споживання жирної та гострої їжі, відмови від алкоголю. 

Не менш важливі регулярні медичні огляди, раннє виявлення проблеми та своєчасне лікування захворювань. В кінці травня медичні заклади часто проводять безкоштовні консультації та обстеження, щоб допомогти людям вчасно виявити проблеми та отримати необхідне лікування, а ЗМІ висвітлюють актуальність теми. 

Менструальна гігієна є важливим аспектом здоров’я жінок. Належний догляд та гігієнічні засоби допомагають уникати дискомфорту,  інфекцій та сприяють збереженню дітородної функції. Важливо, щоб жінки мали доступ до якісних менструальних продуктів і відповідної інформації про догляд за собою.

Міжнародний день здоров’я жінок також підкреслює важливість доступу до медичних послуг, профілактики захворювань та освіти щодо жіночого здоров’я, що включає широкий спектр питань від репродуктивного здоров’я до психічного та фізичного благополуччя.

Організації та активісти по всьому світу проводять освітні кампанії, семінари та акції, спрямовані на підвищення обізнаності про ці важливі аспекти. Вони також працюють над тим, щоб система охорони здоров’я забезпечувала необхідні умови для підтримання здоров’я жінок.

Щитоподібна залоза виробляє гормони, які регулюють обмін речовин, ріст і розвиток організму.

Захворювання щитоподібної залози, такі як гіпотиреоз, гіпертиреоз, тиреоїдит та рак щитоподібної залози, можуть суттєво вплинути на якість життя. Симптоми можуть включати втому, зміну ваги, депресію, нервозність та проблеми з пам’яттю.

Основною метою Всесвітнього дня щитоподібної залози є поширення інформації про необхідність регулярних медичних обстежень та ранньої діагностики захворювань щитоподібної залози. Медичні заклади часто проводять безкоштовні обстеження та консультації, щоб допомогти людям вчасно виявити проблеми та отримати необхідне лікування.

Підвищення обізнаності про здоров’я щитоподібної залози також включає інформування про важливість здорового харчування, уникнення стресу та підтримки фізичної активності. Вживання йоду в раціоні у вигляді йодованої солі також може сприяти здоров’ю цього органу.

Раннє виявлення та лікування захворювань щитоподібної залози можуть значно покращити якість життя та запобігти серйозним ускладненням.

 Громадське здоров’я – це не тільки медична допомога, але й створення умов для здорового способу життя, забезпечення чистою водою, здоровою їжею, безпечного навколишнього середовища та промоція здоров’я у всіх його проявах.

Цей тиждень є нагодою об’єднати зусилля громад, уряду та громадських організацій для зміцнення системи громадського здоров’я, покращення доступу до медичних послуг та поширення інформації про профілактику захворювань. І як результат – підвищити рівень освіти щодо здоров’я та профілактики захворювань.

Тиждень громадського здоров’я нагадує нам про важливість як колективних, так і індивідуальних зусиль для створення здорового суспільства. Від активної участі кожного з нас залежить наше спільне благополуччя та здоров’я майбутніх поколінь.

Традиційно під час Тижня громадського здоров’я в медичних закладах, закладах освіти, в громадах проводяться різноманітні заходи: лекції, семінари, безкоштовні медичні обстеження та освітні кампанії. Основні теми включають профілактику хронічних захворювань, здоровий спосіб життя, вакцинацію, боротьбу зі шкідливими звичками та покращення умов життя.

Саме сімейні лікарі забезпечують доступ до індивідуальної, комплексної та безперервної медичної допомоги пацієнтам.

Сьогодні в Україні працює понад 15 тисяч сімейних лікарів та  лікарок в більш ніж 5 тисячах пунктах надання первинної медичної допомоги. Вони перші зустрічають пацієнтів і лікують близько 80% нозологічних одиниць, тож для мільйонів пацієнтів вони – центральна постать в охороні здоров’я.

А для сімейних лікарів цей день – символ важливості їх роботи та стимул працювати на благо пацієнтів.

Артеріальна гіпертензія – одне з найпоширеніших захворювань і один з основних факторів ризику серцево-судинних катастроф – інфаркту та інсульту. Понад 1,5 млрд людей у світі хворіють на гіпертонію, проте майже 45% хворих не знають, що у них підвищений тиск. В Україні зареєстровано понад 13 млн осіб, хворих на артеріальну гіпертензію, з яких систематично отримують лікування лише 14%, приймають лікарські препарати періодично – 35%. Щорічно цю хворобу виявляють у 1 млн українців.

Важливо пам’ятати, що артеріальна гіпертензія може бути контрольована і лікована. Регулярні виміри кров’яного тиску, збалансоване харчування, активний спосіб життя та вчасне звернення до лікаря можуть допомогти у попередженні серйозних ускладнень.

Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертензією – це привернення уваги до попередження та лікування цієї поширеної хвороби, а також нагадування про важливість здорового серця. 

Мета Міжнародний дня поінформованості про целіакію – підвищення обізнаності про захворювання, яке іноді помилково приймають за інші захворювання: синдром подразненого кишечника, запальні захворювання кишечника, гастроезофагеальну рефлюксну хворобу і виразки.

Целіакія – це генетичне аутоімунне захворювання, яке ушкоджує ворсинки тонкої кишки та пов’язане з індивідуальною непереносимістю деякими людьми білка глютену. Глютен міститься в продукті, який утворюється з борошна злакових рослин (пшениці, жита, вівса і ячменю). До недавнього часу целіакія вважалася рідкісним захворюванням. Проте недавні дослідження, які були проведені спочатку в Європі, а потім в США, показали, що реальна поширеність целіакії складає приблизно 0,5% населення Землі (1:200 осіб).

Це свято присвячене важливості сімейних цінностей та ролі родини у житті кожної людини.

Родина є основою суспільства, і цей день нагадує про значення родинного тепла, підтримки та взаєморозуміння. В українській культурі родинні зв’язки завжди були дуже важливими, і традиції родинних свят є невід’ємною частиною національної спадщини.

У цей день проводять різноманітні заходи, спрямовані на зміцнення родинних відносин: сімейні фестивалі, концерти, конкурси та майстер-класи. Також організовуються благодійні акції та заходи для підтримки багатодітних і малозабезпечених родин.

Український день родини нагадує нам про необхідність зберігати та плекати родинні цінності, підтримувати один одного у важкі часи та радіти разом у моменти щастя. Це свято надихає нас бути уважнішими до своїх близьких і зміцнювати зв’язки, що роблять наше життя більш гармонійним та повним, підтримують душевну рівновагу та ментальне здоров’я.

Основна мета цього дня – інформувати населення про ризики, пов’язані з меланомою, та способи її профілактики. Медичні експерти закликають регулярно перевіряти стан шкіри, звертати увагу на будь-які зміни у родимках та новоутвореннях, а також не нехтувати захистом шкіри від ультрафіолетового випромінювання. Важливо носити захисний одяг, використовувати сонцезахисний крем із високим фактором захисту, а також уникати перебування на сонці у години пікової активності ультрафіолету. 

24 травня традиційно лікарі проводять лекції, а медичні заклади організовують заходи, на яких пацієнти можуть перевірити родимки методом дерматоскопії (огляд поверхневих шарів шкіри за допомогою спеціального інструменту). 

Рання діагностика та своєчасне лікування можуть врятувати життя, тому варто бути уважними до свого тіла та звертатися до фахівців при найменших підозрах.

Також в цей день важливо поширювати інформацію про наявну підтримку пацієнтів з вже діагностованим захворюванням.

Метою цього дня є вшанування танцю як мистецтва, що об’єднує людей різних культур, національностей та вікових категорій, а також привернення уваги до значення танцю у вихованні, культурі та суспільстві.

Танці мають унікальну здатність виражати емоції, розповідати історії та створювати зв’язки між людьми. Вони є важливою частиною культурної спадщини багатьох народів і грають важливу роль у розвитку фізичних, емоційних та соціальних навичок. Танці допомагають підтримувати фізичну форму, розвивають координацію, гнучкість та витривалість, а також сприяють психічному здоров’ю, знімаючи стрес та піднімаючи настрій.

Міжнародний день танцю відзначається численними заходами по всьому світу, включаючи вистави, майстер-класи, танцювальні марафони, фестивалі та флешмоби. Професійні танцюристи, любителі та ентузіасти танцю збираються разом, щоб поділитися з іншими своєю пристрастю та натхненням.

Цього дня також проводяться заходи, спрямовані на підтримку танцювальних шкіл та організацій, залучення молоді до танцювальної творчості та популяризацію танцю як виду мистецтва. Міжнародний день танцю є чудовою нагодою для всіх, хто любить цей вид мистецтва, взяти участь у святкових подіях, насолодитися красою та енергією танцю, а також відчути єднання з іншими через спільну пристрасть до нього.

У всьому світі щороку мільйони людей зазнають травм на робочому місці, а сотні тисяч гинуть через нещасні випадки або професійні захворювання. За оцінкою МОП щорічно реєструється понад 340 млн звернень, щодня помирає 6 тисяч людей в результаті нещасних випадків на робочому місці або пов’язаних з роботою захворювань. В Україні за 2023 рік надійшло більше 16 тисяч повідомлень про нещасні випадки і професійні захворювання. Всесвітній день охорони праці спрямований на зменшення цих ризиків шляхом впровадження ефективних заходів безпеки та покращення умов праці.

Тематика дня щороку змінюється, охоплюючи різні аспекти охорони праці, такі як запобігання стресу на робочому місці, безпека при роботі з хімічними речовинами, захист працівників від інфекційних захворювань та інші. В 2024 році темою визначили «Вплив зміни клімату на безпеку та гігієну праці».

Цього дня у багатьох країнах проводяться освітні семінари, тренінги, конференції, а також кампанії, спрямовані на підвищення обізнаності про важливість охорони праці. Роботодавці, працівники, профспілки та урядові організації об’єднують зусилля для створення безпечного робочого середовища.

Всесвітній день охорони праці нагадує про необхідність постійного вдосконалення стандартів безпеки та здоров’я на робочому місці. Це сприяє зменшенню кількості нещасних випадків, збереженню життя та здоров’я працівників, а також підвищенню продуктивності та добробуту в суспільстві.

Кампанія спрямована на заохочення населення до отримання вакцин, що є одним з найбільш ефективних методів профілактики інфекційних захворювань.

Імунізація допомагає запобігти хворобам, які щороку призводять до мільйонів випадків захворювань та смертей. Завдяки вакцинації вдалося значно скоротити або повністю ліквідувати такі небезпечні хвороби, як віспа, поліомієліт та кір. Проте, попри значні досягнення, багато країн все ще стикаються з викликами в забезпеченні доступу до вакцинації для всіх груп населення.

В Україні в календар щеплень (тобто обов’язкові безкоштовні вакцини) входять вакцини від 10 хвороб: кору, краснухи (рубелли), паротиту, туберкульозу, гепатиту В, поліомієліту, дифтерії, правця, кашлюка та гемофільної інфекції. Віднедавна дітям старшим 5 років стала доступна вакцинація від COVID-19. Дорослі люди мають щодесять років робити бустерне щеплення від правця і дифтерії – воно також безоплатне. Щопівроку варто робити бустер від COVID-19.

Під час Всесвітнього тижня імунізації проводяться різноманітні заходи, такі як освітні кампанії, семінари, конференції та мобільні клініки вакцинації. Ці заходи спрямовані на інформування громадськості про переваги вакцинації, розвіювання міфів та упереджень щодо щеплень, а також надання підтримки для підвищення охоплення вакцинацією.

Особливо важливою є вакцинація дітей, що допомагає захистити їх від небезпечних інфекцій на ранніх етапах життя. Однак дорослі також потребують вакцинації проти певних захворювань, таких як грип, пневмонія та гепатит.

Метою цього дня є підвищення обізнаності про гемофілію та інші спадкові порушення згортання крові, а також підтримка пацієнтів та їх сімей.

Гемофілія – це рідкісне генетичне захворювання, при якому кров не згортається належним чином через дефіцит одного з факторів згортання. Найпоширенішими формами є гемофілія А (дефіцит фактора VIII) та гемофілія В (дефіцит фактора IX). За даними ВООЗ, гемофілія вражає приблизно 1 з 10 000 новонароджених хлопчиків. В Україні зафіксовано близько 1,8 тис людей, що живуть з цією хворобою.

Основними симптомами гемофілії є тривалі та рясні кровотечі, що можуть виникати як після травм, так і спонтанно. Без належного лікування, хвороба може призвести до серйозних ускладнень, таких як крововиливи у суглоби та м’язи, що спричиняє хронічний біль та інвалідність.

Основним методом лікування гемофілії є замісна терапія, що полягає у введенні відсутнього фактора згортання крові. Важливою частиною боротьби з цим захворюванням є забезпечення доступу до сучасних методів лікування та підвищення якості життя пацієнтів.

Це свято було започатковане у 1999 році за ініціативою бразильських медиків і вокальних педагогів, а у 2002 році португальський ларинголог професор Маріо Андреа, тодішній президент Європейського ларингологічного товариства, запропонував відзначати День голосу в усьому світі. 

Голос є важливим інструментом комунікації, що використовується не тільки для передачі інформації, а й для вираження емоцій та творчості. Проблеми з голосом можуть суттєво впливати на якість життя та професійну діяльність людей, особливо тих, чия робота пов’язана з постійним використанням голосу: вчителів, акторів, співаків та дикторів. Голос – це важливий робочий інструмент для близько 30 відсотків усього працездатного населення.

Всесвітній день голосу включає в себе проведення різноманітних заходів: лекцій, майстер-класів, концертів та безкоштовних консультацій у лікарів-фоніатрів. Ці заходи спрямовані на підвищення обізнаності про гігієну голосу, методи профілактики та лікування голосових розладів.

Фахівці наголошують на важливості здорового способу життя для збереження голосу: регулярні вправи, правильне дихання, уникання перевантажень та стресів, а також своєчасне звернення до лікаря при виникненні проблем з голосом.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), стрес є однією з провідних причин проблем зі здоров’ям у світі. Він може призвести до розвитку таких захворювань, як серцево-судинні хвороби, гіпертонія, діабет, депресія та тривожні розлади. Крім того, стрес може впливати на імунну систему, роблячи організм більш вразливим до інфекцій.

У цей день важливо нагадати собі та оточуючим про необхідність дбати про своє психічне здоров’я, приділяти час відпочинку, збалансованому харчуванню та фізичним вправам. Важливо також звертатися за допомогою до фахівців, якщо стрес стає надто сильним та впливає на якість життя.

Цей день був започаткований у 1997 році за ініціативи Європейської асоціації боротьби з хворобою Паркінсона (EPDA) та підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).

Хвороба Паркінсона є другим за поширеністю нейродегенеративним захворюванням після хвороби Альцгеймера. За даними ВООЗ, у світі налічується близько 10 мільйонів людей з цим діагнозом. Згідно зі статистикою МОЗ, в Україні зареєстровано понад 23 тис. людей із хворобою Паркінсона, або 61,4 на 100 000 населення. Кожного року про цей діагноз дізнаються 2 500 українців. Серед чоловіків хвороба Паркінсона трапляється в 1,5 разів частіше, ніж серед жінок. Основні симптоми включають тремор, скутість м’язів, уповільнення рухів та порушення рівноваги. Захворювання прогресує з часом, значно знижуючи якість життя пацієнтів.

Цього дня проводяться численні заходи, спрямовані на підвищення обізнаності про хворобу Паркінсона, підтримку хворих та їхніх сімей, а також збір коштів на дослідження та розробку нових методів лікування. У багатьох країнах організовуються конференції, семінари, лекції, благодійні акції та марші підтримки.

Символом Всесвітнього дня боротьби з хворобою Паркінсона є червоний тюльпан. що був виведений у 1980 році голландським садівником Жаном Боуі на честь Джеймса Паркінсона. Червоний тюльпан став символом надії та підтримки для мільйонів людей, які живуть з цим захворюванням.

Цей день нагадує про важливість підтримки пацієнтів з хворобою Паркінсона, розвитку нових методів лікування та підвищення обізнаності суспільства про виклики, з якими стикаються ці люди.

Кожен рік Всесвітній день здоров’я присвячується певній темі, що є актуальною для глобального здоров’я. Теми можуть включати боротьбу з інфекційними захворюваннями, підтримку психічного здоров’я, доступ до медичних послуг, здорове харчування, фізичну активність тощо. Наприклад, у 2024 році темою було “Здоров’я для всіх”, що підкреслює необхідність доступу до якісних медичних послуг для всіх людей, незалежно від їх соціального статусу або місця проживання.

Всесвітній день здоров’я нагадує про важливість профілактики захворювань, регулярних медичних обстежень та здорового способу життя. Він заохочує уряди, медичні установи та громадські організації до спільної роботи задля покращення здоров’я населення.

Вітамін С був відкритий у 1912 році угорським біохіміком Альбертом Сент-Дьорді, який у 1937 році отримав Нобелівську премію за свої дослідження. Історично вітамін С відомий своєю здатністю запобігати цинзі – серйозному захворюванню, яке виникає внаслідок його дефіциту та було поширеним серед моряків у минулому.

У цей день важливо нагадати про значення вітаміну С у щоденному раціоні та нагадати про продукти, що є багатими на цю поживну речовину, адже цей вітамін можна отримати лише з їжею рослинного походження. До таких продуктів належать цитрусові (апельсини, лимони, грейпфрути), ківі, полуниця, болгарський перець, броколі, шпинат та інші овочі та фрукти.

День вітаміну С є чудовою нагодою для проведення освітніх заходів, лекцій та семінарів про важливість здорового харчування. Медичні фахівці та дієтологи надають рекомендації щодо оптимального споживання вітаміну С та його ролі у підтримці імунної системи, особливо в періоди підвищеної захворюваності на простудні та вірусні інфекції.

Аутизм – це спектр неврологічних розладів, які впливають на соціальні взаємодії, комунікацію та поведінку людини.  Аутизм як проблему виокремили лише наприкінці 30-х років минулого століття. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), приблизно 1 з 160 дітей у світі мають аутизм. В Україні офіційно зареєстровано понад 4 тисячі людей із аутизмом, але представники громадських організацій, які опікуються цією проблемою, кажуть, що насправді таких людей набагато більше. Це захворювання не має однозначних причин, проте вважається, що генетичні та екологічні фактори відіграють важливу роль у його розвитку.

У цей день проводяться численні заходи, спрямовані на підвищення обізнаності про аутизм, зокрема освітні кампанії, конференції, семінари та благодійні акції. Організації, що підтримують людей з аутизмом та їхні сім’ї, влаштовують інформаційні заходи та консультації, щоб розповісти про важливість ранньої діагностики та інтервенційних програм. У багатьох країнах проводяться акції “Засвіти блакитним”, коли будівлі та пам’ятники освітлюються блакитним кольором, щоб привернути увагу до проблеми аутизму.

Цей день нагадує про важливість толерантності та підтримки людей з аутизмом, сприяння їх інтеграції у суспільство та забезпечення рівних можливостей для освіти, праці та соціального життя. Аутизм не виліковний, але при своєчасній діагностиці та корекційному втручанні, дитина може бути адаптована до життя у дорослому віці.

Вважається, що традиція святкування могла виникнути в Європі у XVI столітті, коли було прийнято рішення про перехід з Юліанського календаря на Григоріанський. Деякі джерела припускають, що День сміху пов’язаний із стародавніми святами на честь весняного рівнодення, коли люди відзначали прихід весни.

День сміху – це час, коли люди намагаються підняти настрій собі та іншим за допомогою кумедних розіграшів та жартів. У багатьох країнах цей день наповнений радістю та позитивними емоціями. В Україні День сміху відзначають розіграшами серед друзів, родичів та колег. Традиційно люди стараються зробити один одному маленькі, безпечні та веселі капості, щоб  покращити настрій.

Сміх має потужний позитивний вплив на здоров’я: знижує рівень стресу, підвищує імунітет, покращує настрій та сприяє загальному благополуччю. В цей день важливо пам’ятати про доброту та повагу до оточуючих, щоб жарти не завдавали шкоди або образи.

День сміху – це прекрасна можливість згадати про важливість гумору в нашому житті. Він об’єднує людей, створює атмосферу дружби та допомагає подолати труднощі через позитивне ставлення до життя.

Дата відзначається в річницю старту другого етапу медичної реформи і програми медичних гарантій. Вона дозволила помітно збільшити фінансування на онкологічне лікування, акушерську допомогу та низку інших медичних послуг для кожного громадянина країни. 

Окрім цього, в тому ж році було запроваджено реімбурсацію інсулінів в рамках програми медичних гарантій НСЗУ, що стало значущим кроком для багатьох українців, які страждають на діабет. Програма забезпечує пацієнтів безкоштовними або частково оплаченими інсулінами, що значно покращує їхнє життя та зменшує фінансове навантаження на сім’ї. За даними НСЗУ, понад 200 тисяч пацієнтів з діабетом в Україні отримують інсулін через цю програму.

У 2023 році на реалізацію програми медичних гарантій з державного бюджету було виділено понад 142 млрд. гривень, з них 4,7 млн. грн. – на лікарські препарати. Великий перелік медичних послуг доступний пацієнтам у державних та приватних клініках, що уклали контракт із Національною службою здоров’я України.

У цей день проводяться інформаційні кампанії, семінари, консультації для пацієнтів та медичних працівників, які допомагають зрозуміти переваги медичної реформи; поширюється інформація щодо програми «Доступні ліки». Також організовуються заходи, спрямовані на підвищення обізнаності про важливість контролю рівня цукру в крові та регулярних медичних обстежень.

Мета цього – економити електроенергію та збільшити світловий день, що передбачено постановою Кабінету Міністрів від 13 травня 1996 року.

Перехід на літній час завжди припадає на вихідні дні, щоб дати можливість організму адаптуватися, адже є дослідження про те, що зміна часу може мати негативний вплив на здоров’я. Наприклад, можуть загострюватися серцево-судинні захворювання, зростає кількість депресій, розладів сну і т.п. Відповідно до деяких досліджень, у перші дні після переходу на літній час також зростає кількість інфарктів та інсультів. 

Саме тому у цей період важливо потурбуватися про своє здоров’я, намагатися висипатися, зменшити рівень стресу, зайнятися спортом.

Наукові дані свідчать про те, що здоров’я ротової порожнини є ключовим елементом загального здоров’я організму. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 3.5 мільярди людей у всьому світі страждають від хронічних захворювань ротової порожнини. Згідно з оцінкою, що міститься в Глобальній базі даних ВООЗ з гігієни порожнини рота, зубним карієсом у всьому світі страждають 60-90% дітей шкільного віку та 98% дорослих.

Захворювання зубів, без належного лікування, можуть призвести до їх втрати. Поширеність повної втрати зубів швидко збільшується в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. На даний час близько 30% населення світу у віці 65-74 років втрачає всі свої природні зуби. Також важливо знати, що деякі захворювання безпосередньо пов’язані зі здоров’ям порожнини рота, зокрема, група серцево-судинних захворювань, запальні захворювання нирок, остеопороз і діабет.

Важливою частиною збереження здоров’я ротової порожнини є регулярна гігієна, правильне харчування та відвідування зубного лікаря для профілактичних оглядів. Дослідження показують, що правильний догляд за ротовою порожниною може знизити ризик виникнення серйозних захворювань та покращити загальний стан здоров’я.

Наукові дослідження підтверджують, що брак сну може негативно позначитися на нашому здоров’ї. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30% дорослого населення страждає від безсоння, а більшість людей не сплять рекомендовану кількість годин протягом ночі.

Недостатній сон може призвести до ризику розвитку різних захворювань, включаючи серцево-судинні захворювання, діабет, ожиріння, а також погіршення психічного здоров’я та зниження продуктивності.

Міжнародний день сну нагадує нам про важливість регулярного та якісного сну для збереження нашого здоров’я та психічного благополуччя. Дотримання режиму сну, створення комфортних умов для відпочинку та відмова від шкідливих звичок можуть допомогти покращити якість нашого сну та загальний стан здоров’я.

Створення першого банку крові відкрило нові можливості для лікування та порятунку життів тисяч пацієнтів. Кров є життєво важливим ресурсом, який використовується при травмах, операціях, пологах та для лікування різноманітних захворювань.

Наукові дані підтверджують важливість наявності банків крові для забезпечення медичних потреб. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічно в світі потребується понад 118 мільйонів одиниць донорської крові. Підвищення усвідомлення важливості здавати кров та збільшення кількості донорів може допомогти забезпечити належний рівень запасів крові для потреб медичної допомоги.

День створення першого банку крові в світі є нагадуванням про важливість добровільного донорства крові та подякою всім, хто робить внесок у цю благородну справу. Наша здатність допомагати один одному через донорство крові є прикладом солідарності та гуманності, який варто вшановувати та підтримувати.

Україна вперше приєдналась до відзначення Всесвітнього дня нирки у 2008 році. 

Цей день важливий, оскільки нирки відіграють ключову роль у забезпеченні нашого здоров’я, видаляючи зайві речовини з крові та регулюючи рівновагу рідини та мінералів у організмі.

Статистичні дані свідчать про те, що захворювання нирок стають все більшою проблемою у всьому світі. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), понад 850 мільйонів людей у всьому світі страждають від захворювань нирок, 10% населення у всьому світі живуть із хронічною хворобою нирок, і понад 2 мільйони людей у всьому світі отримують лікування діалізом або за допомогою трансплантації, проте доступ до цієї медичної допомоги не завжди є достатнім. Щороку мільйони хворих помирають від первинних гострих серцевих нападів, які є наслідком невизначеної раніше патології нирок. Крім того, протягом останнього десятиріччя спостерігається значне збільшення поширеності хвороб нирок, особливо нефропатій, зумовлених цукровим діабетом, гіпертензивною, ішемічною, паранеопластичною нефропатіями, нефропатіями невідомої етіології тощо. В Україні майже 500 тисяч осіб мають хронічну хворобу нирок, щорічно реєструється майже 50 тисяч нових випадків. 

Ниркові захворювання можуть бути спричинені різними факторами, включаючи надмірне споживання солі, цукру та жирів, недостатню фізичну активність, вживання надмірної кількості алкоголю, куріння, а також застосування неконтрольованих лікарських засобів. Вчасна діагностика та профілактика цих факторів може допомогти зберегти здоров’я нирок та попередити серйозні ускладнення.

Надмірне споживання солі є одним із основних факторів ризику серцево-судинних захворювань, інсульту, високого кров’яного тиску та інших небезпечних станів. Також, велика кількість солі може негативно впливати на функціонування нирок та сприяти розвитку хвороби нирок.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) внаслідок надлишкового споживання солі у світі щороку помирає 4,1 млн осіб – майже 10 % усіх, чиє життя забирають неінфекційні захворювання. За результатами національного дослідження STEPS (2019 рік),  українці вживають  12,6 г солі на добу, що майже втричі більше за рекомендовану ВООЗ  норму – 5 г на добу.

Важливою складовою боротьби з небезпеками надмірного споживання солі є інформування громадськості про здорові альтернативи та зменшення вживання продуктів з високим вмістом солі. Сіль, що необхідна людині для повноцінного функціонування організму, міститься в незначній кількості в багатьох натуральних продуктах харчування – морепродуктах, м’ясі, молоці, навіть овочах і фруктах. Але надмірну її кількість містять усі промислово перероблені продукти – консерви, сири, ковбасні та м’ясні вироби, соуси, хлібо-булочні вироби тощо. 

Правильне харчування, багате на свіжі фрукти та овочі, зменшення споживання обробленої їжі – це лише деякі з підходів, які можуть допомогти знизити споживання солі та зберегти здоров’я серця та нирок.

Ожиріння є серйозним хронічним захворюванням, яке має значний вплив на здоров’я людей у всьому світі. Згідно з даними ВООЗ, у 2023 році надмірну масу тіла мали понад 2,5 мільярда дорослих людей (віком 18 років і старше). З них з них майже 900 млн людей (16%) страждали на ожиріння, а надмірну масу тіла мали 43% дорослих у віці 18 років і старше.

Україна також не залишається осторонь цієї проблеми. Більше половини дорослого населення країни має надмірну вагу або ожиріння (53,7%). Особливо тривожним є зростання випадків ожиріння серед дітей та підлітків, що створює загрозу для майбутнього здоров’я нації. Діти з ожирінням частіше мають численні захворювання, включаючи підвищений артеріальний тиск і діабет 2 типу, частіше страждають ожирінням у дорослому віці. Дорослі з ожирінням мають вищий ризик розвитку багатьох захворювань. 

Всесвітній день боротьби з ожирінням покликаний підвищити обізнаність населення про причини та наслідки цього захворювання, а також сприяти розробці та впровадженню ефективних стратегій профілактики та лікування. Це включає просування здорового способу життя, збалансованого харчування та регулярної фізичної активності, а також забезпечення доступу до якісних медичних послуг для людей, які вже страждають на ожиріння.

Вроджені вади розвитку – це структурні або функціональні аномалії, які виникають під час внутрішньоутробного розвитку і можуть призводити до інвалідності або навіть смерті.

За даними ВООЗ, близько 295 000 новонароджених помирають через вроджені вади протягом перших 28 днів життя щорічно. Загалом, частота вроджених вад становить приблизно 3-6% усіх народжених у світі. Найпоширенішими вродженими вадами є вади серця, дефекти нервової трубки та хромосомні аномалії, такі як синдром Дауна.

В Україні ситуація теж потребує уваги. За офіційними даними, в нашій країні 216 тисяч дітей мають вроджені вади розвитку. У структурі основних причин смертності немовлят, така патологія складає 23,8% проти 10% у середньому з 195 країн світу. В Україні лише з вадами серця щорічно народжується близько 5 000 дітей. Завдяки прогресу в медицині, зокрема, у пренатальній діагностиці та хірургічних втручаннях, багато з цих дітей отримують своєчасну допомогу, що значно покращує якість їхнього життя.

Всесвітній день вроджених вад розвитку нагадує нам про важливість профілактики, ранньої діагностики цих захворювань та належної медичної допомоги. Підвищення обізнаності населення, покращення доступу до медичних послуг та підтримка наукових досліджень – ключові елементи у боротьбі з цією проблемою.

Всесвітній день імунітету відзначається не лише для вшанування нашого «природного захисту», але й як нагадування про важливість підтримки імунної системи. Сучасний світ стикається зі складними викликами (наприклад, пандемія COVID-19), що ще раз підкреслює значення міцного імунітету.

Цього дня ми пам’ятаємо про важливість здорового способу життя, правильного харчування, активного способу життя та вакцинації як засобу підтримки імунної системи. Віримо, що світ зі стійким імунітетом — це кращий світ для нас усіх.

Ця дата обрана не випадково, оскільки 29 лютого – найрідкісніша дата у календарі, що символічно підкреслює рідкість цих захворювань. Зараз день відзначається в останній день лютого кожного року.

Рідкісні захворювання – це захворювання, які вражають невелику кількість людей, у порівнянні з загальною популяцією. У світі існує понад 10 000 рідкісних захворювань, які зачіпають приблизно 300 мільйонів людей, 72% цих хвороб – генетичні.

В Україні, як і в інших країнах, рідкісні захворювання є важливою проблемою охорони здоров’я. За оцінками, близько 5% населення України (близько 4 500 тис людей) страждають на рідкісні захворювання. 80% із них — діти. В Україні офіційно зареєстровано 256 рідкісних захворювань.

Через недостатню обізнаність, відсутність спеціалізованих діагностичних та лікувальних центрів і фінансової підтримки, пацієнти часто стикаються з труднощами в отриманні своєчасної та адекватної медичної допомоги.

День рідкісних захворювань – це можливість підвищити обізнаність серед громадськості та медичної спільноти про виклики, з якими стикаються пацієнти з рідкісними захворюваннями. Він нагадує про важливість досліджень, розробки нових методів лікування та підтримки пацієнтів і їхніх сімей.

День рідкісних захворювань – це заклик до дії, спрямований на створення більш інклюзивного та співчутливого суспільства.

Основна мета цього дня — покращити інформування суспільства про проблеми дитячих онкологічних хвороб. 

Міжнародне товариство дитячої онкології (SIOP) та Міжнародна конфедерація організацій батьків дітей, хворих на рак (ICCCPO), на постійній основі проводять кампанії для інформування громадськості про ранні ознаки раку у дітей.

Щороку 175 тисяч дітей у світі отримують діагноз «рак», і майже 90 тисяч з них помирають. В Україні щорічно реєструється близько 1 000 нових випадків пухлин і лейкозу у дітей до 14 років, що становить 10-12 випадків на 100 тисяч дитячого населення. 

Боротьба з онкологічними захворюваннями — це складна соціальна проблема, проте, як підтверджує досвід європейських країн, дитячий рак — не смертний вирок, а виліковна в сучасних умовах хвороба, 75-80% дітей з діагнозами злоякісних пухлин і лейкозів мають шанси знову бути здоровими.

Цей день присвячений тому, аби привернути увагу до проблем, з якими стикаються люди з епілепсією, та покращити інформування про хворобу. Також в цей день наголошується на необхідності розширювати дослідження епілепсії.

Епілепсія – хронічний розлад діяльності мозку, що характеризується повторюваними нападами. Напади можуть проявлятися як незначні провали в пам’яті або м’язові спазми, так і як важкі, тривалі мимовільні судоми в частині або всьому тілі. Причини епілепсії часто важко визначити, але серед відомих причин – важкі травми голови, пошкодження мозку в передпологовий та післяпологовий періоди, вроджені відхилення, інсульти, інфекції мозку, деякі генетичні синдроми та пухлини.

За даними ВООЗ, близько 50 мільйонів людей у світі мають епілепсію, в Україні – близько 100 тисяч. До 70% пацієнтів можуть позбутися нападів за умови правильної діагностики та лікування.

Приділяючи увагу профілактиці, виявленню та лікуванню раку, можна попередити значну кількість випадків хвороби, досягти значних результатів у зниженні смертності та захворюваності, включаючи повне одужання.

Цей день дозволяє нагадати політикам про те, що боротьба з раком має входити до національних пріоритетів, а населенню – про важливість профілактики онкологічних захворювань. Відомо, що 30-50% випадків раку можна було б запобігти, дотримуючись простих правил здорового способу життя: відмова від вживання тютюну та алкоголю, фізична активність, збалансоване харчування, своєчасна вакцинація проти вірусів, які викликають рак печінки і шийки матки, уникнення тривалого перебування на сонці та в солярії, своєчасна діагностика і турбота про власне здоров’я.

Обійми мають дивовижну здатність покращувати настрій, знижувати рівень стресу та підвищувати рівень окситоцину – гормону, що сприяє відчуттю щастя та довіри. Наукові дослідження підтверджують, що регулярні обійми можуть покращити загальний стан здоров’я, зокрема знизити ризик серцево-судинних захворювань та зміцнити імунну систему.

У цей день люди по всьому світу обіймаються з рідними, друзями, колегами та навіть незнайомцями, даруючи одне одному тепло та підтримку. У багатьох містах організовуються флешмоби, де волонтери пропонують безкоштовні обійми перехожим, створюючи атмосферу дружби та доброзичливості.

Міжнародний день обіймів нагадує нам про важливість фізичного контакту та емоційної підтримки у нашому житті. Цей простий акт може змінити день на краще та зміцнити зв’язки між людьми.

Тож Всесвітній день абетки Брайля відзначається зовсім недавно – з 2019 року. Мета цього дня – підвищити обізнаність про значення абетки Брайля як одного з засобів спілкування для повної реалізації прав людини сліпими та слабозорими людьми.

4 січня вибрано не випадково, адже саме цього дня 4 січня 1809 року в місті Кувр народився відомий французький тифлопедагог Луї Брайль, який у 1829 році розробив рельєфно-крапковий шрифт, яким нині користуються незрячі у всьому світі.

Українські традиції в проведенні цього дня такі ж, як і в усьому світі. 4 січня громадські організації зазвичай проводять соціальні заходи з метою інформування населення про труднощі, з якими стикаються кожного дня люди з інвалідністю по зору, та про важливість впровадження в побутових умовах шрифту Брайля. Це різноманітні семінари, зустрічі та конференції, в тому числі й онлайн. Також тема висвітлюється в засобах масової інформації та в соціальних мережах.

Відповідно до Конвенції про права осіб з інвалідністю абетка Брайля є засобом спілкування незрячих і має важливе значення  в розвитку і освіті цеї верстви населення. Дослідження показали, що люди, які втратили зір та оволоділи абеткою Брайля, з більшою вірогідністю можуть влаштуватися на роботу, ніж ті, що користуються тільки голосовими синтезаторами.

Всесвітній день абетки Брайля покликаний спонукати людство зробити все для того, щоб навколишній світ та його можливості стали доступними для всіх.

Американський психолог Луїза Хей знайшла підтвердження психосоматичної природи більшості недуг. Досить поширеною стала фраза «Всі хвороби – від нервів». Для гарного самопочуття фізичний стан організму та внутрішній світ людини повинні перебувати у гармонії. З метою популяризації цієї життєво важливої ​​настанови 3 січня відзначається Міжнародний день здоров’я душі та тіла.

Піклування про своє тіло, зокрема відмова від шкідливих звичок та подолання залежностей, збалансоване харчування, достатній рівень фізичної активності, якісний сон впливає позитивно й на психічне благополуччя. На цьому наголошують й у Всесвітній організації охорони здоровʼя (ВООЗ), яка говорить, що «здоровʼя — це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб чи фізичних дефектів». 

Зважаючи на рівень стресу, який щоденно переживають українці, Міжнародний день здоровʼя душі і тіла може стати нагодою започаткувати нові практики, які у момент тривоги допоможуть впоратися з емоціями. 

Презерватив — бар’єрний метод контрацепції. Це єдиний спосіб запобігти інфекціям, які передаються статевим шляхом (ІПСШ), та вагітності водночас. Його ефективність — 98%, але лише за умови правильного використання.

У світі серед дорослих віком 15–49 років щороку реєструється понад 350 млн нових випадків інфікування однією з чотирьох виліковних інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ): сифілісом, хламідіозом, гонореєю або трихомоніазом. У разі правильного використання презервативів більшості цих випадків можна було б запобігти.