Здорове робоче місце – це підхід, який сфокусований на збереженні та зміцненні здоров’я, коли співробітники та роботодавці співпрацюють для постійного покращення процесу захисту і промоції здоров’я, безпеки та добробуту всіх працівників та стійкості робочого місця. Підхід враховує:
- здоров’я та безпеку фізичного робочого оточення;
- здоров’я, безпеку та добробут психосоціального оточення, зокрема організацію роботи та робочої культури;
- особисті ресурси здоров’я щодо роботи;
- способи участі в житті громади для покращення здоров’я співробітників, їхніх сімей та інших членів громади.
В Україні цей підхід було реалізовано в межах україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», і він був орієнтований на те, щоб надати українським роботодавцям практичні рекомендації щодо того, як оцінити аспекти здорового робочого місця, а також впровадити конкретні кроки для того, щоб зробити робочі місця більш здоровими.
Цільова аудиторія:
- фахівці сфери управління персоналом;
- фахівці сфери громадського здоров’я;
- власники та керівники бізнесів;
- керівники відділів охорони праці.
Програми «здорового робочого місця» – це ті, які мають підтримку лідерів, зокрема власника бізнесу, генерального директора та менеджерів.
Лідери на робочому місці:
- піклуються про здоров’я, безпеку та добробут співробітників через власний приклад;
- доносять свою позицію через стратегічне бачення, місію або стратегічні документи в організації;
- є прикладом для наслідування та щодня дотримуються правил здоров’я, безпеки й добробуту в організації.
На практиці лідери:
- схвалюють стратегію здоров’я та добробуту на робочому місці;
- пов’язують здоров’я та добробут з цінностями організації;
- залучають усі рівні керівництва до підтримки здоров’я та добробуту на робочому місці;
- сприяють виділенню ресурсів (як фінансових, так і людських) та розподілу відповідальності;
- стають прикладом для наслідування та беруть активну участь в ініціативах здоров’я й заохочення на робочому місці.
Успіх стратегії здоров’я та добробуту на робочому місці залежить від підтримки тих, хто може впливати на робоче середовище, як-от власники бізнесу, менеджери, керівники команд, представники відділу охорони праці та безпеки. Команда закладу може вагатися щодо збереження здоров’я та добробуту на робочому місці, і роль лідера полягатиме в тому, щоб залучити їх до впровадження цього підходу. Варто пам’ятати про таке.
- Кожен лідер має різні цінності та пріоритети – деякі цілком підтримують здоров’я та комфорт на робочому місці, а інших, можливо, слід переконувати.
- Потрібно з’ясувати, що включає в себе поняття «здорове робоче місце» для лідера: здоровіші працівники, менша кількість травм, зменшення кількості лікарняних чи покращення працездатності та фінансових показників організації?
- Варто створити власний бізнес-кейс – пропозицію «здорового робочого місця». Це може допомогти отримати погодження керівництва та співробітників для стратегії здоров’я та добробуту на робочому місці. Керівники часто хочуть зрозуміти, як інвестиції, які вони роблять у своїх підлеглих, покращують результати роботи та бізнес-цілі. Бізнес-кейс продемонструє надійне обґрунтування програми охорони здоров’я та добробуту на робочому місці. Деталі та формат бізнес-кейсу залежать від розміру організації, внутрішньої структури та ресурсів.
Бізнес-кейс повинен дати відповідь на зазначені нижче питання.
- Чому потрібна стратегія здорового робочого місця в організації, контекст робочої сили та які потреби щодо здоров’я та добробуту викликають занепокоєння в керівництва?
- Чи варто зважати на статистичні дані на основі проведених опитувань співробітників та як формулювати «проблеми», які демонструють потребу інвестування у здорові робочі місця?
Також створення бізнес-кейсу допоможе:
- сформувати ціль покращення робочого місця;
- визначити основні дії та інтервенції для покращення здоров’я та добробуту співробітників;
- сформувати команду лідерів;
- визначити план дій та інтервенцій;
- надати рекомендації щодо наступних кроків.
Успішна стратегія здорового робочого місця включає оцінку поточного стану здоров’я та добробуту. Цей процес часто називають «оцінкою потреб», оскільки він передбачає визначення того, що може знадобитися, аби покращити поточний стан робочого місця на більш здорове. Виявлення та вирішення цих потреб надасть стратегії напрям, масштаб і пріоритети.
У межах реалізації стратегії «Здорове робоче місце» було розроблено опитувальник, що покликаний допомогти зрозуміти потреби організації. Опитувальник рекомендовано заповнювати особам, які приймають рішення на робочому місці, як-от власники, генеральні менеджери, менеджери з охорони здоров’я та безпеки чи менеджери з персоналу.
У цьому інструменті прописано запитання, які розділені на 16 блоків. Вони охоплюють загальне розуміння впровадженя політик та стратегій «здорового робочого місця» в організаціях та органах охорони здоров’я, а також містять блоки щодо запобігання НІЗ, депресії, втоми тощо на робочому місці. Загалом опитник містить перелічені нижче блоки.
- Організаційні питання (стосуються загальних питань про впровадження політик, стратегій та дій на робочому місці).
- Блок «Високий артеріальний тиск».
- Блок «Раннє виявлення інфарктів та інсультів».
- Блок «Вживання тютюну».
- Блок «Вживання алкоголю».
- Блок «Харчування, високий рівень холестерину, менеджмент ваги».
- Блок «Предіабет та діабет».
- Блок «Рухова активність».
- Блок «Захворювання опорно-рухового апарату».
- Блок «Скринінг раку».
- Блок «Охорона праці».
- Блок «Запобігання інфекційним захворюванням».
- Блок «Материнство на робочому місці».
- Блок «Депресія».
- Блок «Управління стресом».
- Блок «Сон і втома».
Перевірка стану здоров’я на робочому місці допоможе розставити пріоритети та спланувати команду, ресурси та дії для досягнення змін на краще. Також буде корисно регулярно виконувати нововведення, щоб відслідковувати успіхи під час моніторингу прогресу.
Посилання на опитувальник: Опитувальник CDC
Стратегія здоров’я та добробуту на робочому місці не буде успішною, якщо вона не зосереджена на людях, які працюють в організації. Тому важливо регулярно спілкуватися з персоналом та сприяти змінам. Люди будуть мотивовані, якщо вони поінформовані та залучені. Лідери програм здорових робочих місць повинні спонукати людей на всіх рівнях своєї організації, щоб вони допомагали планувати та ухвалювати рішення щодо свого здоров’я та здоров’я колег, а також заохочували інших співробітників бути амбасадорами проєкту.
Люди можуть брати участь по-різному, зокрема ділитися своїми думками, заповнювати опитники або брати участь у обговореннях в процесі розробки політики здоров’я та добробуту.
Працівники також можуть використовувати свої навички для програми (наприклад, пропагувати здорове харчування та спорт), брати участь у заходах та ініціативах і заохочувати інших людей робити те саме, навіть шукати стимули, ресурси або обладнання через їхні особисті зв’язки з місцевою громадою.
Після того, як визначено пріоритетні сфери, зібрано інформацію та залучено команду, варто переходити до розробки плану дій. За посиланням можна знайти список рекомендацій (інтервенцій) щодо найпоширеніших проблем зі здоров’ям і самопочуттям у співробітників. Рекомендації розбиті на розділи, що містять стратегії й тактики, які можна використати при розробці власного плану.
Можна обрати одну проблему або опрацювати всі, щоб створити стратегію змін на своєму робочому місці, використовуючи запропоновані інтервенції.
Список інтервенцій:
- Інтервенції із запобігання інфекційним хворобам
- Інтервенції з охорони праці
- Інтервенції із промоції здорового харчування
- Інтервенції щодо профілактики вживання алкоголю
- Інтервенції щодо профілактики куріння
- Інтервенції щодо профілактики високого артеріального тиску, інфарктів та інсультів
- Інтервенції щодо профілактики онкологічних захворювань
- Інтервенції щодо материнства
- Інтервенції з психічного здоров’я
- Інтервенції з фізичної активності
Коли стратегію здоров’я та добробуту на робочому місці розроблено та запроваджено, важливо розуміти, наскільки добре вона працює. Підходи до моніторингу залежать від розміру організації та складності стратегії. Хоча моніторинг і оцінка розташовані наприкінці циклу управління програмою, насправді вони відбуваються на кожному етапі, тому важливо створити календарний план комунікацій та слідкувати як впроваджують зміни.
Цілі, створені під час Кроку 4 будуть основою для оцінювання. Вони повинні допомогти дати найбільш зважену інформацію про потенційні джерела даних. Не потрібно встановлювати показники чи збирати дані про цілі, якщо це не відповідає певній меті.
При оцінці ефективності і впливу програми, варто шукати джерела даних, які є достатньо надійними, щоб проілюструвати запропонований показник. Зверніть увагу, що іноді потрібен деякий час, щоб виміряти помітні зміни.
Також варто переконатися, що використовується поєднання якісних (зворотний зв’язок, коментарі та спостереження) і кількісних (числових) даних. Потрібно розуміти, що довгострокові показники можна виміряти пізніше (відпустка через хворобу, статистика травм, продуктивність, залученість та психічний стан працівників), а базове вимірювання цих показників має бути зроблено перед впровадженням програми.
Це останній крок, який слідує наприкінці усіх виконаних завдань із впровадження прогграми здорового робочого місця у закладі. Це час, коли варто відзначити усі зусилля, відданість та енергію людей, які керують програмами та діяльністю.
Длятого, аби оцінити прогрес, можна подивитися на чек-лист та оцінити ступінь виконання тих, чи інших завдань. Варто також подумати, чи є якісь кроки, які було пропущено, або сфери дій, які варто було б переглянути? Створення здорового, безпечного та успішного робочого середовища – це безперервний процес, тому варто постійно повертатися до питання “Що ще можна і потрібно покращити?”
