Нездорове харчування як фактор ризику НІЗ

Здорове харчування (здорова дієта) – це тип харчування, який забезпечує ріст, нормальний розвиток і функціонування організму людини, сприяє зміцненню здоров'я, запобігає розвитку захворювань та підтримує здорове довголіття. Воно включає збалансоване споживання білків, вуглеводів, жирів, рідини, вітамінів, мінеральних та біологічно активних речовин з урахуванням добової фізіологічної потреби людини в поживних речовинах та енергії.

Здорове харчування має бути багате клітковиною, фруктами, овочами, бобовими та цільнозерновими продуктами, бути збалансованим, різноманітним та відповідати потребам людини в макронутрієнтах (білки, жири, вуглеводи і клітковина) та мікронутрієнтах (мінерали й вітаміни) залежно від етапу життя.

У всьому світі нездорове харчування є основним ризиком передчасної смерті та другим за поширеністю ризиком інвалідності. Нездорова дієта, зокрема з високою кількістю оброблених продуктів, є причиною 8 мільйонів смертей від НІЗ на рік — 19% усіх смертей від неінфекційних захворювань.

За даними ВООЗ, головними компонентами нездорового харчування, що спричиняють розвиток НІЗ є:

• незбалансоване споивання калорій, надмірна вага та ожиріння;
• високий рівень споживання солі (хлориду натрію) та цукру;
• високий рівень споживання насичених жирів та трансжирів;
• низьке споживання овочів та фруктів.

Тому, відповідно до міжнародних рекомендацій, здорова дієта повинна включати:

• споживання жирів менш ніж 30% від загального добового споживання калорій. Це означає, що в раціоні повинні бути переважно ненасичені жири, менша кількість насичених жирів, та зовсім не має бути трансжирів;
• споживання цукру (у різних видах) менш ніж 10% від загального добового споживання калорій, але бажано менш ніж 5%;
• споживання солі менш ніж 5 г на добу;
• споживання фруктів і овочів не менш ніж 400 г на день.

Як переїдання, так і недоїдання (тобто відсутність збалансованого харчування) є серйозною проблемою для здоров’я. На сьогодні у світі кожна десята людина не доїдає.

Політика здорового харчування є одним зі способів зупинити хвилю зростання захворюваності на НІЗ. ВООЗ наголошує, що здорове харчування має починатися в ранньому віці, а грудне вигодовування відіграє вирішальну роль у сприянні здоровому росту та когнітивному розвитку.

Україна

В Україні ожиріння посідає четверте місце серед факторів ризику передчасної смерті (майже 105,7 тис. людей щороку) . Як показало дослідження STEPS, в Україні виявлено надмірне споживання солі та недостатньої кількості фруктів і овочів в раціоні. Попри відносно низький рівень недостатньої фізичної активності, надмірна вага та ожиріння широко розповсюджені в країні. Так лише 39,6% українців мали нормальну вагу в 2019 році, водночас 59,1% населення мали надмірну вагу, а 24,8% - ожиріння.

Статеві відмінності також відіграють важливу роль у моделях харчування: жінки мають дещо вищі значення ІМТ порівняно з чоловіками. Однак значення ІМТ обох статей виходять за межі нормального діапазону. Молодші респонденти віком 18-29 років є єдиною соціально-демографічною групою, в якої значення ІМТ знаходяться в межах норми, що підкреслює необхідність цілеспрямованих втручань для інших вікових груп. Опитування також показує, що середній ІМТ в Україні залишався незмінним протягом останніх п’яти років, що свідчить про відсутність покращень у моделях харчування.

Основною причиною ожиріння та надмірної ваги є енергетичний дисбаланс між споживаними та витраченими калоріями. Найчастіше причинами ожиріння є підвищене споживання висококалорійних продуктів із високим вмістом жиру та цукру; збільшення фізичної бездіяльності через сидячий характер багатьох форм роботи, зміни видів транспорту та урбанізації; часті психологічні стреси, депресія, дратівливість та заклопотаність. І цей результат, що характерний для України, узгоджується зі світовими тенденціями щодо поширеності ожиріння. 

Для регулювання рівня вживання трасжирів ВООЗ рекомендує слідувати таким підходам:

1) встановити обов’язковий національний ліміт у 2 г промислово виробленого трансжиру на 100 г загального жиру в усіх харчових продуктах; 

2) ввести обов’язкову національну заборону на виробництво або використання частково гідрогенізованих олій (основне джерело трансжирів) як інгредієнтів у всіх харчових продуктах.

Трансжири у продуктах можна замінити оліями, багатими поліненасиченими жирними кислотами (кукурудзяна та соняшникова олія; також ці кислоти містяться в сої, жирній рибі, волоських горіхах та насінні), або оліями, багатими мононенасиченими жирними кислотами (рапсова, оливкова, арахісова, а також олії з горіхів і авокадо). Вибір жирів та олій, що використовуються в багатьох країнах, залежатиме від наявності, вартості альтернатив і здатності харчової промисловості впроваджувати інновації.

Україна

За 2020 рік за даними Держстату в Україні було вироблено майже 250 тис. тонн маргаринової продукції, а за вісім місяців 2021 року - 102 тис. тонн такої продукції (маргаринів та спецжирів для харчової промисловості, що є основними джерелами трансжирів).

За результатами національного опитування, проведеного у вересні 2021 року, 85% українців вживають щонайменше один з видів продуктів, що містять транс-жири, 1-2 дні на тиждень, зокрема 49% – не менш ніж 3-5 днів на тиждень. У середньому за тиждень українці вживають близько восьми порцій продуктів з трансжирами. Також опитування показало високий рівень освіченості українців щодо шкоди трансжирних кислот: 82% вважають, що вживання продуктів із вмістом трансжирів може призводити до серцево-судинних захворювань.

Попри законодавчі обмеження вмісту трансжирів у продуктах харчування, в Україні проєкт ВООЗ FEEDCities (дослідження міського харчового середовища та оцінювання вмісту трансжирів, натрію й калію в найпоширеніших продуктах) показав недотримання цих вимог при виробництві їжі. Для дослідження було відібрано 120 зразків продуктів у супермаркетах та закладах громадського харчування. З’ясувалося, що у понад 30% протестованих продуктів кількість трансжирів перевищує встановлене нормативно-правовими актами допустиме значення.

Україна

Результати опитування STEPS у 2019 році свідчать про недостатнє споживання фруктів і овочів, коли дві третини населення не дотримувались рекомендацій ВООЗ щодо п’яти чи більше порцій на день. У середньому люди споживали 2 порції фруктів і 2,2 порції овочів на день, тобто 4,2 порції фруктів і овочів. Це не відповідає рекомендованій добовій нормі, оскільки лише 33,6% населення задовольняють мінімальну потребу. Жінки частіше споживали рекомендовану кількість фруктів і овочів: раціон 40,6% з них відповідав добовій нормі проти 26,8% чоловіків.

Дослідження САТІ показало, що з початком війни споживання овочів та фруктів зменшилося. 87,9% населення споживають менш ніж п'ять порцій фруктів та овочів на день, а 0,2% взагалі їх не споживають.

Ці висновки підкреслюють важливість вирішення питань щодо моделей харчування та сприяння здоровим харчовим звичкам в Україні. Заохочення збалансованих і повноцінних харчових звичок може допомогти зменшити поширеність надмірної ваги та пов’язані з нею ризики для здоров’я населення.

Споживання нездорової їжі пов'язане зі значними економічними втратами у глобальному масштабі. Високий рівень надмірної ваги та ожиріння у країнах-членах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) призводить до низки проблем зі здоров’ям, зокрема до серцево-судинних захворювань, діабету і різних видів раку. Ці захворювання не тільки скорочують очікувану тривалість життя на 4,2 роки, а й призводять до значних витрат на охорону здоров’я. Країни ОЕСР витрачають близько 8,4% свого загального бюджету охорони здоров’я на лікування захворювань, пов’язаних із ожирінням, що дорівнює 311 млрд доларів США на рік. Крім того, прогнозується, що надмірна вага та пов’язані з нею умови скоротять валовий внутрішній продукт (ВВП) на 3,3% у країнах ОЕСР.

Економічний вплив споживання нездорової їжі виходить за рамки витрат на охорону здоров’я. Люди з хронічними захворюваннями, пов’язаними із надмірною вагою, мають меншу ймовірність працевлаштування та більшу ймовірність бути відсутніми або менш продуктивними, що призводить до середніх економічних втрат у розмірі 863 доларів на душу населення на рік у країнах ОЕСР. Крім того, діти з ожирінням частіше зазнають знущань і менш задоволені життям, що може зумовлювати гірші результати навчання (ОЕСР, 2019).

Інвестиції у профілактичні пакети, спрямовані на вирішення проблем, пов’язаних із зайвою вагою, не лише є корисними для громадського здоров’я, а й також є розумною економічною інвестицією. За оцінками, з кожного інвестованого в такі пакети долара економічні вигоди для країн становитимуть від 1,3 до 4,6 доларів США паритетів купівельної спроможності. Так, пріоритет споживання здорової їжі та інвестування в профілактичні заходи може мати значні економічні переваги та переваги для здоров’я населення (ОЕСР, 2019).

Існує нагальна потреба просувати дієти, які є здоровими, дозволяють підтримувати здоров’я людини на належному рівні й запобігати розвитку хронічних хвороб, а також мають незначний вплив на довкілля. Ці дієти також мають бути соціально-культурно прийнятними й економічно доступними для всіх. 

Визнаючи існування розбіжностей у поглядах на концепції сталого і здорового харчування, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) та Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) розробили рекомендації щодо того, що таке стійке здорове харчування.

Цілі ВООЗ у сфері харчування: покращення здоров'я та сталого розвитку

ВООЗ встановила ряд дієтичних цілей, спрямованих на покращення громадського здоров’я та просування сталих харчових систем. Цілі мають на меті боротьбу з поширенням неінфекційних захворювань, таких як серцево-судинні хвороби, діабет та ожиріння, а також зі зменшенням екологічного впливу від виробництва їжі.

Основні дієтичні цілі ВООЗ.

1. Зменшення споживання солі

• Ціль: зменшити добове споживання солі до менш ніж 5 г на особу.
• Обґрунтування: високе споживання солі пов'язане з підвищеним ризиком гіпертонії, серцево-судинних захворювань та інсульту. Зниження споживання солі допомагає запобігти цим захворюванням та поліпшити загальне здоров'я.

2. Обмеження споживання цукру

• Ціль: зменшити споживання вільних цукрів до менш ніж 10% від загального добового споживання калорій, з подальшими перевагами при споживанні менш нж 5%.
• Обґрунтування: надмірне споживання вільних цукрів асоціюється з ожирінням, діабетом 2 типу й карієсом зубів. Зменшення споживання цукру допомагає контролювати вагу та знижує ризик хронічних захворювань.

3. Відмова від трансжирів

• Ціль: повністю усунути індустріально вироблені трансжири з глобального постачання продуктів харчування.
• Обґрунтування: трансжири підвищують ризик серцевих захворювань та інших серцево-судинних станів. Їхнє вилучення з їжі може значно зменшити серцево-судинну смертність.

4. Збільшення споживання фруктів і овочів

• Ціль: заохочувати споживання щонайменше 400 г фруктів і овочів на день (без урахування картоплі та інших крохмалистих коренеплодів).
• Обґрунтування: фрукти й овочі містять необхідні вітаміни, мінерали та харчові волокна й асоціюються з нижчим ризиком багатьох НІЗ, зокрема серцево-судинних захворювань, інсульту і деяких видів раку.

5. Просування здорових жирів

• Ціль: замінити насичені жири ненасиченими й уникати оброблених жирів.
• Обґрунтування: ненасичені жири, що містяться в горіхах, насінні й рибі, корисні для здоров'я серця; водночас насичені жири і трансжири можуть спричиняти серцеві захворювання.

6. Сприяння грудному вигодовуванню

• Ціль: підтримувати винятково грудне вигодовування протягом перших шести місяців життя і продовжувати його з введенням додаткових продуктів до двох років або довше.
• Обґрунтування: грудне вигодовування забезпечує оптимальне харчування та зміцнює імунну систему немовлят, що веде до кращого стану здоров’я та знижує ризик інфекцій і хронічних захворювань.

7. Підтримка збалансованих дієт

• Ціль: сприяти дієтичним звичкам, що включають різноманітні харчові продукти, забезпечуючи адекватне споживання основних поживних речовин.
• Обґрунтування: збалансована дієта підтримує загальне здоров’я, допомагає уникнути дефіциту поживних речовин і знижує ризик хронічних захворювань. Вона включає споживання білків, вуглеводів, жирів та мікронутрієнтів.

8. Сприяння сталим харчовим системам

• Ціль: заохочувати практики виробництва та споживання їжі, які є екологічно стійкими.
• Обґрунтування: сталі харчові системи допомагають зменшити екологічний слід виробництва їжі, знизити викиди парникових газів і зберігати природні ресурси.

Стратегії реалізації

Для досягнення таки цілей ВООЗ пропонує кілька стратегій.

• Розробка політики: уряди повинні створювати та впроваджувати політику, яка сприяє здоровішому середовищу для харчування, як-от контроль за маркуванням продуктів та рекламою нездорової їжі, а також забезпечувати промоцію та доступність здорової їжі.
• Просвітницькі кампанії: освітні заходи повинні інформувати громадськість про переваги здорового харчування та ризики поганих харчових звичок.
• Реформа харчової промисловості: харчову промисловість варто заохочувати до виробництва здорових продуктів, без шкідливих інгредієнтів та добавок.
• Інтеграція в системі охорони здоров’я: медичні працівники повинні інтегрувати консультації з харчування в рутинну допомогу для підтримки людей у прийнятті здоровіших харчових рішень.

Дотримуючись таких цілей та стратегій, ВООЗ має на меті зменшити навантаження від захворювань, пов’язаних з дієтою, поліпшити глобальні результати здоров’я та сприяти сталим і стійким харчовим системам для майбутніх поколінь.

Глобальні стратегії з здорового харчування та профілактики НІЗ

У контексті сучасних викликів, пов'язаних із здоров'ям населення та зміною клімату, створення ефективних глобальних стратегій з здорового харчування та профілактики неінфекційних захворювань є надзвичайно актуальним. Ці стратегії спрямовані на покращення якості життя людей і зменшення негативного впливу на довкілля.

Створення здорових і стійких харчових систем

Під час заходу COP28 «Здорове та стійке харчування для підтримки людей і планети» (2023 р) підкреслювалась важливість переходу до здорових і стійких харчових систем. Нездорове харчування, яке містить високі рівні солі, цукру та транс-жирів, може призвести до численних захворювань і передчасної смерті. Окрім цього, виробництво їжі негативно впливає на забруднення ґрунтів, викиди парникових газів і відходи упаковки.

Інструмент Оцінки впливу дієти (DIA)

Одним із новітніх інструментів ВООЗ/Європа є інструмент оцінки впливу дієти (DIA). Цей інструмент допомагає вдосконалювати національні дієти та їхній вплив на здоров'я людей і довкілля. Інструмент DIA дозволяє:

• оцінювати вплив дієти на показники здоров’я, такі як передчасні смерті та фактори ризику серйозних захворювань;
• проводити екологічний аналіз, зокрема викидів парникових газів, використання орних земель та прісної води.

Цей інструмент доступний для використання державами-членами Європейського регіону ВООЗ та іншими країнами, що можуть скористатися ним для створення більш здорового світу для майбутніх поколінь.

Глобальні стратегії з здорового харчування та профілактики НІЗ повинні включати комплексний підхід, що охоплює вдосконалення раціонів, адаптацію до змін клімату та інвестиції в інфраструктуру. Використання інструментів, як-от DIA, допоможе країнам розробити ефективні політики, що сприятимуть здоров’ю людей та зменшенню навантаження на довкілля. Реалізація цих стратегій стане важливим кроком у досягненні здорового і сталого майбутнього для всього світу.