ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Забруднення атмосферного повітря - це забруднення повітря всередині приміщень та зовні будь-яким хімічним, фізичним або біологічним агентом, який змінює природні характеристики атмосфери. За даними ВООЗ, найпоширенішими джерелами забруднення повітря є побутові пристрої для спалювання, автотранспорт, промислові об’єкти та лісові пожежі. Активна вирубка лісів, урбанізація та зменшення кількості і площ зелених насаджень також має вплив на погіршення якості повітря.

Забруднення повітря є однією з найсерйозніших екологічних загроз здоров'ю людини. У 2018 році Всесвітня організація охорони здоров’я визнала забруднення атмосферного повітря фактором ризику неінфекційних захворювань (поряд з такими факторами ризику, як вживання тютюну та алкоголю, нездорове харчування та недостатня фізична активність).

Різні джерела забруднення призводять до різних комбінацій забруднюючих речовин у повітрі. Відповідно до підходів ВООЗ, серед загальних індикаторів якості та безпечності для оцінки якості повітря застосовують п’ять типів забрудників.

Тверді частки (ТЧ)

Концентрація твердих часток часто використовується як непрямий показник рівня забруднення повітря. Існують переконливі свідчення, що наявність у повітрі твердих часток негативно впливає на здоров'я людини. Основними компонентами зважених часток є сульфати, нітрати, аміак, хлорид натрію, сажа, мінеральний пил та вода. 

ТЧ можуть мати різний розмір, який, як правило, визначається їх аеродинамічним діаметром. PM_2,5 і PM₁₀ найбільш поширені в нормативній базі і вагомі у впливі на здоров'я.

Джерела найбільших часток, які називаються грубими частками (діаметром від 2,5 мкм до 10 мкм), в основному складаються з пилку, морських бризок і вітрового пилу від ерозії, сільськогосподарських угідь, доріг і гірничих робіт. Дрібніші частинки (діаметром до PM 2,5 мкм) утворюються при спалюванні палива в енергетичних установках, у певних видах промисловості чи при використанні транспортних засобів. 

Ризики для здоров'я, пов'язані з твердими частками діаметром від 2,5 до 10 мікрон (PM₁₀  і PM_2,5), особливо добре задокументовані. ТЧ здатні проникати глибоко в легені і потрапляти в кровотік, викликаючи серцево-судинні (ішемічна хвороба серця), цереброваскулярні (інсульт) і респіраторні хвороби. Як тривалий, так і короткочасний вплив твердих частинок пов’язаний із захворюваністю та смертністю від серцево-судинних і респіраторних захворювань. Довгостроковий вплив також пов’язують із несприятливими перинатальними наслідками та раком легенів. 

Чадний газ, або окис вуглецю (CO)

Чадний газ, або окис вуглецю, є безбарвним токсичним газом без запаху і смаку, що утворюється при неповному згорянні вуглецевих видів палива, таких як деревина, бензин, деревне вугілля, природний газ. Основним джерелом оксиду вуглецю в повітрі є автотранспорт.

Окис вуглецю проходить через тканини легень і потрапляє в кров, ускладнюючи зв’язування клітин організму з киснем, в результаті чого тканини та клітини зазнають пошкодження. Вплив чадного газу може спричинити утруднене дихання, виснаження, запаморочення та мати інші грипоподібні симптоми. Вплив високого рівня чадного газу може бути смертельним.

Озон (O₃)

Приземний озон (не слід плутати з озоном у верхніх шарах атмосфери) є однією з основних складових фотохімічного смогу та утворюється внаслідок реакції з газами на сонячному світлі. Також озон може вироблятися побутовим обладнанням, таким як портативні очищувачі повітря.  

Вплив надмірної кількості озону може спричинити проблеми з диханням, спровокувати астму, погіршити функцію легенів і призвести до їх захворювань.   

Діоксид азоту (NO₂)

NO₂ – червонувато-коричневий газ, який зазвичай виділяється при спалюванні палива на транспорті та в промисловості. Діоксид азоту тісно пов’язаний з астмою та іншими респіраторними захворюваннями.

Двоокис сірки (SO₂)

SO₂ - безбарвний газ з різким запахом. Він утворюється при спалюванні викопних видів палива (вугілля та нафти) або при плавленні мінеральних руд, що містять сірку. Двоокис сірки може провокувати розвиток астми та її ускладнення.

Окрім згаданих вище основних типів забрудників, існують і інші – такі, як леткі органічні сполуки (формальдегіду, бензолу, акролеїну тощо), сполуки «важких металів» (свинцю, кобальту, нікелю, міді, кадмію, ртуті, тощо), сполуки сірки (меркаптану, сірководню), стійкі високо токсичні органічні сполуки та різноманітні одоранти.

Розуміння концентрацій та принципів дії кожного забрудника (а також їх сумішей) є вирішальним для попередження та пом’якшення наслідків їх впливу на здоров’я населення.

З 1987 року Всесвітня організація охорони здоров’я періодично випускає Глобальні рекомендації щодо якості повітря, в яких представлено граничні значення концентрації основних забрудників повітря, що становлять загрозу для здоров’я людини. Останнє оновлення рекомендацій було зроблено у 2021 році.

У 2019 р. 99% населення світу проживало в районах, де рівень забруднення повітря перевищував значення, встановлені в рекомендаціях ВООЗ щодо якості повітря.

Сукупна дія забруднення повітря зовні та всередині житлових приміщень є фактором передчасної смерті 6,7 млн ​​осіб на рік.

Згідно з оцінками, у 2019 р. забруднення атмосферного повітря (повітря поза приміщеннями) спричинило передчасну смерть 4,2 млн осіб у всьому світі. Близько 89% цих випадків мали місце у країнах з низьким або середнім рівнем доходу, де забруднення повітря часто стає основною причиною передчасної смертності, порівняно з іншими факторами ризику. За результатами оцінки, у світовому розрізі смертність, спричинена забрудненням атмосферного повітря, була на другому місці  (Рис. 1 та Рис. 2). 

За оцінками ВООЗ, у 2019 р. близько 68% випадків передчасної смерті, зумовленої забрудненням атмосферного повітря, відбулися внаслідок ішемічної хвороби серця та інсульту, 14% – внаслідок хронічної обструктивної хвороби легень, 14% – внаслідок гострих інфекцій нижніх дихальних шляхів.

Джерело даних: IHME, Global Burden of Disease (2024)

*Забруднення повітря зовні та всередині приміщення

За оціночними даними, в Україні частка смертей, спричинених забрудненням повітря, зменшилася майже удвічі за останні тридцять років і у 2021 році становила 7,8%. Стандартизована за віком кількість смертей від усіх причин, пов’язаних із забрудненням повітря, становить в Україні 78,6 на 100 000 осіб (2021 рік) – Рис. 3. Тенденція скорочення рівня смертності, пов’язаної із забрудненням повітря, спостерігається в усьому світі та була характерною для України до 2021 року. З початком повномасштабної війни у 2022 році якість повітря в Україні погіршилася (особливо в деяких регіонах), що може бути пов’язано з активними бойовими діями та використанням дизельних генераторів через відключення електроенергії.

Жителі країн з низьким або середнім рівнем доходу несуть непропорційний тягар хвороб, спричинених забрудненням атмосферного повітря: на ці райони припадає 89% випадків передчасної смерті. Найбільший тягар хвороб відзначається у країнах Південно-Східної Азії та Західної частини Тихого океану. 

Відповідно до результатів аналізу, найбільший тягар спричиняє забруднення атмосферного повітря твердими частками (РМ_2,5), що стає основною причиною захворювань. Саме тому часто розрахунки впливу забруднення повітря на здоров’я та економічні втрати розраховують саме для цього типу забрудника.

Окрім високого рівня смертності, забруднення повітря є одним із вагомих факторів інвалідизації населення через виникнення і розвиток хвороб (легеневі хвороби, онкологія тощо). За даними Інституту показників та оцінки здоров’я (IHME), у 2021 році забруднення повітря твердими частками було провідним фактором ризику, за яким показник DALY (роки здорового життя, втрачені через передчасну смертність та інвалідність) становив 120 млн. 

Забруднення повітря впливає на економіку багатьма способами, а саме:

• підвищує ризик розвитку таких захворювань, як астма, діабет, інсульт та хронічні  респіраторні захворювання, а також ризик ускладнень для людей, які вже живуть з хронічними хворобами;
• спричиняє зниження працездатності та збільшення кількості лікарняних;
• призводить до збільшення витрат на охорону здоров'я;
• для дітей зростає ризик розвитку астми та її ускладнень, інших видів хронічних захворювань;
• може бути причиною передчасних пологів, що має вплив як на здоров’я матерів та немовлят, так і на якість їх подальшого життя, а відтак, спричиняє додаткові витрати для системи охорони здоров’я.

За оцінками Світового Банку, щорічні втрати світової економіки, пов’язані із впливом забруднення повітря, становлять близько 8,1 трильйона доларів США, що еквівалентно 6,1% світового ВВП.

Якість повітря тісно пов’язана з кліматом та екосистемами в усьому світі. Багато чинників забруднення повітря (наприклад, спалювання викопного палива) також є джерелами викидів парникових газів. Таким чином, політика щодо зменшення забруднення повітря є виграшною як  для здоров’я, зменшуючи тягар хвороб, пов’язаних із забрудненням повітря, так і для клімату, сприяючи коротко- та довгостроковому пом’якшенню наслідків його зміни.

Більшість джерел забруднення атмосферного повітря не можуть контролювати окремі люди, внаслідок чого необхідні консолідовані дії з боку міжнародних, національних, регіональних та місцевих органів влади, підприємців, експертів, НУО тощо у таких секторах, як енергетика, транспорт, видалення відходів, міське планування та сільське господарство. 

Питання профілактики забруднення повітря включено до Цілей сталого розвитку. Чисте повітря має значний позитивний вплив на декілька цілей, безпосередньо сприяючи досягненню Цілі сталого розвитку (ЦСР) 3 (Міцне здоров’я), що також дозволить підвищити продуктивність праці та економічного зростання (ЦСР 8) та якість освіти (ЦСР 4).

Побудова сталих міст і громад (ЦСР 11), серед іншого, має на меті знизити рівні забруднення твердими частинками. Зокрема, ЦСР 11.6.2 «Концентрація дрібних твердих часток (РМ_2,5)» спрямована на зменшення негативного впливу міст на навколишнє середовище та здоров’я людей, зокрема, приділяючи особливу увагу якості повітря та поводженню з міськими та іншими відходами. Досягнення загального доступу до сталої енергії (ЦСР 7) передбачає відмову від брудних видів палива, які спричиняють забруднення повітря як зовнішнього, так і внутрішнього (домогосподарства). 

Найвразливіші люди та спільноти – діти, жінки та люди похилого віку – зазвичай найбільше страждають від забруднення повітря, тому політика та заходи щодо покращення якості повітря також можуть сприяти зменшенню нерівності (ЦСР 10), у тому числі – гендерної (ЦСР 5).

Оскільки як забруднення повітря, так і зміна клімату в основному викликані спалюванням викопного палива, дії щодо очищення повітря також часто є діями щодо клімату (ЦСР 13). Рішення щодо покращення якості повітря, такі як перехід на відновлювальну енергію, зниження викидів транспорту тощо, також допоможуть вирішити надзвичайну кліматичну ситуацію.

Зменшення забруднення повітря, пов’язане з відповідальним виробництвом і споживанням, має вирішальне значення для досягнення ЦСР 12, включаючи скорочення викидів від транспорту, спалювання відходів і роботи промисловості. Чисте повітря також може сприяти досягненню ЦСР 15, оскільки забруднення повітря може завдати шкоди екосистемам і біорізноманіттю, включаючи рослин, тварин і мікроорганізми. 

Тому профілактика забруднення повітря потребує міжсекторального підходу та є важливою як для суспільства, так і для планети загалом.

ВООЗ наводить багато прикладів успішних політик та заходів щодо зниження забруднення повітря. Серед них можна назвати такі:

• у промисловості: впровадження чистих технологій, що сприяють зменшенню викидів в атмосферу на промислових підприємствах; вдосконалення систем видалення міських та сільськогосподарських відходів, включаючи вловлювання метану, що утворюється на об'єктах утилізації відходів, як альтернативи його спалюванню (для використання як біогаз);
• в енергетиці: забезпечення доступу до недорогих джерел енергії у побуті для приготування їжі, опалення та освітлення;
• на транспорті: перехід на екологічно чисті засоби виробництва енергії; пріоритетний розвиток швидкісного міського транспорту, пішохідного та велосипедного руху у містах, а також залізничних міжміських вантажних та пасажирських перевезень; перехід на більш чисті дизельні двигуни для великовантажних автомобілів, використання автомобілів з низьким рівнем викидів, а також чистіших видів палива, включаючи пальне зі зниженим вмістом сірки;
• у міському плануванні: підвищення енергоефективності будівель, озеленення міст;
• в електроенергетиці: ширше використання видів палива з низьким рівнем викидів та відновлюваних джерел енергії (енергія сонця, вітру чи гідроенергія); комбінована генерація тепла та електроенергії, розподілене вироблення енергії (наприклад, маломасштабні мережі електропостачання та розміщення сонячних батарей на покрівлі будинків);
• у сфері видалення муніципальних і сільськогосподарських відходів: стратегії скорочення відходів, сортування відходів, їх утилізації та повторного використання або переробки, запровадження удосконалених методів видалення біологічних відходів (анаеробне розкладання відходів для виробництва біогазу);
• в галузі охорони здоров'я: сектор охорони здоров'я може продемонструвати лідерство на громадському рівні, а також покращити надання медичних послуг.

Напередодні другої Глобальної конференції ВООЗ із забруднення повітря та охорони здоров’я (березень 2025 року) експерти та представники фахової спільноти охорони здоров’я закликали уряди, світових лідерів, осіб, які приймають рішення, та приватний сектор взяти на себе зобов’язання вжити рішучих і сміливих дій, щоб забезпечити чисте повітря для всіх. Запропоновано вжити таких заходів:

1. запровадити жорсткі заходи для припинення забруднення повітря, скорочення викидів забрудників та швидко досягти повного впровадження Глобальних рекомендацій ВООЗ щодо якості повітря;
2. забезпечити справедливий і всеосяжний перехід до чистої енергії та поступову відмову від використання викопного палива у справедливий та ефективний спосіб;
3. посилити заходи щодо чистого повітря, кращого моніторингу та спостереження, а також інституційного потенціалу для обмеження забруднення повітря та пом'якшення зміни клімату;
4. збільшити національне та міжнародне фінансування, щоб зробити чисте повітря пріоритетом у глобальній та національних програмах охорони здоров'я та політичних програмах урядів усіх країн;
5. створити міжгалузеві робочі групи з навичками та спроможністю розробляти і впроваджувати політику боротьби із забрудненням повітря, зосереджуючись на безперервному підвищенні обізнаності, навчанні, дослідженнях та обміні передовими методами охорони здоров’я, особливо в найбільш постраждалих країнах.

При цьому експертна спільнота зобов’язується показувати приклад шляхом: 

• підвищення обізнаності про вплив забруднення повітря на здоров’я та його зв’язок зі зміною клімату серед усіх працівників охорони здоров’я, пацієнтів і широкої громадськості разом із ефективними заходами для зменшення викидів та впливу; 
• інтеграції питання забруднення повітря в навчальні програми охорони здоров'я, програми безперервної освіти, а також професійну практику та рекомендації;
• заохочення працівників охорони здоров’я впливати на політику та ініціативи щодо якості повітря таким чином, щоб пріоритети віддавалися пацієнтам, громадському здоров’ю та системам охорони здоров’я;
• налагодження співпраці між організаціями охорони здоров’я та організаціями в інших секторах для підтримки заходів щодо чистого повітря.