Робота на рівні громад сприяє здоровому способу життя, допомагає у профілактиці хронічних захворювань та приносить величезну користь для здоров’я великої кількості людей.
Здоровою є та громада, в якій місцеві стейкхолдери з різних сфер працюють разом для профілактики захворювань і для того, щоб людям був доступніший здоровий вибір. Зазвичай, здорові громади:
- підтримують високий рівень вакцинації, що захищає від інфекційних захворювань;
- мають легкий доступ до медичних послуг;
- створюють умови для здорового способу життя вдома, на роботі та у школі (часто це також означає легкий та безпечний доступ до прогулянок пішки, їзди на велосипеді, гри та відпочинку в парках чи громадських просторах);
- забезпечують доступ до здорових продуктів харчування;
- створюють ресурси для підтримки психічного здоров’я.
Громади, які уважні до проблем громадського здоров’я, намагаються зменшувати нерівність серед своїх мешканців у питаннях здоров’я, розуміючи, що люди в громаді мають різні місця проживання, соціальний статус, етнічне походження, дохід та інші фактори, які впливають на здоров’я.
Тоді як не існує єдиної «формули» створення здорової громади, «підхід здорових громад» базується на такому керівному принципі: громади самі визначають своє бажане бачення майбутнього. Тому, їм необхідно розробляти свій план дій для покращення життя мешканців, і цей план має базуватися на характеристиках громади, її потребах та наявних ресурсах.
Позитивний вплив на здоров’я населення можна досягти завдяки реалізації активностей, які сприяють здоров’ю та добробуту, а таких на рівні громади багато. Життя громади, соціальна згуртованість та вплив на ухвалення місцевих рішень — це все робить важливий внесок у здоров’я та добробут населення.
«Підхід здорових громад» враховує соціальні, економічні, екологічні та фізичні фактори, які впливають на здоров’я індивідів і громади загалом. Він базується на п’яти стратегіях, які будують поточну спроможність громади покращувати здоров’я та добробут населення:
- залучення громади;
- політичні зобов’язання;
- здорова публічна політика;
- мультисекторальна співпраця;
- розвиток громади на основі наявних активів.
Підхід здорових громад закликає до колективних дій, в яких всі сектори: місцева адміністрація, охорона здоров’я, неурядові організації та неофіційні групи, населення загалом і кожна людина окремо – працюють разом для спільної мети.
Люди не можуть досягнути повного потенціалу для здоров’я – фізичного, соціального та психічного якщо вони не беруть участь в прийнятті рішень, які стосуються їхнього благополуччя. Для досягнення місцевих завдань щодо покращення здоров’я важливим є залучення та участь спільнот. Існують докази, які свідчать що побудова потенціалу та залучення індивідуумів вже сприяє промоції здоров’я.
Спільноти, які допомагають всім громадянам грати повноцінну та корисну роль в соціальному економічній та культурному житті будуть більш здоровими аніж ті, де люди стикаються з недостатньою безпекою, виключенням та злиднями.
У здоровій громаді усі сектори, включно з керівництвом громади, охороною здоров’я, бізнесом, освітою, громадськими службами та волонтерським сектором, працюють разом, щоб підтримувати здоров’я та благополуччя населення.
Місцеві органи влади відіграють ключову роль у створенні здорових громад, але вони не можуть справлятися з цією роллю поодинці. Підхід здорових громад не вимагає від місцевих органів влади брати на себе відповідальність за речі, які підпадають під юрисдикцію інших органів влади. Натомість він вимагає від обраних на місцевому рівні посадових осіб переконатися, що їхні рішення відображають інклюзивний, спільний підхід до побудови життєстійких громад, які сприяють здоров’ю на багатьох рівнях.
Попри те, що створення здорової громади є більш масштабним завданням, ніж може виконати місцева влада самотужки, саме роль місцевої влади є центральною в усьому процесі. Політична прихильність високого рівня (з боку мерів, керівників громад і рад) є центральною частиною руху здорових громад у всьому світі.
«Здорова державна політика» означає розробку політики в секторах, не пов’язаних зі здоров’ям, таких як транспортна чи продовольча політика, яка спрямована на покращення здоров’я населення. Здорова державна політика є особливо важливою на місцевому рівні, тому що багато впливів на наше здоров’я — варіанти транспорту, дизайн громади, можливості відпочинку та доступ до вибору здорової їжі — відбуваються в громадах, де ми живемо, працюємо та проводимо вільний час.
Здорова державна політика спрямована на створення сприятливого середовища, яке дозволить людям жити здоровим життям, робити здоровий вибір і змінювати соціальне та фізичне середовище.
Посадовці та персонал можуть продемонструвати свою відданість здоровій громаді, забезпечуючи лідерство та приймаючи рішення, які враховують здоров’я та добробут у політичних рішеннях і плануванні, а також у типі партнерства, яке розвивається та підтримується.
Підхід до розвитку громади, який базується на наявних активах, надає можливість як окремим особам, так і громадам, зосереджуючись на їх сильних сторонах та навичках, знаннях і активах. Традиційні підходи до таких проблем, як бідність, безпритульність тощо, як правило, зосереджуються на недоліках у громадах — речах, які не працюють. В «підході орієнтованому на потреби», експерти приходять з поза меж спільноти, щоб пропонувати втручання. Але на практиці це не завжди спрацьовує.
Навпаки, підхід, що базується на активах (наявних ресурсах і сильних сторонах), допомагає громадам використовувати власні сили, знання та навички для розробки власних рішень. Підтримка ззовні спільноти все ще може надаватися, але громади самостійно визначають курс дій та приймають рішення.
Почати роботу у сфері профілактики НІЗ на рівні громади варто з оцінки ситуації, під час якої вивчається статистика щодо захворюваності та смертності від неінфекційних захворювань, поширеності факторів ризику, наявних програм, які покращують здоров’я населення тощо. Для того, щоб оцінка ситуації була комплексною, для її проведення потрібно залучати населення. Це можна робити шляхом опитування, громадських обговорень, аналізу та представлення інформації в місцевих соціальних мережах тощо. Проводиться також аналіз наявних ресурсів та можливостей для покращення здоров’я.
Щоб дізнатися, чи є громада здоровою, варто проаналізувати:
- доступність та якість пішохідних зон;
- доступність та якість велосипедних доріжок та місць для паркування велосипедів;
- доступність зон та приміщень для фізичної активності на вулиці та в приміщенні;
- доступ до чистої питної води;
- доступність якісних і здорових харчових продуктів;
- дотримання заборони куріння в громадських місцях;
- наявність ефективного моніторингу продажу тютюнових виробів та алкогольних напоїв неповнолітнім;
- дотримання заборони продажу алкоголю в нічні години;
- доступність та якість медичної допомоги;
- доступність та якість допомоги у сфері психічного здоров’я;
- наявність клубів та гуртків за інтересами для людей різного віку – для занять спортом, фізичної активності, спілкування тощо;
- наявність місцевих програм у сфері громадського здоров’я;
- інклюзивність та дружнє ставлення до дитини.
Щоб здоров’я населення стало пріоритетом для всіх релевантних організацій варто організувати зустріч представників різних сфер:
- місцевого самоуправління,
- освіти,
- медицини,
- культури,
- соціальної сфери,
- спорту та туризму,
- неурядових організацій,
- місцевого бізнесу
та обговорити з ними результати оцінки ситуації, визначити пріоритети.
Наступним кроком може бути прийняття органом місцевого самоврядування рішення про формування робочої групи, яка буде займатися розробкою та впровадженням проєкту, або програми з профілактики неінфекційних захворювань та промоції здоров’я.
В залежності від того, планується короткий проєкт чи більш тривала програма, приймається рішення стосовно наявних і необхідних ресурсів які можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми, які можна знайти в громаді.
Будь-який проєкт чи програма починається з визначення цільової аудиторії, цілей та завдань, активностей, які допомагають вирішити проблеми, призначення відповідальних за реалізацію та планування необхідного бюджету. Якщо громада ніколи не впроваджувала проєкт, який запланувала, рекомендується почати з невеликого пілота, а після проведення оцінки, яка доведе ефективність, приймати рішення щодо поширення успішної практики. Дізнатися більше про розробку і можливості програм з громадського здоров’я можна з операційного посібника «Розробка та фінансування регіональних і місцевих програм громадського здоров’я»
Важливо ділитися досвідом та досягненнями не тільки в межах своєї громади, а й з іншими громадами України, використовуючи можливості поширення досвіду на регіональних та національних подіях і зустрічах.
Програми будуть більш сталими і життєстійкими, якщо в стратегічних планах розвитку громади з’являться напрямки та активності у сфері профілактики та контролю НІЗ.
Приклади успішних проєктів щодо профілактики НІЗ, що були реалізовані громадами-партнерами україно-швейцарського проєкту “Діємо для здоров’я”
Козельщинська громада Полтавської області
Лубенська громада Полтавської області
Полтавська громада Полтавської області
Покровська громада Дніпропетровської області
Дядьковицька громада Рівненської області
