Вживання тютюну як фактор ризику НІЗ

Вживання тютюну є одним із головних факторів ризику серцево-судинних захворювань, хронічних респіраторних захворювань, цукрового діабету та онкологічних захворювань, які є основною причиною смертності та втрати здорових років життя. У разі раку трахеї, бронхів і легенів тютюн є основною причиною смерті майже в 90% випадків. 

Вживання тютюну заведено називати шкідливою звичкою. Хоча, насправді, це не звичка, а залежність, насамперед, фізична. Залежність викликає нікотин, що міститься в тютюні. При надходженні до організму він запускає фізіологічні процеси, що призводять до вироблення дофаміну (одного із «гормонів щастя»). Коли рівень дофаміну падає, виникає бажання викурити наступну сигарету або вжити чергову порцію тютюну. Цей процес циклічний; він призводить до того, що людина потрапляє на гачок. Будь-які спроби зіскочити з нього супроводжуються так званим синдромом відміни або нікотиновою ломкою, впоратися з якою можливо, але складно. Саме тому, відсоток людей, які кидають курити, такий невеликий. За даними Глобального опитування дорослих (GATS) щодо вживання тютюну, близько 40% курців намагалися кинути курити протягом останніх 12 місяців, однак лише 1,2% вдалося це зробити (кинули і не курять шість місяців та довше). До речі, 95% дорослих українців свідомі того, що куріння може викликати серйозні хвороби, однак продовжують курити. 

Варто зауважити, що відповідно до оновленого Міжнародного класифікатора хвороб (МКХ-11), під кодом 6С4А включено захворювання «Розлади, викликані вживанням нікотину». Професійна лікарська спільнота вже давно говорить про те, що вживання тютюну – це хвороба, яка потребує лікування.

За оцінками, 1,3 млрд людей у ​​всьому світі вживають тютюнові вироби, 80% з них проживають у країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Щороку у світі понад 8 млн людей помирають через хвороби, спричинені курінням; 1,3 млн з них - пасивні курці. Майже половина всіх дітей дихають повітрям, забрудненим тютюновим димом, а 65 тис. дітей щороку помирають через хвороби, пов'язані з пасивним курінням.  

Попри те, що загалом поширеність куріння у світі знизилася (з 22,7% у 2007 році до 17% у 2021 році), загальна кількість курців залишається високою через зростання чисельності населення. У 2019 році в усьому світі щонайменше 940 млн чоловіків і 193 млн жінок віком від 15 років були курцями. 

Лише у 2019 році вживання тютюну стало причиною понад 8,67 млн смертей у всьому світі (6,53 млн дорослих чоловіків, 2,14 млн дорослих жінок). Більшість цих смертей (7,37 млн) були пов’язані безпосередньо з курінням, а ще 1,3 млн смертей - з пасивним курінням. Попри те, що в країнах з високим індексом людського розвитку (ІЛР) спостерігається зниження поширеності куріння, смертність, пов’язана з тютюном, все ще є значною в країнах з високим ІЛР через відставання в кілька десятиліть між змінами в поширеності куріння та змінами в рівнях смертності, пов’язаної з ним. У 2019 році майже половина всіх смертей, пов’язаних із курінням, припала на країни з високим ІЛР. 

У всьому світі використовуються різноманітні тютюнові вироби, зокрема сигарети, тютюн для люльки, сигари, сигарили, тютюн з підігрівом, тютюн для самокруток, тютюн для люльок, біді, кретек і бездимні тютюнові вироби. Куріння сигарет є найпоширенішою формою вживання тютюну, але й усі інші форми його вживання також є шкідливими.

Вживання тютюну в Україні лишається серйозною проблемою попри те, що протягом останніх років було впроваджено досить ефективну антитютюнову політику, яка призвела до значного зменшення кількості курців. 

Так, додатково до чинного законодавства, що вводило заборону на рекламу тютюну та куріння у громадських місцях, обмежувало доступність тютюнових виробів та підвищувало на них податки, наприкінці 2022 року було ухвалено комплексний антитютюновий закон, який:

• заборонив ароматизовані сигарети і тютюн для самокруток;
• повністю заборонив рекламу та стимулювання продажу пристроїв для споживання тютюнових виробів, електронних сигарет, а також тютюнових виробів для нагрівання;
• запровадив нові норми маркування сигаретних пачок – було оновлено картинки та збільшено розмір медичного попередження на пачці до 65% її площі;
• розширив перелік громадських місць, в яких заборонено курити. 

Розроблено та планується до затвердження Порядок подання інформації про інгредієнти тютюнових виробів та викиди. Забезпечено державний нагляд (контроль) у сфері законодавства про заходи щодо попередження і зменшення вживання тютюнових виробів та їхнього шкідливого впливу на здоров’я населення на період воєнного стану, зокрема й за скаргами фізичних осіб.

З метою надання допомоги з відмови від куріння забезпечено роботу сервісу «Я кидаю курити!» (https://stopsmoking.org.ua/), посилання на який розміщується на кожній пачці сигарет.

Але незважаючи на комплексні дії у сфері скорочення вживання тютюну, з початком війни, попри продовження антитютюнових ініціатив, кількість курців традиційних тютюнових виробів зросла на 5% (за даними опитування Healthy Initiatives).

У 2024 році громадська організація «Життя» разом з дослідниками Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) презентувала результати всеукраїнського опитування «Вживання тютюнових і нікотинових виробів та ставлення до антитютюнових заходів», проведеного в листопаді - грудні 2023 року в межах регулярного «Омнібусу».

За даними опитування, на сьогодні в Україні 30% населення вживають тютюнові або нікотинові вироби: 43% чоловіків та 20% жінок. Щоденними курцями є 24,5% українців (36% чоловіків, 15% жінок). Є тенденція до зростання споживання тютюнових та нікотинових виробів серед жіночого населення — у 2019 році 9,8% українок вживали тютюн та нікотин, на сьогодні — 14,8% (дані обох опитувань не можна порівнювати безпосередньо, оскільки під час дослідження були використані різні методики, та все ж тенденцію можна відслідкувати). Серед молодих жінок віком 18 - 29 років ця цифра вдвічі вища — 28,4%. Тобто на сьогодні фактично кожна третя дівчина є залежною від нікотину. Також слід відзначити, що поширеність нових тютюнових і нікотинових виробів, як-от: електронні сигарети (3,3%), ТВЕН (3,0%) та кальян (2,6%) недуже висока, хоча спостерігається тенденція до зростання кількості користувачів цих виробів, зважаючи на агресивну рекламу та міфи про те, що вони є безпечнішими, ніж сигарети. Дані щодо припинення куріння показали, що 63,1% курців планують кинути курити, а 16,4% висловились про необхідність професійної допомоги (ЦГЗ, 2023)

Ці дані відображають динаміку змін в курінні серед дорослого населення України, підкреслюючи важливість продовження та посилення антитютюнових заходів.

Куріння має численні шкідливі наслідки для організму і впливає на різні органи та системи. 

На сьогодні відомо, що в сигаретному димі міститься близько 7 тис. хімічних сполук, 250 з яких є токсичними, а 69 можуть викликати онкологічні захворювання. Тютюновий дим впливає практично на всі системи та органи людини і є особливо небезпечним для організму дітей, вагітних жінок та людей з хронічними захворюваннями. Доведено, що безпечної дози тютюнового диму не існує. Будь-яка доза, що потрапляє до організму шляхом куріння або вдихання вторинного тютюнового диму може стати критичною, спровокувавши розвиток неінфекційних захворювань таких, як серцево-судинні, респіраторні, онкологічні тощо

Усі негативні наслідки для здоров’я можна пояснити найперше впливом нікотину. Але вони значно посилюються іншими сполуками, що зазвичай містяться в тютюнових виробах, як-от: смола, чадний газ, толуол або будь-яка з інших 7 тис. хімічних сполук, що містяться в тютюновому димі.

Нікотин є однією з найтоксичніших отрут, яка має швидкий початок дії. При тяжкому отруєнні спостерігаються тремтіння, прострація, ціаноз, задишка, судоми, прогресування до колапсу та коми. Смерть може настати від паралічу дихальних м’язів та/або центральної дихальної недостатності.

Куріння сигарет шкодить кожному органу тіла та спричиняє багато різних захворювань і хвороб, а саме:

• хвороби дихальних шляхів;
• онкологічні захворювання різних частин тіла та органів;
• коронарну хворобу серця, інфаркти та інсульти;
• захворювання судин, аневризму аорти;
• остеопорози;
• катаракту та сліпоту;
• пародонтози;
• безпліддя та імпотенцію.

Особливо небезпечно курити під час вагітності та за наявності хронічних захворювань. Куріння загострює перебіг хвороб, може погіршувати результати хірургічних втручань та уповільнює процес реабілітації. Не лише активне куріння спричиняє захворювання. Пасивні курці (які вдихають тютюновий дим поряд із курцем) також ризикують отримати одну з вищезазначених хвороб. Пасивне куріння є особливо небезпечним для дітей.

Відмова від куріння має важливе значення для зменшення цих ризиків для покращення загального здоров’я та самопочуття. Медичні працівники відіграють вирішальну роль у навчанні та підтримці людей в їхніх зусиллях кинути курити та вести здоровий спосіб життя. За належної обізнаності й допомоги люди можуть змінити свій спосіб життя та зменшити шкідливий вплив куріння на організм.

Економічні втрати від вживання тютюну є значними не лише з погляду витрат на охорону здоров’я для лікування пов’язаних з ним хвороб, а й з погляду втрати людського капіталу через асоційовані з тютюном захворюваність і передчасну смертність. Вживання тютюну також є зазвичай пов’язаним з бідністю (поширеність куріння вища серед біднішого населення), воно може стати тягарем для домогосподарств, в яких є курець чи курці. 

Щороку світова економіка втрачає понад 1,4 трлн доларів через проблеми, пов’язані із вживанням тютюну. Для України ці втрати складають близько 3,2% ВВП, або понад 4,5 млрд доларів у 2018 році. Якщо порівняти цю суму із надходженнями до бюджету від податків на тютюнові вироби в тому ж році, то вони становлять 1,8 млрд доларів.

Двадцять років тому Американське товариство клінічної онкології (ASCO) закликало до викорінення тютюнокуріння як явища в межах ширшої боротьби з хворобами та смертями, пов’язаними з курінням, які вони назвали головною загрозою громадському здоров’ю у світі. Експерти підрахували, що захворювання, пов’язані з курінням, були причиною 100 млн смертей у минулому столітті, а в цьому столітті це число становитиме 1 млрд, якщо кількість курців продовжить зростати, як прогнозується.

Запобігання вживанню тютюну є важливою проблемою громадського здоров’я. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) зайняла рішучу позицію проти тютюнової промисловості, визнаючи її шкідливий вплив на людей і суспільство загалом. Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ) є ключовим міжнародним договором, спрямованим на зменшення споживання тютюну та його негативних наслідків.

Однією з ключових ініціатив ВООЗ у боротьбі з курінням є програма MPOWER, яка складається з шести науково обґрунтованих заходів щодо зменшення споживання тютюну.  

• Моніторинг вживання тютюну та профілактичних заходів. Ефективний моніторинг дозволяє відслідковувати масштаби та характер тютюнової епідемії і збирати дані, необхідні для вироблення заходів політики, оптимальних для місцевого контексту. Майже половина населення Землі регулярно проходить опитування про споживання тютюну під час національних репрезентативних опитувань дорослих та підлітків.
• Захист людей від вживання тютюну. Вторинний тютюновий дим - це дим, яким наповнено повітря в ресторанах, офісних приміщеннях, житлових будинках та інших закритих приміщеннях, де люди курять тютюнові вироби. Безпечного рівня вторинного тютюнового диму немає. Він є причиною тяжких серцево-судинних та респіраторних захворювань, зокрема ішемічної хвороби серця та раку легень, і щороку викликає 1,3 млн випадків передчасної смерті.
• Надання допомоги у відмові від вживання тютюну. Більшість людей, які вживають тютюн і знають про його шкоду, хотіли б кинути курити. Консультування та фармакологічні засоби можуть більш ніж удвічі підвищити шанси на успішну відмову від тютюну. Національні комплексні послуги з допомоги у відмові від куріння з повним або частковим покриттям витрат існують лише у 32 країнах, де загалом проживає близько третини населення планети.

• Попередження про небезпеки, пов’язані з тютюном. Антитютюнові кампанії в засобах масової інформації та графічні попередження про шкоду тютюну запобігають залученню дітей та представників інших уразливих груп населення до вживання тютюну та збільшують кількість людей, які відмовляються від нього. У 103 країнах, в яких загалом проживає більш ніж половина світового населення, вжито заходів у галузі дизайну та розміщення графічних попереджень про шкоду тютюну, що відповідають передовій практиці. Зокрема це стосується наявності великих (50% і більше від площі основної поверхні упаковки тютюнових виробів) графічних попереджень про шкоду здоров'ю місцевою мовою. У 36 країнах, в яких проживає загалом 1,5 млрд осіб, за останні два роки було проведено хоча б одну масштабну антитютюнову кампанію в засобах масової інформації. 
• Контроль за дотриманням законодавства про заборону реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів. Реклама та спонсорство тютюнових виробів підвищують та підтримують показники споживання тютюну, ефективно залучають нових споживачів та перешкоджають відмові від його вживання. У третині країн світу (у 66 країнах), в яких проживає чверть світового населення, діє повна заборона на всі види реклами та спонсорства тютюнових виробів. Окремий напрям роботи – заборона реклами тютюну/ виставлення тютюнових пачок у місцях продажу.
• Підвищення податків на тютюнові вироби. Податки на тютюнові вироби є економічно ефективним способом скорочення вживання тютюну, особливо серед молоді та груп населення з низьким рівнем доходів. Подорожчання тютюнових виробів на 10% призводить до зниження споживання тютюну приблизно на 4% у країнах з високим рівнем доходу та на 5% - із низьким та середнім рівнем доходу. Багато країн, зокрема й Україна, запроваджують оподаткування тютюнових виробів. Лише у 41 країні, де загалом проживає 12% світового населення, частка податків у роздрібній ціні тютюнових виробів становить не менш ніж 75%.

Запобігання курінню має важливе значення для зменшення тягаря НІЗ та покращення результатів у сфері громадського здоров’я. Впроваджуючи науково-обґрунтовані заходи, як-от програма MPOWER і найкращі практики ВООЗ, країни можуть ефективно скоротити споживання тютюну та захистити своє населення від шкідливих наслідків куріння. Для урядів надзвичайно важливо визначити пріоритети політики боротьби з тютюном і працювати над створенням світу, вільного від тютюнового диму, для майбутніх поколінь.