Що таке онкологічні захворювання та їх особливості?

Онкологічні захворювання включають в себе групу хвороб, які характеризуються неконтрольованим ростом та поширенням атипових клітин. Якщо цей процес не зупинити, він може призвести до метастазування — поширення ракових клітин до інших частин тіла через кровоносну та лімфатичну системи. Специфіка онкологічних захворювань полягає в їхній здатності уникати природних механізмів апоптозу (запрограмованої клітинної смерті), стимулювати ангіогенез (утворення нових кровоносних судин) та інвазію (проникнення) в навколишні тканини.

За даними ВООЗ, у 2020 році на рак захворіло приблизно 19,3 млн людей (серед них – 400 тис. дітей), і близько 10 млн людей померли від цього захворювання.

У 2020 році найпоширенішою локалізацією раку (нові випадки) були:

• молочна залоза (2,26 млн випадків);
• легені (2,21 млн випадків);
• товста і пряма кишки (1,93 млн випадків);
• передміхурова залоза (1,41 млн випадків);
• шкіра (не меланома) (1,20 млн випадків);
• шлунок (1,09 млн випадків).

У 2021 році кількість нових випадків раку становила 201 випадок на 100 тис. осіб.

Онкологічні захворювання є однією з основних причин смерті в усьому світі. Так, рак є причиною майже кожної шостої смерті (16,8%) і кожної четвертої смерті (22,8%) у всьому світі від неінфекційних захворювань (НІЗ). Найпоширенішими причинами смерті від раку у 2021 році були рак легень та дихальних шляхів, рак прямої і товстої кишок, рак шлунку та молочних залоз тощо.

В Україні ситуація з онкологічними захворюваннями також є досить серйозною. За даними Національного канцер-реєстру України, щорічно діагностується близько 140 тис. нових випадків раку, і близько 90 тис. українців щороку помирають від онкологічних захворювань.

Захворюваність на рак в Україні становила 371,8 на 100 тис. населення. За 2022 рік було виявлено 106 тис. нових випадків, а в 2023 році — 110 тис. Це пов’язано з повномасштабним російським вторгненням, що призвело до зниження доступності медичних послуг майже на всій території України в 2022 році, частковою окупацією українських територій та міграцією населення. У 2023 році ситуація дещо покращилась, і кількість звернень населення за отриманням медичних послуг збільшилась. Але все ще критичними залишаються нерівності в отриманні медичних послуг. Особливо це стосується регіонів, що тривалий час знаходились під окупацією (більше двох місяців) та в зоні бойових дій. Тому прогнозується, що надалі рівень нововиявлених випадків раку буде зростати, при чому збільшиться кількість пацієнтів у критичному та занедбаному стані.

• На ранніх стадіях хворобу виявляють лише у 47,4%.
• Вперше виявляють рак вже на IV стадії у 20,5%.

Онкологічні хворі, які не прожили:

• п’ять років з моменту встановлення діагнозу - 41,4% (у ЄС - 59,3%);
• один рік з моменту встановлення діагнозу - 33,1% (в Європейському Союзі - 16%) внаслідок раку підшлункової залози (70,2% хворих), раку стравоходу (60,2% хворих), раку легенів (57,9%) та раку печінки (72,0%).

Хоча останнім часом в Україні створено умови для ранньої діагностики та ведення пацієнтів з онкологічними захворюваннями (розроблено Національну стратегію контролю онкологічних захворювань до 2030 року), кількість занедбаних випадків та низький рівень діагностування онкологічних захворювань на ранніх стадіях передусім обумовлені:

• відсутністю цілісної стратегії протидії онкологічним захворюванням;
• відсутністю сучасної системи профілактики та раннього виявлення раку;
• низьким рівнем обізнаності про симптоми злоякісних новоутворень (ЗН) серед населення;
• низьким рівнем обізнаності щодо впливів факторів ризику.

Найбільший внесок у структуру смертності від онкологічних захворювань роблять види раку, які можна попередити (рак шийки матки в жінок, рак легенів, рак печінки та колоректальний рак), та види раку візуальної локалізації (рак молочної залози в жінок, рак простати в чоловіків, колоректальний рак), які можна виявити при регулярних скринінгових оглядах на ранніх стадіях, що збільшує ефективність лікування та підвищує шанс на одужання.

За даними Національного канцер-реєстру, до найбільш частих нозологічних форм захворювання на ЗН чоловічого населення в 2022 році, як і в попередні роки, увійшли ЗН легенів, передміхурової залози, немеланомний рак шкіри (НМРШ) і колоректальний рак. Разом ці патології становили 49,6% виявлених у чоловіків захворювань на ЗН. В онкологічній захворюваності жінок і надалі переважали ЗН молочної залози, НМРШ, ЗН тіла та шийки матки і ободової кишки, які складали 54,5% виявлених захворювань.

У загальній нозологічній структурі смертності від ЗН чоловічого та жіночого населення України не відбулось значущих змін. У чоловіків превалювали смерті від раку легенів, передміхурової залози, шлунка та колоректального раку, які складали 53,3% онкологічної смертності чоловічої популяції. Жінки найчастіше помирали від раку молочної залози, колоректального раку, ЗН шлунка та яєчника — 48,8% у структурі смертності від ЗН жіночої популяції.

Фактор ризику раку — це все, що підвищує ймовірність розвитку раку в людини. Близько третини смертей від раку спричинені вживанням тютюну, високим індексом маси тіла, вживанням алкоголю, низьким споживанням фруктів і овочів і недостатньою фізичною активністю. Крім того, забруднене повітря є важливим фактором ризику раку легенів. Виявлення та усунення факторів ризику через ухвалені політики та програми, а також зміну поведінки людей можуть зменшити ризик розвитку раку.

Зараз первинна профілактика майже цілком базується на втручаннях, які блокують ініціацію раку шляхом зниження впливу факторів ризику через зміну поведінки чи політики. Основні фактори ризику, що розглядаються в Європейському кодексі проти раку, включають:

• куріння тютюну та вторинний вплив тютюнового диму;
• неправильне харчування;
• нездорову вагу тіла;
• низьку фізичну активність;
• вживання алкоголю;
• перебування на сонці;
• вплив канцерогенів на робочому місці;
• зараження вірусом гепатиту B (HBV) і вірусом папіломи людини (HPV).

Вторинна профілактика стосується раннього виявлення раку та запобігання його загостренню. Включає скринінгові тести, які можуть ідентифікувати та лікувати рак на ранніх стадіях його розвитку. Хоча ефективні тести для скринінгу населення існують лише для кількох видів раку (раку молочної залози, шийки матки, легенів і колоректального раку), первинні та вторинні (раннє виявлення) стратегії можуть зменшити тягар раку на одну третину чи навіть половину, а відтак є основними економічно ефективними компонентами Національної стратегії боротьби з раком.

Профілактика онкологічних захворювань включає низку стратегій, спрямованих на зниження ризику їхнього розвитку. Основні заходи профілактики зазначені нижче.

Онкологічні захворювання залишаються однією з найбільш складних медичних проблем сучасності, вимагаючи комплексного підходу до профілактики, діагностики та лікування. Зменшення кількості факторів ризику, рання діагностика та ефективне лікування є ключовими аспектами в боротьбі з раком. Крім того, варто враховувати економічні наслідки, що обумовлюють необхідність інвестування в дослідження, медичну інфраструктуру та освітні програми, спрямовані на підвищення обізнаності населення про способи профілактики онкологічних захворювань.

Вживання тютюну вбиває 8 млн людей на рік. Загалом у світі налічується близько 1 млрд курців, 800 млн з яких живуть у країнах із низьким і середнім рівнем доходу, на які більш активно націлені тютюнові компанії.

Споживання тютюнових виробів може призвести до розвитку більш ніж 12 видів раку. На нього припадає 25% усіх смертей від раку в усьому світі, що робить тютюн головним фактором ризику раку, якого можна уникнути. Це стосується людей, які безпосередньо палять тютюн та тих, хто зазнає впливу вторинного диму, а також тих, хто вживає бездимні тютюнові вироби (наприклад, жувальний тютюн або снюс).

У курців у 22 рази вищі шанси захворіти на рак легенів протягом життя, як порівняти з некурцями. Проте люди, які не вживають тютюн, але зазнають пасивного куріння вдома, на роботі чи в інших громадських місцях, також мають підвищений ризик розвитку легеневих захворювань, включно з хронічними респіраторними захворюваннями та раком легенів.

Україна протягом останніх років впроваджувала досить ефективну антитютюнову політику, і кількість курців постійно зменшувалась. Однак з початком війни, незважаючи на продовження впровадження антитютюнових ініціатив, кількість курців традиційних тютюнових виробів зросла на 5%, за даними опитування Healthy Initiatives. А за даними опитувань, проведених КМІС на початку 2021 року і наприкінці 2022 року, кількість українців, які зовсім не курять, скоротилася на 4,7%, як порівняти з початком 2021 року, і складає зараз 68,8%.

Профілактика

Уряд України впроваджує заходи, викладені в Рамковій конвенції про боротьбу з тютюном (РКБТ), як-от: підвищення податків, маркування на упаковці, заборона реклами та просування, усунення впливу пасивного куріння, роз’яснення громадськості про шкоду тютюну, надання відповідних послуг щодо відмови від тютюну та вчинення дій проти незаконної торгівлі. Відмова від тютюну або рішення припинити його вживання є важливим способом профілактики раку. Щоб отримати належну допомогу в цьому процесі, в Україні створено Сервіс для допомоги у відмові від куріння: https://stopsmoking.org.ua. QR-код з посиланням на цей сервіс з початку 2024 року друкують на пачках сигарет.

У світі кількість випадків раку через алкоголь становить понад 740 тис. на рік. Ризик раку зростає з кількістю спожитого людиною алкоголю. Його вживання є фактором ризику багатьох видів раку, зокрема раку ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, шлунка, печінки, підшлункової залози, колоректального раку та молочної залози. Люди, які одночасно вживають алкоголь і тютюн, мають у п’ять разів більший ризик розвитку раку ротової порожнини, ротоглотки, гортані та стравоходу, як порівняти з людьми, які вживають тільки алкоголь або тютюн. Для інтенсивних користувачів ризик у 30 разів вищий. Згідно з дослідженням ВООЗ (2023 рік), 82% українців вживають алкогольні напої, але 64% п’ють алкоголь кілька разів на місяць або рідше. Лише 18% роблять це регулярно або досить часто. Також 28% респондентів збільшили вживання алкоголю після початку повномасштабної війни.

Профілактика

У Global Status Report on Alcohol and Health запропоновано рекомендації щодо зменшення споживання алкоголю. Доведені ефективні заходи включають підвищення акцизного податку, дотримання заборони на рекламу алкоголю, дотримання законів про водіння в нетверезому стані та обмеження концентрації алкоголю в крові, надання психосоціальної підтримки, дотримання мінімального віку для покупки алкоголю та обмеження доступності алкоголю, зокрема скорочення часу та місць продажу. Також збільшується кількість доказів, що підтверджують ефективність попереджувальних етикеток на упаковці алкоголю.

Надмірна вага (індекс маси тіла або ІМТ вище 25) і ожиріння (ІМТ вище 30), що спричиняють 14% усіх смертей від раку серед чоловіків та 20% серед жінок, пов’язані з кількома типами раку, зокрема раком стравоходу, товстої та прямої кишки, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, нирок, шлунка, простати, молочної залози, матки, шийки матки та яєчників. Понад 90 тис. смертей від раку на рік можна було б уникнути, якби все доросле населення підтримувало нормальну вагу (ІМТ<25,0). Очевидно, що ожиріння є основним фактором ризику розвитку раку. Поліпшення харчових факторів, як-от споживання фруктів і овочів, а також регулярна фізична активність знижують захворюваність на рак і допомагають знизити ризик інших неінфекційних захворювань.

Згідно з дослідженням Індексу здоров’я 2019 року, кожен другий дорослий українець (53,7%) має зайву вагу. Вона частіше зустрічається в жінок, які мають дещо вищий показник індексу маси тіла (ІМТ) (26,3%), як порівняти з чоловіками (25,9%).

Дослідження факторів ризику STEPS, проведене в 2019 році, показало розповсюдженість нездорових харчових звичок в Україні. Так, українці споживали щодня 12 г солі, що майже в 2,5 рази вище рекомендованої ВООЗ норми у 5 г. Також достатньо низьким було споживання овочів та фруктів. З початком війни ця тенденція погіршилась, оскільки погіршилась доступність якісних, здорових та бюджетних харчових продуктів. Це пов’язано з порушенням сільськогосподарської інфраструктури та логістики, недоступністю сільськогосподарських угідь, дефіцитом пального для проведення робіт тощо, а також погіршенням соціально-економічного стану населення. Так, 53% респондентів повідомили, що вони не могли дозволити собі їжу, необхідну їм або їхнім сім’ям з початком війни у 2022 році (Gallup, 2023). Дослідження САТІ (комп’ютерне телефонне опитування) показало, що з початком війни споживання овочів і фруктів зменшилося. Загалом, 87,9% населення споживають менше п’яти порцій фруктів та овочів на день, а споживання обробленої їжі з високим вмістом солі зросло (САТІ, 2023).

Профілактика

На рівні політик необхідно спрямовувати зусилля, щоб зменшити вплив нездорової їжі на людей. Варто запровадити політику, яка суворо обмежувала б маркетинг і продаж продуктів, котрі спричиняють високий індекс маси тіла, як-от ультраоброблені продукти та солодкі напої. Заходи включають організацію кампаній у ЗМІ для інформування про споживання солі та здорове харчування, зменшення промислових трансжирів і насичених жирів та заміну на більш корисні, зменшення споживання цукру та обробленого м’яса, а також сприяння споживанню фруктів і овочів.

Загалом 30–40% усіх випадків раку можна запобігти шляхом коригування способу життя та дієти. Фактори ризику, як-от: ожиріння, споживання продуктів, бідних на поживні речовини (включно з цукром і виробами з рафінованого борошна, що спричиняють порушення метаболізму глюкози та розвиток діабету), низьке споживання клітковини, високе споживання червоного м’яса, а також дисбаланс омега-3 і омега-6 жирів, значно підвищують ризик виникнення раку. Збалансована дієта може зменшити захворюваність на рак молочної залози, колоректальний рак та рак передміхурової залози на 60–70%, а також знизити ризик раку легень на 40–50%, поряд з аналогічним зменшенням захворюваності на інші види раку. Збалансоване харчування не лише сприятиме профілактиці раку, а й покращуватиме результати лікування онкологічних захворювань.

Регулярна фізична активність допомагає знизити ризик раку, підтримуючи здорову вагу тіла, регулюючи рівень гормонів і зміцнюючи імунну систему.

Згідно з результатами дослідження CATI (2023 рік), загальний відсоток достатньо фізично активних українців становить 83,4%. А 70,7% дорослих українців є переважно фізично активними під час роботи, і цей показник зростає з віком. У 2019 році, за даними STEPS, фізична активність лише 10% українців не відповідала вимогам ВООЗ (150 хв на тиждень).

Профілактика

Необхідно підвищувати обізнаність про важливість фізичної активності, гарантувати безпечний доступ до відкритих громадських місць і адекватні умови для ходьби, бігу та їзди на велосипеді, а також заохочувати впровадження програм фізичної активності на робочому місці. Гарним прикладом є соціальний проєкт Президента України й Міністерства молоді та спорту України «Активні парки — локації здорової України». Це, насамперед, організація локацій для рухової активності, розробка навігаційної карти безкоштовних для населення рекреаційних занять у парках та скверах. Основною метою є залучення людей до систематичних тренувальних сесій, спрямованих на розвиток основних рухових якостей — загальної витривалості, сили, спритності, координації, гнучкості, швидкості.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), приблизно 15% усіх випадків раку у світі спричинені інфекціями. Зокрема, 1,4 млн випадків раку, пов’язаних з інфекціями, або дві третини таких випадків, припадають на країни з низьким і середнім рівнем доходу. Найпоширеніші інфекційні агенти, пов’язані з онкологічними захворюваннями, включають віруси гепатиту В і С, вірус папіломи людини (ВПЛ), вірус Епштейна-Барра (EBV) та бактерії Helicobacter pylori.

Профілактика

Існують ефективні та безпечні вакцини проти гепатиту В, які допомагають запобігти раку печінки, та ВПЛ, який є причиною більшості випадків раку шийки матки і деяких видів раку горла. Широка імунізація проти ВПЛ може суттєво сприяти ліквідації раку шийки матки як проблеми громадського здоров’я.

Зменшення споживання солі, алкоголю та відмова від куріння, які підвищують ризик розвитку раку шлунка, пов’язаного з Helicobacter pylori, також є ефективними профілактичними заходами. Крім того, своєчасне виявлення та лікування інфекції H.pylori є критично важливими для зниження ризику розвитку раку шлунка. H.pylori є основним фактором ризику розвитку гастриту та виразкової хвороби, які можуть призвести до ЗН. Тому регулярний скринінг та відповідне лікування цієї інфекції можуть суттєво знизити тягар онкологічних захворювань, пов’язаних з H.pylori.

Усунення факторів ризику раку пропонує економічно ефективну та довгострокову стратегію боротьби з раком. Визнаючи це, ВООЗ рекомендує впроваджувати національну політику та програми для підвищення обізнаності, зменшення впливу факторів ризику раку і забезпечення надання людям необхідної інформації та підтримки, щоб вести здоровий спосіб життя.