Рак передміхурової залози (простати): фактори ризику

Рак передміхурової залози (РПЗ), або рак простати, – це злоякісне новоутворення у чоловіків, що розвивається з тканин передміхурової залози. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), рак простати є другим за поширеністю видом раку серед чоловіків у світі. Ракові новоутворення, такі як рак передміхурової залози, можуть поширюватися (метастазувати) до сусідніх органів і тканин, таких як сечовий міхур або пряма кишка, або до інших частин тіла.

Рання діагностика та своєчасне лікування є ключовими факторами у боротьбі з цим захворюванням.

Світова статистика

За даними ВООЗ, щорічно у світі діагностується близько 1,4 мільйона нових випадків раку простати.  Рак простати є п'ятою провідною причиною смерті від раку серед чоловіків, спричиняючи близько 375 000 смертей на рік. У Європі це рак, який найчастіше діагностують у чоловіків, і третя причина смертності чоловіків, пов’язаної з раком.

Статистика в Україні

В Україні щороку діагностується близько 7 000 нових випадків раку простати. Щорічно від раку простати в Україні помирає близько 3 000 чоловіків. Найбільш частою первинною локалізацією захворювання на рак у чоловіків у 2022 році була легеня (14,2%). Другу позицію займає рак передміхурової залози, питома вага нових випадків захворювання чоловіків на рак передміхурової залози в нозологічній структурі захворюваності продовжила зростати і становила 13,2%. В структурі чоловічої смертності питома вага цієї патології зросла до 10,6. 

Рак передміхурової залози на ранніх стадіях часто не має помітних симптомів. Коли симптоми все ж виникають, вони можуть бути схожі на симптоми доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ). Важливо звернути увагу, що рак простати також може викликати специфічні симптоми, не пов’язані з ДГПЗ. 

Можливі симптоми раку передміхурової залози:

• Тупий біль в нижній частині тазу: постійний або періодичний біль в цій області може бути ознакою раку передміхурової залози.
• Часте сечовипускання: потреба частіше відвідувати туалет, особливо вночі.
• Проблеми з сечовипусканням: підчуття болю, печіння, слабкий потік сечі або труднощі з початком сечовипускання.
• Кров у сечі (гематурія): паявність крові в сечі може свідчити про серйозні проблеми зі здоров’ям, включаючи рак простати.
• Хвороблива еякуляція: полісні відчуття під час або після еякуляції.
• Біль у попереку, стегнах або верхній частині стегон: постійний або періодичний біль у цих областях може вказувати на поширення раку.
• Втрата апетиту: зниження бажання їсти може бути неспецифічним симптомом раку.
• Втрата ваги: незрозуміла втрата ваги без явної причини.
• Біль у кістках: вказує на можливе поширення раку на кістки.

Ці симптоми можуть бути викликані іншими станами, такими як доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) або інфекції сечовивідних шляхів, тому для встановлення діагнозу важливо провести обстеження.

На сьогодні точно не встановлено, що викликає рак передміхурової залози, хоча дослідження показали, що кілька ключових аспектів можуть значно впливати на індивідуальний ризик виникнення цього типу раку.

• Похилий вік. Рак передміхурової залози виявляється рідко у чоловіків до 40 років, однак після 50 років ризик виникнення цього типу раку раптово зростає. Близько 60% випадків виявляються у чоловіків старше 65 років.
• Расова/ етнічна приналежність. Рак передміхурової залози частіше діагностується у чоловіків афроамериканського та карибського басейну африканського походження, порівняно з іншими расами. У цих популяцій захворювання також частіше виявляється в молодшому віці.
• Сімейний анамнез. Наявність раку передміхурової залози у батьків або братів значно збільшує ризик розвитку захворювання.
• Спадкові зміни генів. Деякі генетичні мутації, такі як варіанти генів BRCA1 та BRCA2, які відомі своїм зв'язком з іншими типами раку, також можуть підвищити ризик раку передміхурової залози.
• Захворювання, що передаються статевим шляхом. Гонорея значною мірою пов’язана з підвищеною частотою РПЗ. У чоловіків із запальним захворюванням кишечника було виявлено значно вищий рівень ризику раку передміхурової залози.
• Облисіння асоціювалося з вищим ризиком смерті від РПЗ. 
• Куріння. Куріння сигарет пов’язане з підвищеним ризиком смерті від раку передміхурової залози і з агресивними ознаками пухлини та гіршим прогнозом навіть після припинення куріння. 
• Концентрація естрогенного інсектициду хлордекону в плазмі пов’язана зі збільшенням ризику РПЗ.

Інші фактори

Поведінкові фактори ризику (надмірне споживання алкоголю, червоного м’яса на насичених жирів, низька фізична активність) та метаболічних факторів (гіперглікемія, надмірна вага, підвищений тиск) в значній мірі підвищують ризики розвитку НІЗ, включаючи онкологічні захворювання, такі як рак передміхурової залози. Інші фактори, такі як хімічний вплив (наприклад, миш'як, кадмій, Agent Orange, високе споживання кальцію), запалення передміхурової залози залишаються предметом активних досліджень.

Хоча деякі фактори ризику раку передміхурової залози зрозумілі, багато з них вимагають подальших наукових досліджень для повного розуміння їх впливу на здоров'я чоловіків. Розуміння цих факторів може допомогти у вдосконаленні стратегій профілактики, скринінгу та лікування раку передміхурової залози, спрямованих на зниження загального відсотка захворюваності серед чоловіків у різних етнічних та генетичних групах.

Рання діагностика раку простати є важливою для успішного лікування. Основні методи діагностики включають:

1. Простатоспецифічний антиген (PSA): аналіз крові на рівень PSA є основним скринінговим методом для виявлення раку простати.
2. Пальцеве ректальне обстеження (DRE): метод, що дозволяє виявити аномалії в розмірі та формі передміхурової залози.
3. Магнітно-резонансна томографія (МРТ): використовується для уточнення локалізації та поширення пухлини.
4. Біопсія простати: взяття зразка тканини простати для гістологічного дослідження.
5. Трансректальне ультразвукове дослідження (ТРУЗД): використовується для візуалізації та направлення на біопсію.

Вибір лікування залежить від багатьох факторів, таких як стадія раку, загальний стан здоров'я пацієнта, швидкість росту пухлини та індивідуальні уподобання. 

Основні методи лікування включають:

1. Спостереження або активне спостереження.

• Спостереження передбачає регулярні медичні огляди та тестування для моніторингу прогресування раку без негайного активного лікування. Це підходить для пацієнтів з малим ризиком або тих, для кого ризики активного лікування перевищують потенційні переваги.
• Активне спостереження включає більш часті огляди, тестування на рівень ПСА (простат-специфічного антигену) та періодичні біопсії. Це дозволяє вчасно виявити зміни в стані пухлини, щоб розпочати лікування у разі прогресування захворювання.

2. Хірургічні втручання. Радикальна простатектомія є основним хірургічним методом лікування, який включає видалення всієї передміхурової залози разом з деякими прилеглими тканинами. Ця операція може виконуватися як відкритим, так і лапароскопічним способом, включаючи використання робототехнічних систем.

3. Променева терапія.  Променева терапія використовує високоенергетичні промені для знищення ракових клітин. Основні види променевої терапії включають:

• Зовнішня променева терапія (EBRT): спрямовує промені безпосередньо на пухлину ззовні тіла.
• Брахітерапія: передбачає імплантацію радіоактивних гранул всередину простати.

4. Абляційні методи лікування

• Кріотерапія: використання дуже низьких температур для знищення ракових клітин шляхом заморожування. 
• HIFU (високоінтенсивний фокусований ультразвук): технологія, що використовує ультразвукові хвилі для нагрівання та знищення ракових клітин.

5. Гормональна терапія. Цей метод спрямований на зниження рівня тестостерону, який стимулює ріст ракових клітин простати. Гормональна терапія може включати:

• андроген-деприваційну терапію (ADT): використання медикаментів або хірургічного видалення яєчок (орхіектомія) для зменшення рівня тестостерону;
• антагоністи андрогенних рецепторів, що блокують дію тестостерону на ракові клітини.

6.Хіміотерапія. Передбачає використання препаратів для знищення ракових клітин. Вона може бути застосована при формах раку, що прогресують, або коли інші методи лікування не ефективні.

7. Імунотерапія. Використовує імунну систему пацієнта для боротьби з раком. Один з прикладів - вакцинація, що стимулює імунну відповідь проти ракових клітин.

8. Таргетна медикаментозна терапія. Цей метод включає використання препаратів, які цілеспрямовано атакують специфічні молекули або шляхи, залучені в ріст і поширення ракових клітин. Прикладом є інгібітори PARP, які блокують ферменти, необхідні для відновлення ДНК ракових клітин.

Профілактичні заходи можуть знизити ризик розвитку раку простати. Вони включають:

• Регулярні обстеження: чоловікам старше 50 років рекомендується проходити регулярні обстеження на рівень PSA та DRE.
• Здоровий спосіб життя: збалансоване харчування, багате на фрукти, овочі та цільнозернові продукти, а також зменшення споживання насичених жирів.
• Фізична активність: регулярна фізична активність допомагає підтримувати здорову вагу та знижує ризик розвитку раку простати.
• Відмова від шкідливих звичок та залежностей: обмеження споживання алкоголю та припинення куріння.

Рак простати є серйозною медичною проблемою, але завдяки сучасним методам діагностики та лікування шанси на успішне одужання значно зростають. Регулярні обстеження, здоровий спосіб життя та своєчасне звернення до лікаря при перших симптомах можуть знизити ризик розвитку цього захворювання і покращити прогнози для пацієнтів.